Від Луки 4
1 Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
And Jesus, full of the Holy Spirit, returned from the Jordan, and was led in the Spirit in the wilderness
2 і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля згододнїв.
forty days, tempted by the Devil. And he ate nothing in those days; and when they were ended, he was hungry.
3 І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
And the Devil said to him, If thou art the Son of God, command this stone that it become a loaf of bread.
4 І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим житиме чоловік, а кожним словом Божим.
And Jesus answered him, It is written, “Not on bread alone shall man live.”
5 І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
And taking him up, he showed him all the kingdoms of the world in a moment of time.
6 І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо мені передано, й кому я схочу, дам її.
And the Devil said to him, All this power will I give thee, and their glory; because to me it hath been delivered, and I give it to whomever I will.
7 Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.
If thou then wilt worship me, it shall all be thine.
8 І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
And Jesus answering said to him, It is written, “Thou shalt worship the Lord thy God, and him only shalt thou serve.”
9 І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсіля вниз:
And he brought him to Jerusalem, and set him on the pinnacle of the temple, and said to him, If thou art the Son of God, cast thyself down from hence;
10 писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
for it is written, “He will give his angels charge concerning thee, to guard thee;
11 і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об каміні, ногою Твоєю.
and in their hands they will bear thee up, that thou mayst not dash thy foot against a stone.”
12 І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокутувати Господа Бога твого.
And Jesus answering said to him, It hath been said, “Thou shalt not make trial of the Lord thy God.”
13 І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
And when he had brought every temptation to an end, the Devil departed from him for a season.
14 І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околиці про Него,
And Jesus returned in the power of the Spirit into Galilee; and there went out a report concerning him through all the surrounding country
15 І навчав Він по школах їх, славлений од усіх.
And he taught in their synagogues, honored by all.
16 І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
And he came to Nazara, where he had been brought up, and, as his custom was, he went into the synagogue on the sabbath-day; and stood up to read.
17 І подано Йому книгу Ісаії пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
And there was delivered to him the book of the prophet Isaiah; and unrolling the book, he found the place where it was written,
18 Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
“The Spirit of the Lord is upon me, because he anointed me to preach glad tidings to the poor; he hath sent me to proclaim deliverance to the captives, and recovering of sight to the blind, to set at liberty the oppressed,
19 проповідувати рік Господень приятний.
to proclaim the acceptable year of the Lord.”
20 І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всіх у школї були звернені на Него.
And rolling up the book, he gave it back to the attendant, and sat down; and the eyes of all in the synagogue were fixed upon him.
21 Почав же глаголати до них: Що сьогодні справдилось писаннє се в ушах ваших.
And he began to say to them, To-day hath this scripture been fulfilled in your ears.
22 І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
And they all spoke in his praise, and wondered at the words of grace which proceeded from his mouth; and they said, Is not this Joseph's son?
23 І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країні.
And he said to them, Ye will doubtless say to me this proverb, “Physician, heal thyself;” whatever things we have heard of as having been done in Capernaum, do here too in thy own country.
24 Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
And he said, Truly do I say to you, No prophet is acceptable in his own country.
25 По правді ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяців, і голоднеча велика стала по всїй землі;
But I tell you in truth, that there were many widows in Israel in the days of Elijah, when the heaven was shut up three years and six months, and there was a great famine throughout all the land;
26 та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовиці.
and yet to none of them was Elijah sent, but to Sarepta in Sidonia, to a woman that was a widow.
27 І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
And there were many lepers in Israel in the time of Elisha the prophet; and not one of them was cleansed, but only Naaman the Syrian.
28 І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
And all in the synagogue, when they heard this, were filled with wrath.
29 і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
And they rose up, and forced him out of the city and took him to the brow of the hill on which their city was built, to cast him down headlong;
30 Він же, пройшовши серед них, пійшов,
but he, passing through the midst of them, went away.
31 і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
And he came down to Capernaum, a city of Galilee, and was teaching them on the sabbath.
32 І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
And they were astonished at his teaching; for his word was with authority.
33 І був у школі чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
And in the synagogue there was a man having a spirit of an unclean demon, and he cried out with a loud voice,
34 кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
Ha! what have we to do with thee, Jesus of Nazareth? Thou hast come to destroy us. I know who thou art, the Holy One of God.
35 І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нічого не зашкодивши йому.
And Jesus rebuked him, saying, Be silent, and come out of him. And the demon threw him down in the midst, and came out of him, having done him no hurt.
36 І обняв страх усіх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелівав нечистим духам, і виходять?
And all were amazed; and they spoke with one another, saying, What kind of word is this, that with authority and power he commandeth the unclean spirits, and they come out?
37 І розійшов ся поголос про Него скрізь по всій околицї.
And there went out a report concerning him into every place of the surrounding country.
38 Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
And he arose and went from the synagogue into the house of Simon. And Simon's wife's mother was seized with a great fever; and they besought him for her.
39 І, ставши над нею, погрозив пропасниці, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.
And standing over her, he rebuked the fever, and it left her. And immediately she arose and waited on them.
40 Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
And when the sun was setting, all who had any sick with divers diseases brought them to him; and he laid his hands on every one of them, and healed them.
41 Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
And demons also came out from many, crying out, and saying, Thou art the Son of God. And he rebuked them, and did not suffer them to speak, because they knew that he was the Christ.
42 Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
And when it was day, he went out, and betook himself to a desert place; and the multitudes went in search of him; and they came to him, and would have prevented him from leaving them.
43 Він же рече до них: Що й иншим городям благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.
But he said to them, I must publish the good tidings of the kingdom of God to the other cities also; because for this I was sent forth.
44 і проповідував по школах галилейських.
And he continued to preach in the synagogues of Galilee.
