Від Луки 4
1 Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
And Jesus being full of the Holy Spirit returned from Jordan, and was led by the Spirit into the wilderness,
2 і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля згододнїв.
Being forty days tempted by the devil. And in those days he ate nothing: and when they were ended, he was afterward hungry.
3 І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
And the devil said to him, If thou art the Son of God, command this stone that it be made bread.
4 І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим житиме чоловік, а кожним словом Божим.
And Jesus answered him, saying, It is written, That man shall not live by bread alone, but by every word of God.
5 І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
And the devil, taking him up upon an high mountain, showed to him all the kingdoms of the world in a moment of time.
6 І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо мені передано, й кому я схочу, дам її.
And the devil said to him, All this power will I give thee, and the glory of them: for that is delivered to me; and to whomever I will I give it.
7 Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.
If thou therefore wilt worship me, all shall be thine.
8 І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
And Jesus answered and said to him, Get thee behind me, Satan: for it is written, Thou shalt worship the Lord thy God, and him only shalt thou serve.
9 І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсіля вниз:
And he brought him to Jerusalem, and set him on a pinnacle of the temple, and said to him, If thou art the Son of God, cast thyself down from here:
10 писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
For it is written, He shall give his angels charge over thee, to keep thee:
11 і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об каміні, ногою Твоєю.
And in their hands they shall bear thee up, lest at any time thou dash thy foot against a stone.
12 І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокутувати Господа Бога твого.
And Jesus answering said to him, It is said, Thou shalt not tempt the Lord thy God.
13 І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
And when the devil had ended all the temptation, he departed from him for a season.
14 І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околиці про Него,
And Jesus returned in the power of the Spirit into Galilee: and there went out a fame of him through all the surrounding region.
15 І навчав Він по школах їх, славлений од усіх.
And he taught in their synagogues, being glorified by all.
16 І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
And he came to Nazareth, where he had been brought up: and, as his custom was, he went into the synagogue on the sabbath, and stood up to read.
17 І подано Йому книгу Ісаії пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
And there was delivered to him the book of the prophet Isaiah. And when he had opened the book, he found the place where it was written,
18 Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
The Spirit of the Lord is upon me, because he hath anointed me to preach the gospel to the poor; he hath sent me to heal the brokenhearted, to preach deliverance to the captives, and recovering of sight to the blind, to set at liberty them that are bruised,
19 проповідувати рік Господень приятний.
To preach the acceptable year of the Lord.
20 І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всіх у школї були звернені на Него.
And he closed the book, and he gave it again to the minister, and sat down. And the eyes of all them that were in the synagogue were fastened on him.
21 Почав же глаголати до них: Що сьогодні справдилось писаннє се в ушах ваших.
And he began to say to them, This day is this scripture fulfilled in your ears.
22 І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
And all bore him witness, and wondered at the gracious words which proceeded out of his mouth. And they said, Is not this Joseph’s son?
23 І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країні.
And he said to them, Ye will surely say to me this proverb, Physician, heal thyself: whatever we have heard done in Capernaum, do also here in thy country.
24 Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
And he said, Verily I say to you, No prophet is accepted in his own country.
25 По правді ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяців, і голоднеча велика стала по всїй землі;
But I tell you in truth, many widows were in Israel in the days of Elijah, when the heaven was shut up three years and six months, when great famine was throughout all the land;
26 та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовиці.
But to none of them was Elijah sent, except to Zarephath, a city of Sidon, to a woman that was a widow.
27 І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
And many lepers were in Israel in the time of Elisha the prophet; and none of them was cleansed, except Naaman the Syrian.
28 І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
And all they in the synagogue, when they heard these things, were filled with wrath,
29 і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
And rose up, and thrust him out of the city, and led him to the brow of the hill on which their city was built, that they might cast him down headlong.
30 Він же, пройшовши серед них, пійшов,
But he passing through the midst of them went his way,
31 і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
And came down to Capernaum, a city of Galilee, and taught them on the sabbath days.
32 І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
And they were astonished at his doctrine: for his word was with power.
33 І був у школі чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
And in the synagogue there was a man, who had a spirit of an unclean demon, and he cried out with a loud voice,
34 кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
Saying, Let us alone; what have we to do with thee, Jesus of Nazareth? art thou come to destroy us? I know thee who thou art; the Holy One of God.
35 І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нічого не зашкодивши йому.
And Jesus rebuked him, saying, Hold thy peace, and come out of him. And when the demon had thrown him in the midst, he came out of him, and hurt him not.
36 І обняв страх усіх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелівав нечистим духам, і виходять?
And they were all amazed, and spoke among themselves, saying, What a word is this! for with authority and power he commandeth the unclean spirits, and they come out.
37 І розійшов ся поголос про Него скрізь по всій околицї.
And the fame of him went out into every place in the surrounding country.
38 Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
And he arose out of the synagogue, and entered into Simon’s house. And the mother of Simon’s wife was sick with a high fever; and they besought him for her.
39 І, ставши над нею, погрозив пропасниці, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.
And he stood over her, and rebuked the fever; and it left her: and immediately she arose and ministered to them.
40 Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
Now when the sun was setting, all they that had any sick with various diseases brought them to him; and he laid his hands on every one of them, and healed them.
41 Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
And demons also came out of many, crying out, and saying, Thou art Christ the Son of God. And he rebuking them did not allow them to speak: for they knew that he was Christ.
42 Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
And when it was day, he departed and went into a desert place: and the people sought him, and came to him, and would have restrained him, that he should not depart from them.
43 Він же рече до них: Що й иншим городям благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.
And he said to them, I must preach the kingdom of God to other cities also: for therefore am I sent.
44 і проповідував по школах галилейських.
And he preached in the synagogues of Galilee.
