Від Луки 4
1 Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
Jésus, rempli de l'Esprit saint, revint des bords du Jourdain; l'Esprit le poussait au désert.
2 і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля згододнїв.
Il y passa quarante jours; il était tenté par le diable. Durant ces quarante jours, il ne mangea rien, et quand ils furent achevés, il eut faim.
3 І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
Le diable lui dit: «Si tu es Fils de Dieu, dis à cette pierre de se changer en pain»;
4 І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим житиме чоловік, а кожним словом Божим.
et, Jésus lui répondit: «Il est écrit: «Ce n'est pas de pain seulement que vivra l'homme.»
5 І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
Puis le diable l'emmena, et lui montrant en un instant tous les royaumes de la terre:
6 І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо мені передано, й кому я схочу, дам її.
«Je te donnerai, lui dit-il, toute cette puissance et la gloire de ces royaumes, car elfe m'a été livrée, et je la donne à qui je veux.
7 Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.
Donc, prosterne-toi en adoration devant moi et tout cela est à toi.»
8 І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
Et Jésus lui fit cette réponse: «Il est écrit: «Tu adoreras le Seigneur ton Dieu et c'est à lui seul que tu rendras un culte.»
9 І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсіля вниз:
Le menant à Jérusalem, le diable le plaça sur le faîte du Temple et lui dit: «Si tu es Fils de Dieu, jette-toi d'ici en bas,
10 писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
car il est écrit: «A ses anges il donnera l'ordre de te garder
11 і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об каміні, ногою Твоєю.
Et de te soutenir de leurs mains, De peur que ton pied ne se heurte contre une pierre.»
12 І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокутувати Господа Бога твого.
Jésus lui répondit par ces mots: «Il est dit: «Tu ne tenteras point le Seigneur ton Dieu.»
13 І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
Toute espèce de tentation étant achevée, te diable s'éloigna de lai, jusqu'à une autre occasion.
14 І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околиці про Него,
Puissant par l'Esprit, Jésus retourna en Galilée; sa renommée se répandit dans toute la contrée;
15 І навчав Він по школах їх, славлений од усіх.
il enseignait dans les synagogues du pays et tous célébraient ses louanges.
16 І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
Étant allé à Nazareth, où il avait été élevé, il entra dans la synagogue le jour du sabbat, selon sa coutume, et il se leva pour faire la lecture.
17 І подано Йому книгу Ісаії пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
On lui présenta le livre du prophète Ésaïe. Il l'ouvrit et trouva un passage où il était écrit:
18 Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
«L'Esprit du Seigneur est sur moi; m'a consacré par son onction pour annoncer l'Évangile aux pauvres, Il m'a envoyé pour annoncer aux captifs leur délivrance, Aux aveugles qu'ils vont recevoir la vue, Pour renvoyer les opprimés affranchis,
19 проповідувати рік Господень приятний.
Pour annoncer une année de faveur de la part du Seigneur.
20 І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всіх у школї були звернені на Него.
Il ferma le livre, le rendit au servant et s'assit. Tout le monde, dans la synagogue, avait les yeux fixés sur lui.
21 Почав же глаголати до них: Що сьогодні справдилось писаннє се в ушах ваших.
Il commença ainsi: «Aujourd'hui s'accomplit ce passage de l'Écriture que vous venez d'entendre...»
22 І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
Tous lui rendaient témoignage et étaient ravis des paroles de grâce qui sortaient de sa bouche. «N'est-ce pas là, disait-on, le fils de Joseph?» —
23 І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країні.
«Vous irez jusqu'à m'appliquer ce proverbe, reprit-il: Médecin, guéris-toi toi-même. Tout ce que tu as fait à Capharnaüm et dont nous avons entendu parler, fais-le donc également ici même dans ta patrie.»
24 Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
Puis il ajouta: «Je vous le dis en vérité, nul prophète n'est accepté dans sa patrie.
25 По правді ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяців, і голоднеча велика стала по всїй землі;
Il y avait, aux jours d'Élie, ce que je vous dis là est la vérité, beaucoup de veuves en Israël, lorsque le ciel fut fermé pendant trois ans et demi, et qu'il y eut une grande famine sur toute la terre;
26 та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовиці.
et cependant Élie ne fut envoyé à aucune d'elles, mais bien à une veuve de Sarepta, dans le pays de Sidon.
27 І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
Il y avait aussi, en Israël, beaucoup de lépreux au temps du prophète Élisée, et cependant aucun d'eux ne fut guéri. Celui qui fut guéri ce fut un Syrien: Naaman.»
28 І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
Ces paroles remplirent de colère tous ceux qui étaient dans la synagogue.
29 і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
Ils se levèrent et ils le chassèrent hors de la cité; puis ils le menèrent jusqu'au sommet de la montagne sur laquelle leur ville avait été bâtie, pour le jeter en bas.
30 Він же, пройшовши серед них, пійшов,
Mais lui, passant au, milieu d'eux, s'en alla
31 і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
et descendit à Capharnaüm, ville de Galilée. Il y enseignait aux jours de sabbat.
32 І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
Et ils étaient extrêmement frappés de son enseignement, car sa parole était pleine d'autorité
33 І був у школі чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
Dans la synagogue il y avait un homme possédé de l'Esprit d'un démon impur. Il se mit à jeter de grands cris:
34 кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
«Ah! qu'y a-t-il entre nous et toi, Jésus de Nazareth? Tu es venu pour nous perdre; je sais qui tu es: le Saint de Dieu!»
35 І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нічого не зашкодивши йому.
Jésus alors le menaça: «Tais-toi, dit-il, sors de cet homme!» Le renversant par terre au milieu de l'assemblée, le démon sortit de lui sans lui faire aucun mal.
36 І обняв страх усіх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелівав нечистим духам, і виходять?
Tous furent terrifiés, et ils se parlaient les uns aux autres: «Qu'est-ce donc, disaient-ils, que cette parole? Il commande avec autorité et puissance aux Esprits impurs, et ils sortent!»
37 І розійшов ся поголос про Него скрізь по всій околицї.
Dans tout le pays environnant il n'était bruit que de lui.
38 Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
En sortant de la synagogue, il entra dans la maison de Simon. Or, la belle-mère de Simon était malade d'une forte fièvre. On implora Jésus en sa faveur.
39 І, ставши над нею, погрозив пропасниці, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.
Il se pencha vers elle, commanda à la fièvre, et la fièvre disparut. Immédiatement cette femme se leva et se mit à les servir.
40 Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
Après le coucher du soleil, tous ceux qui avaient des malades, quels que fussent leurs maux, les lui amenèrent. Imposant les mains à chacun d'eux, Jésus les guérit.
41 Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
Des démons sortaient aussi d'un grand nombre, en s'écriant: «Tu es le Fils de Dieu!» Mais il les menaçait et leur défendait de parler ainsi; car ils savaient qu'il était le Christ.
42 Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
Lorsqu'il fit jour, il sortit et s'en alla dans un lieu solitaire. Les multitudes se mirent à sa recherche; elles arrivèrent jusqu'à, lui et elles le retenaient, ne voulant point qu'il les quittât.
43 Він же рече до них: Що й иншим городям благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.
Mais il leur dit: «Il me faut annoncer dans d'autres villes aussi l'Évangile du Royaume de Dieu, car c'est pour cela que j'ai été envoyé.»
44 і проповідував по школах галилейських.
Et il prêchait dans les synagogues de la Galilée.
