Від Луки 23
1 І вставши все множество їх, повели Його до Пилата.
Ils se levèrent en masse, et conduisirent Jésus devant Pilate.
2 І стали винувата Його, кажучи: Сього знайшли ми, що розвертав народ і забороняв кесареві данину давати, та й каже, що Він Христос - цар.
Ils se mirent à l'accuser, disant: «Nous avons trouvé cet homme qui poussait notre nation à la révolte, et qui défendait de payer le tribut à César, se prétendant lui-même Messie, Roi.»
3 Пилат же спитав Його, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Він же, озвавшись до него, рече: Ти кажеш.
Pilate l'interrogea, disant: «Tu es le roi des Juifs?» — «Tu le dis, » lui répondit Jésus.
4 Пилат же сказав до архиєреїв і до народу: Нїякої не знаходжу вини в чоловікові сьому.
Pilate dit aux principaux sacrificateurs et à la foule: «Je ne trouve rien de criminel en cet homme.»
5 Вони ж намагали, говорячи: Що бунтує народ, навчаючи по всій Юдеї, почавши від ГалилеЇ аж посї.
Mais ils insistèrent, disant: «Il agite le peuple, en enseignant par toute la Judée, après avoir commencé par la Galilée, et être venu jusqu'ici.»
6 Пилат же, почувши про Галилею, спитав, чи чоловік не Галилеєць,
Pilate, entendant nommer la Galilée, demanda si cet homme était Galiléen;
7 і, довідавшись, що Він присуду Іродового, післав Його до Ірода, що також був у Єрусалимі тими днями.
et ayant appris qu'il était de la juridiction d'Hérode, il le renvoya à Hérode, qui était aussi à Jérusalem en ces jours-là.
8 Ірод же, побачивши Ісуса, зрадїв вельми; бажав бо здавна бачити Його; бо чув багато про Него; й сподївав ся яку ознаку бачити, що від Него станеть ся.
Hérode eut une grande joie de voir Jésus, car depuis longtemps il en avait le désir, parce qu'il avait entendu parler de lui, et qu'il espérait le voir faire quelque miracle.
9 Питав же Його словами многими; Він же нічого не відказав йому.
Il lui adressa un grand nombre de questions, mais Jésus ne lui répondit rien.
10 Стояли ж архиєреї та письменники, завзято винуючи Його.
Or les principaux sacrificateurs et les scribes étaient là, qui l'accusaient avec véhémence;
11 Зневаживши ж Його Ірод з воїнами своїми та насьміявшись, сягнувши Його в шату ясну, післав Його Пилатові.
mais Hérode avec sa garde le traita avec mépris: il le fit revêtir par dérision d'un magnifique manteau, et le renvoya à Pilate.
12 Стали ж собі другами Пилат та Ірод того дня; жили бо перше, ворогуючи між собою.
Le jour même, Pilate et Hérode devinrent amis, d'ennemis qu'ils étaient auparavant.
13 Пилат же, скликавши архиєреїв та князїв і народ,
Pilate, ayant assemblé les principaux sacrificateurs, les sénateurs et le peuple, leur dit:
14 каже до них: Привели ви мені чоловіка сього, яко розвертаючого народ; і ось я, перед вами питаючи, ніякої не знайшов в чоловікові сьому вини, якими винуєте Його;
«Vous avez traduit devant moi cet homme, comme excitant le peuple à la révolte, et, après l'avoir interrogé en votre présence, je ne l'ai trouvé coupable d'aucun des crimes dont vous l'accusez.
15 та й нї Ірод; посилав бо Його до вето, й ось нїчого достойного емерти не знайдено в Ньому.
Hérode non plus, car je vous ai renvoyés à lui, et, vous le voyez, cet homme n'a rien fait qui mérite la mort.
16 То, покаравши, відпущу Його.
Je le relâcherai donc, après l'avoir fait châtier.»
17 (Треба ж йому було відпускати їм щосьвята одного.)
[Or il était obligé à chaque fête de leur relâcher un prisonnier]
18 Закричали ж вони всі разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам і Вараву,
Mais ils crièrent tous à la fois: «Fais-le mourir! Relâche-nous Barabbas.»
19 котрого, за якусь бучу, що сталась у городі, і за убийство, вкинуто в темницю.
Ce Barabbas avait été mis en prison pour une sédition qui avait eu lieu dans la ville, et pour un meurtre.
20 Знов же Пилат покликнув, хотівши відпустити Ісуса.
Pilate, qui désirait relâcher Jésus, les harangua donc de nouveau;
21 Вони ж кричали: Розпни, розпни Його!
mais ils répondirent par les cris de «crucifie-le! crucifie-le!»
22 Він же втрете каже до них: Яке ж бо зло зробив сей? Нїякої вини смерти не знайшов я в Йому. То покаравши, випущу Його.
Il leur dit pour la troisième fois: «Quel mal a-t-il donc fait? Je n'ai rien trouvé en lui qui mérite la mort; je le relâcherai donc, après l'avoir fait châtier?»
23 Вони ж намагали голосом великим, просячи Його розпяти. І перемогли голоси їх та архиєрейські.
Mais ils insistèrent, demandant à grands cris qu'il fût crucifié, et leurs clameurs et celles des principaux sacrificateurs prévalurent,
24 Пилат же присудив, щоб сталось по просьбі їх.
et Pilate prononça que ce qu'ils demandaient serait exécuté:
25 Відпустив же їм за бунт і убийство вкинутого в темницю, котрого просили; Ісуса ж видав на їх волю.
il leur relâcha celui qui avait été mis en prison pour sédition et pour meurtre, et qu'ils réclamaient; et il leur abandonna Jésus.
26 І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.
Comme ils l'emmenaient au supplice, ils prirent un nommé Simon, de Cyrène, qui venait des champs, et ils le chargèrent de la croix, pour qu'il la portât derrière Jésus.
27 Ійшло ж слідом за Ним велике множество народу й жінок, що голосили й ридали по Йому.
Or, Jésus était suivi d'une grande foule de peuple, et particulièrement de femmes qui se frappaient la poitrine et pleuraient sur lui.
28 І обернувшись до них Ісус, рече: Дочки Єрусалимські, не плачте по мені, а по собі плачте і по дітях ваших.
Il se tourna vers elles, et leur dit: «Filles de Jérusalem, ne pleurez pas sur moi, mais pleurez sur vous-mêmes et sur vos enfants;
29 Бо ось прийдуть дні, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.
car les temps viennent où l’on dira: «Heureuses les stériles! Heureux le sein qui n'a point enfanté! Heureuses les mamelles qui n'ont point nourri!»
30 Тоді стануть говорити горам; упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте і нас.
Alors on se mettra à dire aux montagnes: «Tombez sur nous; » et aux collines: «Couvrez-nous; »
31 Бо коли зеленому дереву се роблять, то з сухим що станеть ся?
car si l'on fait ces choses au bois vert, que fera-t-on au bois sec?»
32 Ведено ж і инших двох лиходіїв з Ним на смерть.
Les soldats conduisaient en même temps deux malfaiteurs pour être mis à mort avec lui.
33 І, як прийшли на врочище Черепове, там розняли Його й лиходіїв, одного по правиці, а одного по лівиці.
Quand ils furent arrivés au lieu appelé Calvaire, ils y crucifièrent Jésus, ainsi que les malfaiteurs, l'un à sa droite, l'autre à sa gauche;
34 Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
et Jésus dit: «Père, pardonne-leur, car ils ne savent ce qu'ils font.» Ils se partagèrent ses vêtements en les tirant au sort.
35 І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.
Le peuple était là qui regardait. Les sénateurs se moquaient et disaient: «Il en a sauvé d'autres, qu'il se sauve lui-même, s'il est le Messie, l'élu de Dieu.»
36 Насьміхади ся ж з Него й воїни, приступаючи й оцет подаючи Йому,
Les soldats aussi, s'approchant pour lui présenter du vinaigre, le raillaient,
37 і кажучи: Коли Ти єси цар Жидівський, спаси себе.
et disaient: «Si tu es le roi des Juifs, sauve-toi toi-même.»
38 Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським: Се цар Жидівський.
Il y avait même une inscription au-dessus de sa tête, portant: «Celui-ci est le Roi des Juifs.»
39 Один же з повішених лиходіїв хулив Його, кажучи: Коли Ти Христос, спаси себе й нас!
L'un des malfaiteurs pendus à la croix, l'injuriait, disant: «N'es-tu pas le Messie? Sauve-toi toi-même, et nous avec toi.»
40 Озвавши ся ж другий, докорив йому, кажучи: І не боїш ся Бога, коли в такому ж осуді єси?
Mais l'autre le reprenait: «N'as-tu point de crainte de Dieu, toi qui subis le même jugement?
41 Та ми по правді; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нічого недоброго не зробив.
Pour nous, c'est justice; car nous recevons la peine que nos crimes ont méritée; mais lui, il n'a rien fait de mal.»
42 І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.
Et il dit à Jésus: «Souviens-toi de moi, quand tu seras dans ton règne.»
43 І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогодні зо мною будеш у раю.
Et Jésus répondit: «Je te dis en vérité, qu'aujourd'hui même tu seras avec moi dans le paradis.»
44 Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землі до години девятої.
Il était déjà environ la sixième heure, quand des ténèbres se répandirent sur tout le pays jusqu’à la neuvième heure.
45 І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.
Le soleil pâlit; le voile du temple se déchira par le milieu;
46 І покликнувши голосом великим Ісус, рече: Отче, у Твої руки передаю духа мого! Й, се промовивши, зітхнув духа.
et Jésus s'écria d'une voix forte: «Père, je remets mon esprit entre tes mains.» En prononçant ces mots, il expira.
47 Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.
Le centurion, témoin de ces événements, donna gloire à Dieu, disant: «Assurément cet homme était juste; »
48 І ввесь народ, що зійшов ся на сю дивовижу, побачивши, що сталось, бючи себе в груди, вертав ся.
et les foules que ce spectacle avait attirées, voyant ce qui s'était passé, s'en retournaient toutes en se frappant la poitrine.
49 Стояли ж усї знакомі Його оддалеки й жінки, що поприходили слїдом за Ним із Галилеї, дивлячись на се.
Mais tous ceux qui connaissaient Jésus, et les femmes qui l'avaient suivi de Galilée, se tenaient là, à l'écart, regardant ce qui se passait.
50 І ось чоловік, на ймя Йосиф, що був радник, чоловік добрий і праведний,
Il y avait un sénateur, nommé Joseph, homme droit et juste,
51 (сей не пристав до ради й дїла їх, ) з Ариматеї, города Жидівського, що також сподівавсь царства Божого;
qui ne s'était associé ni au dessein, ni aux actes des autres sénateurs; il était originaire d'Arimathée. ville des Juifs, et il attendait le royaume de Dieu.
52 сей, прийшовши до Пилата, просив тїла Ісусового.
Il se rendit auprès de Pilate et lui demanda le corps de Jésus.
53 І, знявши Його, обгорнув Його плащеницею, і положив Його у гробі висіченому, де ніколи нїхто не лежав.
Il le descendit de la croix, l'enveloppa d'un linceul, et le déposa dans un sépulcre taillé dans le roc, où personne n'avait encore été mis.
54 І був день пятниця, а субота сьвітала.
C'était le jour de la préparation, et le sabbat allait commencer.
55 Поприходивши ж слїдом жінки, що прийшли з Галилеї, дивились на гріб, і як положене було тіло Його.
Les femmes qui étaient venues de la Galilée avec Jésus, ayant accompagné Joseph, virent le sépulcre et la manière dont le corps de Jésus y fut placé,
56 І вернувшись наготовили пахощів та мира, а в суботу відпочивали по заповіді.
puis, s'en étant retournées, elles préparèrent des aromates et des parfums.
