< Від Луки 4 >

1 Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
Jesus, full of the Holy Spirit, returned from the Jordan River and was led by the Spirit into the desert,
2 і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля згододнїв.
where he was tempted by the devil for forty days. He didn't eat anything during that whole time, so at the end he was starving.
3 І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
The devil said to him, “If you are the Son of God, command this stone to become bread.”
4 І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим житиме чоловік, а кожним словом Божим.
“It is written in Scripture, ‘You shall not live on bread alone,’” Jesus answered.
5 І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
The devil led him up to a high place, and in a rapid view showed him all the kingdoms of the world.
6 І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо мені передано, й кому я схочу, дам її.
Then the devil said to Jesus, “I will give you authority over all of them, and their glory. This authority has been given to me, and I can give it to anyone I want.
7 Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.
Bow down and worship me and you can have it all.”
8 І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
“It is written in Scripture, ‘You shall worship the Lord your God, and you shall serve only him,’” Jesus replied.
9 І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсіля вниз:
The devil took Jesus to Jerusalem, set him on the top of the Temple, and told him, “If you are the Son of God, then jump!
10 писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
For it is written in Scripture, ‘He will order his angels to care for you,
11 і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об каміні, ногою Твоєю.
holding you up to protect you from stumbling over a stone.’”
12 І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокутувати Господа Бога твого.
“It is written in Scripture, ‘You shall not tempt the Lord your God,’” Jesus replied.
13 І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
When the devil had completed all his temptations, he waited for another opportunity.
14 І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околиці про Него,
Jesus returned to Galilee, full of the Spirit's power. News about him spread everywhere.
15 І навчав Він по школах їх, славлений од усіх.
Jesus taught in their synagogues, and everyone praised him.
16 І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
When he arrived in Nazareth, where he had grown up, he went to the synagogue on the Sabbath day as usual.
17 І подано Йому книгу Ісаії пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
The scroll of the prophet Isaiah was handed to him. Jesus unrolled the scroll and found the place where it's written:
18 Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
“The Spirit of the Lord is upon me, for he has anointed me to announce good news to the destitute. He has sent me to proclaim that prisoners will be released, the blind will see, the oppressed will be freed,
19 проповідувати рік Господень приятний.
and to proclaim the time of the Lord's favor.”
20 І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всіх у школї були звернені на Него.
He rolled up the scroll and gave it back to the attendant. Then he sat down. Everybody in the synagogue was staring at him.
21 Почав же глаголати до них: Що сьогодні справдилось писаннє се в ушах ваших.
“This Scripture you've just heard has been fulfilled today!” he told them.
22 І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
Everybody expressed their approval of him, amazed at the gracious words that came from his lips. “Isn't this Joseph's son?” they wondered.
23 І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країні.
Jesus replied, “I'm sure you'll repeat this proverb to me, ‘Physician, heal yourself!’ and ask, ‘Why don't you do here in your own hometown what we heard you did in Capernaum?’
24 Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
But I tell you the truth, no prophet is accepted in his hometown.
25 По правді ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяців, і голоднеча велика стала по всїй землі;
I guarantee that there were many widows in Israel during the time of Elijah when there was a drought for three and a half years, causing a great famine throughout the country.
26 та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовиці.
Yet Elijah wasn't sent to any of them. He was sent to a widow in Zarephath in the region of Sidon!
27 І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
Even though there were many lepers in Israel in the time of Elisha, the only one who was healed was Naaman the Syrian!”
28 І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
When they heard this everyone in the synagogue became furious.
29 і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
They jumped to their feet and threw him out of the town. Then they dragged him to the top of the hill on which the town was built in order to throw him off the cliff.
30 Він же, пройшовши серед них, пійшов,
But he walked right through them and went on his way.
31 і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
Jesus went down to Capernaum, a town in Galilee. On Sabbath he started teaching them.
32 І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
They were amazed at what he taught them for he spoke with authority.
33 І був у школі чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
In the synagogue there was a man who was possessed by a demon. He cried out,
34 кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
“So, what do you want with us, Jesus of Nazareth? Have you come to destroy us? I know who you are: God's Holy One!”
35 І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нічого не зашкодивши йому.
Jesus interrupted him, saying. “Be quiet!” Then he ordered the demon, “Come out of him!” Throwing him to the ground right before them, the demon left the man without injuring him.
36 І обняв страх усіх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелівав нечистим духам, і виходять?
They were all amazed and asked each other, “What is this teaching? With power and authority he orders evil spirits to leave—and they do!”
37 І розійшов ся поголос про Него скрізь по всій околицї.
News about Jesus spread throughout the nearby region.
38 Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
Leaving the synagogue, Jesus went to Simon's house. Simon's mother-in-law was sick with a high fever and those who were there asked Jesus to help.
39 І, ставши над нею, погрозив пропасниці, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.
Jesus went and stood over her. He told the fever to leave her—which it did. She got up right away and prepared a meal for them.
40 Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
When the sun set, they brought to him all who were sick, suffering from various diseases. Jesus placed his hands on them, one after the other, and he healed them.
41 Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
Demons came out of many people, shouting, “You are the Son of God.” But Jesus stopped them and refused to let them speak because they knew he was the Christ.
42 Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
Early the following morning Jesus left to find some peace and quiet. But the crowds went out looking for him, and finally found him. They tried to stop him leaving because they did not want him to go.
43 Він же рече до них: Що й иншим городям благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.
But he told them, “I have to go to other towns to tell them the good news of the kingdom of God too, because that is what I was sent to do.”
44 і проповідував по школах галилейських.
So Jesus went on traveling around, teaching the good news in the synagogues of Judea.

< Від Луки 4 >