Від Луки 4
1 Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
Then Jesus, full of the Holy Spirit, returned from the Jordan and was led by the Spirit into the wilderness,
2 і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля згододнїв.
where for forty days He was tempted by the devil. He ate nothing during those days, and when they had ended, He was hungry.
3 І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
The devil said to Him, “If You are the Son of God, tell this stone to become bread.”
4 І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим житиме чоловік, а кожним словом Божим.
But Jesus answered, “It is written: ‘Man shall not live on bread alone.’”
5 І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
Then the devil led Him up to a high place and showed Him in an instant all the kingdoms of the world.
6 І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо мені передано, й кому я схочу, дам її.
“I will give You authority over all these kingdoms and all their glory,” he said. “For it has been relinquished to me, and I can give it to anyone I wish.
7 Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.
So if You worship me, it will all be Yours.”
8 І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
But Jesus answered, “It is written: ‘Worship the Lord your God and serve Him only.’”
9 І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсіля вниз:
Then the devil led Him to Jerusalem and set Him on the pinnacle of the temple. “If You are the Son of God,” he said, “throw Yourself down from here.
10 писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
For it is written: ‘He will command His angels concerning You to guard You carefully;
11 і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об каміні, ногою Твоєю.
and they will lift You up in their hands, so that You will not strike Your foot against a stone.’”
12 І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокутувати Господа Бога твого.
But Jesus answered, “It also says, ‘Do not put the Lord your God to the test.’”
13 І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
When the devil had finished every temptation, he left Him until an opportune time.
14 І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околиці про Него,
Jesus returned to Galilee in the power of the Spirit, and the news about Him spread throughout the surrounding region.
15 І навчав Він по школах їх, славлений од усіх.
He taught in their synagogues and was glorified by everyone.
16 І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
Then Jesus came to Nazareth, where He had been brought up. As was His custom, He entered the synagogue on the Sabbath. And when He stood up to read,
17 І подано Йому книгу Ісаії пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
the scroll of the prophet Isaiah was handed to Him. Unrolling it, He found the place where it was written:
18 Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
“The Spirit of the Lord is on Me, because He has anointed Me to preach good news to the poor. He has sent Me to proclaim liberty to the captives and recovery of sight to the blind, to release the oppressed,
19 проповідувати рік Господень приятний.
to proclaim the year of the Lord’s favor.”
20 І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всіх у школї були звернені на Него.
Then He rolled up the scroll, returned it to the attendant, and sat down. The eyes of everyone in the synagogue were fixed on Him,
21 Почав же глаголати до них: Що сьогодні справдилось писаннє се в ушах ваших.
and He began by saying, “Today this Scripture is fulfilled in your hearing.”
22 І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
All spoke well of Him and marveled at the gracious words that came from His lips. “Isn’t this the son of Joseph?” they asked.
23 І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країні.
Jesus said to them, “Surely you will quote this proverb to Me: ‘Physician, heal yourself! Do here in Your hometown what we have heard that You did in Capernaum.’”
24 Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
Then He added, “Truly I tell you, no prophet is accepted in his hometown.
25 По правді ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяців, і голоднеча велика стала по всїй землі;
But I tell you truthfully that there were many widows in Israel in the time of Elijah, when the sky was shut for three and a half years and great famine swept over all the land.
26 та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовиці.
Yet Elijah was not sent to any of them, but to the widow of Zarephath in Sidon.
27 І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
And there were many lepers in Israel in the time of Elisha the prophet. Yet not one of them was cleansed—only Naaman the Syrian.”
28 І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
On hearing this, all the people in the synagogue were enraged.
29 і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
They got up, drove Him out of the town, and led Him to the brow of the hill on which the town was built, in order to throw Him over the cliff.
30 Він же, пройшовши серед них, пійшов,
But Jesus passed through the crowd and went on His way.
31 і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
Then He went down to Capernaum, a town in Galilee, and on the Sabbath He began to teach the people.
32 І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
They were astonished at His teaching, because His message had authority.
33 І був у школі чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
In the synagogue there was a man possessed by the spirit of an unclean demon. He cried out in a loud voice,
34 кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
“Ha! What do You want with us, Jesus of Nazareth? Have You come to destroy us? I know who You are—the Holy One of God!”
35 І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нічого не зашкодивши йому.
But Jesus rebuked the demon. “Be silent!” He said. “Come out of him!” At this, the demon threw the man down before them all and came out without harming him.
36 І обняв страх усіх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелівав нечистим духам, і виходять?
All the people were overcome with amazement and asked one another, “What is this message? With authority and power He commands the unclean spirits, and they come out!”
37 І розійшов ся поголос про Него скрізь по всій околицї.
And the news about Jesus spread throughout the surrounding region.
38 Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
After Jesus had left the synagogue, He went to the home of Simon, whose mother-in-law was suffering from a high fever. So they appealed to Jesus on her behalf,
39 І, ставши над нею, погрозив пропасниці, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.
and He stood over her and rebuked the fever, and it left her. And she got up at once and began to serve them.
40 Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
At sunset, all who were ill with various diseases were brought to Jesus, and laying His hands on each one, He healed them.
41 Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
Demons also came out of many people, shouting, “You are the Son of God!” But He rebuked the demons and would not allow them to speak, because they knew He was the Christ.
42 Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
At daybreak, Jesus went out to a solitary place, and the crowds were looking for Him. They came to Him and tried to keep Him from leaving.
43 Він же рече до них: Що й иншим городям благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.
But Jesus told them, “I must preach the good news of the kingdom of God to the other towns as well, because that is why I was sent.”
44 і проповідував по школах галилейських.
And He continued to preach in the synagogues of Judea.
