Від Луки 4
1 Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
And Jesus, full of the Holy Spirit, returned from the Jordan, and was led by the Spirit into the wilderness,
2 і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля згододнїв.
and was there forty days, to be tempted by the devil. And he ate nothing during those days; and when they were ended, he was afterward hungry.
3 І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
And the devil said to him: If you are the Son of God, command this stone to become bread.
4 І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим житиме чоловік, а кожним словом Божим.
And Jesus answered him, and said: It is written, Man shall not live by bread alone, but by every word of God.
5 І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
And the devil took him up into a high mountain, and showed him all the kingdoms of the world, in a moment of time.
6 І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо мені передано, й кому я схочу, дам її.
And the devil said to him: I will give you all the authority and glory of these, for it is delivered to me; and to whomever I will, I give it.
7 Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.
If, therefore, you will bow with reverence before me, all shall be yours.
8 І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
And Jesus answered and said to him: Get behind me, Satan; it is written, You shall worship the Lord your God, and him only shall you serve.
9 І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсіля вниз:
And he brought him to Jerusalem, and placed him on the pinnacle of the temple, and said to him: If you are the Son of God, throw yourself down from this place;
10 писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
for it is written, He will give his angels charge concerning you, to guard you carefully;
11 і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об каміні, ногою Твоєю.
and in their hands they shall take you up, lest you strike your foot against a stone.
12 І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокутувати Господа Бога твого.
And Jesus answered and said to him: It is said, You shall not put the Lord your God to the proof.
13 І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
And when the devil had ended all the temptation, he departed from him for a time.
14 І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околиці про Него,
And Jesus returned in the power of the Spirit into Galilee: and his fame went throughout the whole of that region.
15 І навчав Він по школах їх, славлений од усіх.
And he taught in their synagogues, being glorified by all.
16 І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
And he came to Nazareth, where he had been brought up; and, as his custom was, he entered the synagogue on the sabbath-day, and stood up to read.
17 І подано Йому книгу Ісаії пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
And the volume of Isaiah the prophet was given to him: and when he had unrolled the volume, he found the place where it was written:
18 Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
The Spirit of the Lord is upon me; because he has anointed me to preach the gospel to the poor; he has sent me to heal the brokenhearted; to proclaim liberty to the captives, and recovery of sight to the blind; to set free the oppressed;
19 проповідувати рік Господень приятний.
to proclaim the acceptable year of the Lord.
20 І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всіх у школї були звернені на Него.
And he rolled up the volume, and save it back to the attendant, and sat down; and the eyes of all that were in the synagogue were earnestly fixed upon him.
21 Почав же глаголати до них: Що сьогодні справдилось писаннє се в ушах ваших.
And he began to say to them: This scripture which you have heard, is this day fulfilled.
22 І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
And all extolled him; and they wondered at the words of grace which proceeded out of his mouth, and said: Is not this the son of Joseph?
23 І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країні.
And he said to them: You will assuredly apply to me this proverb, Physician, heal yourself. Whatever things we have heard were done in Capernaum, do also here in your country.
24 Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
And he said: Verily I say to you, No prophet is accepted in his own country.
25 По правді ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяців, і голоднеча велика стала по всїй землі;
And I tell you, in truth, there were many widows in Israel in the days of Elijah, when the heaven was shut up for three years and six months, so that a great famine was on all the land:
26 та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовиці.
and to no one of them was Elijah sent, but to Sarepta, a city of Sidon, to a woman that was a widow.
27 І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
And many lepers were in Israel, in the time of Elisha the prophet; and no one of them was cleansed but Naaman the Syrian.
28 І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
And all that were in the synagogue, when they heard these things, were filled with anger,
29 і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
and arose, and drove him out of the city, and brought him to the brow of the hill on which their city was built, that they might throw him down headlong.
30 Він же, пройшовши серед них, пійшов,
But he passed through the midst of them, and went away.
31 і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
And he went down to Capernaum, a city of Galilee. And he was teaching them on the sabbath-days.
32 І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
And they were astonished at his teaching, for his word was with authority.
33 І був у школі чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
And there was in the synagogue a man who had the spirit of an unclean demon; and he cried out with a loud voice,
34 кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
saying: Let us alone; what have we to do with thee, Jesus, thou Nazarene? Hast thou come to destroy us? I know thee who thou art, the Holy One of God.
35 І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нічого не зашкодивши йому.
And Jesus rebuked him, saying: Be silent, and come out of him. And the demon threw him into the midst, and came out of him, and hurt him not.
36 І обняв страх усіх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелівав нечистим духам, і виходять?
And amazement came upon all, and they spoke one to another, saying: What teaching is this? for with authority and power he commands the unclean spirits, and they come out.
37 І розійшов ся поголос про Него скрізь по всій околицї.
And his fame went abroad into every place of the country round about.
38 Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
And he arose and went out of the synagogue into the house of Simon. And Simon’s mother-in-law was confined with a violent fever: and they besought him in her behalf.
39 І, ставши над нею, погрозив пропасниці, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.
And he stood over her, and rebuked the fever, and it left her: and she arose immediately, and ministered to them.
40 Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
And when the sun had gone down, all that had any sick with various diseases, brought them to him; and he laid his hands on every one of them, and cured them.
41 Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
Demons also came out of many, crying out and saying: Thou art the Christ, the Son of God. And he rebuked them, and did not permit them to speak, because they knew that he was the Christ.
42 Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
And when it was day, he went out and departed into a desert place; and the multitudes sought for him, and came to him and endeavored to detain him, that he should not go away from them.
43 Він же рече до них: Що й иншим городям благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.
But he said to them: I must make known the good news of the kingdom of God to other cities also; for to this end I have been sent.
44 і проповідував по школах галилейських.
And he continued to preach in the synagogues of Galilee.
