Від Луки 4
1 Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
Jesus, full of the Holy Spirit, returned from the Jordan, and was led by the Spirit into the wilderness
2 і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля згододнїв.
for forty days, being tempted by the devil. He ate nothing in those days. When they were completed, he was hungry.
3 І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
The devil said to him, "If you are the Son of God, command this stone to become bread."
4 І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим житиме чоловік, а кожним словом Божим.
Jesus answered him, saying, "It is written, 'Humankind cannot live by bread alone.'"
5 І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
And leading him up to a high mountain, the devil showed him all the kingdoms of the world in a moment of time.
6 І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо мені передано, й кому я схочу, дам її.
The devil said to him, "I will give you all this authority, and their glory, for it has been delivered to me; and I give it to whomever I want.
7 Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.
If you therefore will worship before me, it will all be yours."
8 І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
Jesus answered and said to him, "It is written, 'You are to worship the Lord your God, and serve him only.'"
9 І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсіля вниз:
He led him to Jerusalem, and set him on the pinnacle of the temple, and said to him, "If you are the Son of God, cast yourself down from here,
10 писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
for it is written, 'He will put his angels in charge of you, to guard you;'
11 і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об каміні, ногою Твоєю.
and, 'On their hands they will bear you up, lest perhaps you dash your foot against a stone.'"
12 І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокутувати Господа Бога твого.
And Jesus, answering, said to him, "It is said, 'Do not test the Lord, your God.'"
13 І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
When the devil had completed every temptation, he departed from him until another time.
14 І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околиці про Него,
Jesus returned in the power of the Spirit into Galilee, and news about him spread through all the surrounding area.
15 І навчав Він по школах їх, славлений од усіх.
He taught in their synagogues, being praised by all.
16 І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
He came to Nazareth, where he had been brought up. He entered, as was his custom, into the synagogue on the Sabbath day, and stood up to read.
17 І подано Йому книгу Ісаії пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
The scroll of the prophet Isaiah was handed to him, and unrolling the scroll, he found the place where it was written,
18 Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
"The Spirit of the Lord is upon me, because he has anointed me to preach good news to the poor. He has sent me to heal the brokenhearted, to proclaim liberty to the captives, recovering of sight to the blind, to deliver those who are crushed,
19 проповідувати рік Господень приятний.
and to proclaim the acceptable year of the Lord."
20 І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всіх у школї були звернені на Него.
He closed the scroll, gave it back to the attendant, and sat down. The eyes of all in the synagogue were fastened on him.
21 Почав же глаголати до них: Що сьогодні справдилось писаннє се в ушах ваших.
He began to tell them, "Today, this Scripture has been fulfilled in your hearing."
22 І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
All testified about him, and wondered at the gracious words which proceeded out of his mouth, and they said, "Is not this Joseph's son?"
23 І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країні.
He said to them, "Doubtless you will tell me this parable, 'Physician, heal yourself. Whatever we have heard done at Capernaum, do also here in your hometown.'"
24 Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
He said, "Truly I tell you, no prophet is acceptable in his hometown.
25 По правді ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяців, і голоднеча велика стала по всїй землі;
But truly I tell you, there were many widows in Israel in the days of Elijah, when the sky was shut up three years and six months, when a great famine came over all the land.
26 та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовиці.
Elijah was sent to none of them, except to Zarephath, in the land of Sidon, to a woman who was a widow.
27 І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
There were many lepers in Israel in the time of Elisha the prophet, yet not one of them was cleansed, except Naaman, the Syrian."
28 І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
They were all filled with wrath in the synagogue, as they heard these things.
29 і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
They rose up, threw him out of the city, and led him to the brow of the hill that their city was built on, that they might throw him off the cliff.
30 Він же, пройшовши серед них, пійшов,
But he, passing through the midst of them, went his way.
31 і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
He came down to Capernaum, a city of Galilee. He was teaching them on the Sabbath day,
32 І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
and they were astonished at his teaching, for his word was with authority.
33 І був у школі чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
In the synagogue there was a man who had a spirit of an unclean demon, and he shouted with a loud voice,
34 кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
saying, "Ah. What have we to do with you, Jesus, Nazarene? Have you come to destroy us? I know you who you are — the Holy One of God."
35 І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нічого не зашкодивши йому.
Jesus rebuked him, saying, "Be silent, and come out of him." When the demon had thrown him down in their midst, he came out of him, having done him no harm.
36 І обняв страх усіх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелівав нечистим духам, і виходять?
Amazement came on all, and they spoke together, one with another, saying, "What is this word? For with authority and power he commands the unclean spirits, and they come out."
37 І розійшов ся поголос про Него скрізь по всій околицї.
News about him went out into every place of the surrounding region.
38 Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
He rose up from the synagogue, and entered into Simon's house. Now Simon's mother-in-law was suffering from a high fever, and they appealed to him about her.
39 І, ставши над нею, погрозив пропасниці, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.
He stood over her, and rebuked the fever; and it left her. Immediately she rose up and served them.
40 Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
When the sun was setting, all those who had any sick with various diseases brought them to him; and he laid his hands on every one of them, and healed them.
41 Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
Demons also came out from many, crying out, and saying, "You are the Son of God." But he rebuked them and did not allow them to speak, because they knew that he was the Christ.
42 Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
When it was day, he departed and went into an uninhabited place, and the crowds looked for him, and came to him, and held on to him, so that he would not go away from them.
43 Він же рече до них: Що й иншим городям благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.
But he said to them, "I must proclaim the good news of the Kingdom of God to the other cities also. For this reason I have been sent."
44 і проповідував по школах галилейських.
And he was preaching in the synagogues of Galilee.
