Від Луки 4
1 Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
Jesu taw Ciim Myihla ing be doena, Jordan awhkawng hlat law nawh sykzoeknaak huh aham Myihla ing qamkoh na hqui hy,
2 і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля згододнїв.
Ce a hun awh khawnghi phlikip khuiawh qaai ing sykzoek hy. Ce a khawnghi khuiawh ikaw ca awm am ai hy, cedawngawh a hukhit na taw ak phoen cawi hy.
3 І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
Qaai ing a venawh, “Khawsa Capa na na awm awhtaw, vawhkaw lung ve phaihpi na coeng sak lah,” tina hy.
4 І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим житиме чоловік, а кожним словом Божим.
Jesu ing, “Thlang ve phaihpi doeng ing ak hqing am ni, tinawh qee na awm hy,” tina hy.
5 І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
Qaai ing hun a sangnaak na ceh pyi nawh khawmdek awhkaw qam boeih boeih ce huh hy.
6 І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо мені передано, й кому я схочу, дам її.
Cekcoengawh a venawh, “Vawhkaw saithainaak ingkaw boeimangnaak boeih boeih ve ni pe vang nyng, vekkhqi boeih ve ka venawh peekna ak awm ni, kai ing ka ngaih ak thlang venawh pe thai nyng.
7 Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.
Kai ve ni beek nawh, a cu boeih ve nang aham seh nyng,” tina hy.
8 І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
Jesu ing, “Bawipa na Khawsa doeng ce beek nawh anih a bi doeng ce bi lah, tinawh qeena ak awm ni,” tina hy.
9 І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсіля вниз:
Qaai ing Jerusalem na ceh pyi nawh bawkim iptih a sangnaak awh dyih sak hy. “Khawsa Capa na na awm awhtaw vawhkawng nuk cawn lah.
10 писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
Kawtih ve myihna qeena a awm myihna: “Nang anik khoem ham ak khan ceityihkhqi ce awi pe kawmsaw;
11 і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об каміні, ногою Твоєю.
a mingmih ing nang ce ami kut ing ni dawm kawm uh, lung awh am nak khoeng qunaak aham,” tina hy.
12 І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокутувати Господа Бога твого.
Jesu ing, “Bawipa na Khawsa ce koeh noek koeh dak,” tinawh ak awm ni,” tina hy.
13 І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
Qaai ing a sykzoek coengawh, a tym leek a awm hlan dy cehta hy.
14 І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околиці про Него,
Jesu taw Myihla thaawmnaak ing Kalili na hlat hy, cawh anih ak awithang ce ce a qam ak khuiawh thang boeih hy.
15 І навчав Він по школах їх, славлений од усіх.
Sinakawk kqang cawngpyi poe nawh, thlang boeih ing kyihcah uhy.
16 І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
A baunaak khaw Nazareth ce pha nawh, Sabbath nyn awh a ceh khawi amyihna sinakawk na ce cet nawh, cawh cauk noet a hamna dyi hy.
17 І подано Йому книгу Ісаії пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
Tawngha Isaiah ak cazawl ce pe uhy. Hlam nawh vemyihna a qee ce hu hy:
18 Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
”Khawsa ang Myihla taw kak khan awh awm nawh, khawdengkhqi venawh awithang leek kqawn aham kai ve ni caksak hawh hy. Thawng ak tlakhqi venawh loetnaak awi ingkaw mikhypkhqi venawh mik dainaak awi khypyi aham, phep qeena ak awmkhqi loet sak ham ingkaw,
19 проповідувати рік Господень приятний.
Bawi awmhly kum awi kqawn aham kai ve ni tyi hy,” a ti ce.
20 І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всіх у школї були звернені на Него.
Cekcoengawh cazawl ce zawl tlaih nawh cawhkaw bibikung a venawh a peek coengawh ngawi hy. Sinakawk khuiawh amik awm thlangkhqi boeih a mik ce anih awh cun boeih hy,
21 Почав же глаголати до них: Що сьогодні справдилось писаннє се в ушах ваших.
cawh a mingmih a venawh, “Tuhngawi nangmih ang zaak awh ve cabu awi ve soep hawh hy,” tinak khqi hy.
22 І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
Am kha awhkawng ak cawn law am qeennaak awi awh thlang boeih ing anih ce kyihcah uhy. “Anih ce Joseph a capa am nu ve? ti uhy.
23 І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країні.
Jesu ing a mingmih a venawh, “Vawhkaw Awicyih awi ve kqawn hlai hy voei uk ti: 'Siboei, namah ingkaw namah qoei qu sak lah! Kaperanuam khaw awh na sai ka ming zaak ce namah a khaw vawh awm sai lawt lah,' a mi tice,” tinak khqi hy.
24 Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
Awitak ka nik kqawn peek khqi, tawngha a u awm amah a khaw awh am do khawi uhy.
25 По правді ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяців, і голоднеча велика стала по всїй землі;
Elijah chan awh Israel ram khuiawh nuhai khawzah awm hy, kum thum coengawh hla quk khui khan chawmkeng khaih na a awm awh ram pum awh khaw se hy.
26 та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовиці.
Cehlai Sidon ram khuiawh ak awm Zarephath khaw awhkaw nuhai a ven doeng awh am awhtaw Elijah ce u a venawh awm tyih na am awm hy.
27 І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
Tawngha Elisha chan awh Israel ram khuiawh mynqai ak neh thlang khawzah awm hlai hy, Siria phyn Naman doeng am awhtaw u awm am qoei hy,” tinak khqi hy.
28 І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
Sinakawk khuiawh ak awm boeihkhqi ing ce ak awi ce a ming zaak awh amik kaw so hy.
29 і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
Dyi unawh, khawk khuiawh kawng anih ce khawceng na ceh pyi unawh, hqeng na buk hoek aham qyt uhy, cawhkaw khaw taw minpoeng ak chei ca awh awm hy.
30 Він же, пройшовши серед них, пійшов,
Cehlai thlang kqeng anglakawhkawng kit qu pluk nawh cen valh hy.
31 і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
Cekcoengawh Kalili qam Kaperanuam khaw na nu cet nawh, Sabbath nyn awh thlang cawngpyi hy.
32 І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
Ak awih kqawnnaak awh saithainaak a awm a dawngawh, a cawngpyinaak awh amik kawpoek kyi hy.
33 І був у школі чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
Sinakawk khuiawh qaaiche ak ta thlang pynoet awm hy. Anih ing khawteh na khy nawh,
34 кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
“A! Nazareth Jesu, kaimih ingqawi ikaw ning laknaak a awm? Anik hqe khqi hamna nak law nanawh nu? Nang ve Khawsa ak thlang ciim ni tice ni sim nyng,” tina hy.
35 І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нічого не зашкодивши йому.
Jesu ing, “Awm poek! Anih ak khuiawh kawng cawn hlah,” tinawh zyi hy. Cawh qaai ing a mingmih a haiawh dek na ang tluuk sak coengawh ikaw awm myn a maa a peek kaana anih a pum khui awhkawng cawn hy.
36 І обняв страх усіх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелівав нечистим духам, і виходять?
Thlang boeih amik kawpoek kyi nawh, “Kawmih cawngpyinaak hy voei aw? Saithainaak thaawmnaak ing qaih chekhqi awi pe nawh ak cawn sak hy voei!” ti uhy.
37 І розійшов ся поголос про Него скрізь по всій околицї.
Anih ak awithang ce a kengsam qam kqang thang khawnghak hy.
38 Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
Jesu ing sinakawk ce a cehtaak coengawh, Simon a im na ce cet hy. Cawh Simon a senu ce a sa tlo nawh, cedawngawh Jesu a venna qeennaak thoeh pehy.
39 І, ставши над нею, погрозив пропасниці, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.
Cawh a kengawh dyi nawh satlawhnaak ce zyi hy, cawh a satlawh ce qoei tlang hy. Cawhkaw nu ce tho nawh a mingmih ce do a dan khqi hy.
40 Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
Khaw a my law awhtaw, tlawh a nat soepkep ak takhqi ce Jesu a venna law pyi usaw, a mingmih ak khan awh a kut tloeng pe nawh, cekkhqi ce qoei sak khqi hy.
41 Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
Qaaikhqi ce thlang ak kawk khui awhkawng cawn unawh, “Nang ve Khawsa Capa ni!” tinawh khy uhy. Cekkhqi ce zyi khqi saw, Khrih ni tice a mi sim a dawngawh am pau uhy.
42 Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
Khaw a dai law awhtaw, a dingsyknaak hun cet pan hy. Thlangkhqi ing anih ce sui uawnh, a mi huh awhtaw a mingmih a ven awhkawng ama ceh naak aham tu ham cai uhy.
43 Він же рече до них: Що й иншим городям благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.
Cehlai a mingmih a venawh, “Khawsa awithang leek ve khawk chang kqang awm kak kqawn aham awm hy, ve aham nani tyih na ka awm hy,” tinak khqi hy.
44 і проповідував по школах галилейських.
Cedawngawh Judah awh awm nawh Sinakawk awh awithang leek kqawn hy.
