Від Луки 22
1 Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.
OR la festa degli azzimi, detta la pasqua, si avvicinava.
2 І шукали архиєреї та письменники, як би погубити Його; боялись бо народу.
E i principali sacerdoti, e gli Scribi, cercavano come lo farebbero morire, perciocchè temevano il popolo.
3 Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти.
Or Satana entrò in Giuda, detto per soprannome Iscariot, il quale era del numero de' dodici.
4 І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм.
Ed egli andò, e ragionò co' principali sacerdoti, e co' capitani, come egli lo metterebbe loro nelle mani.
5 І зраділи вони, й вмовились йому срібла дати.
Ed essi se ne rallegrarono, e patteggiarono con lui di dargli danari.
6 І обіцяв ся, і шукав нагоди, щоб видати Його їм потай народу.
Ed egli promise di darglielo nelle mani; e cercava opportunità di farlo senza tumulto.
7 Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.
OR venne il giorno degli azzimi, nel qual conveniva sacrificar la pasqua.
8 І післав Петра та Йоана, глаголючи: Йдіть та приготовте нам пасху їсти.
E [Gesù] mandò Pietro e Giovanni, dicendo: Andate, apparecchiateci la pasqua, acciocchè [la] mangiamo.
9 Вони ж сказали Йому: Де хочеш, щоб приготовити?
Ed essi gli dissero: Ove vuoi che [l]'apparecchiamo?
10 Він же рече їм: Ось, як увійдете в город, зустріне вас чоловік, глек води несучи. Йдіть слїдом за ним у господу, куди ввійде.
Ed egli disse loro: Ecco, quando sarete entrati nella città, voi scontrerete un uomo, portando un testo [pien] d'acqua; seguitatelo nella casa ov'egli entrerà.
11 І скажіть господареві дому: Каже тобі учитель: Де сьвітлиця, щоб дасху з учениками моїми їсти?
E dite al padron della casa: Il Maestro ti manda a dire: Ov'è la stanza, nella quale io mangerò la pasqua co' miei discepoli?
12 І той вам покаже гірницю велику застелену; там приготовте.
Ed esso vi mostrerà una gran sala acconcia; quivi apparecchiate [la pasqua].
13 Пійшовши ж знайшли, як сказав їм, і приготовили пасху.
Essi dunque, andati, trovaron come egli avea lor detto, ed apparecchiaron la pasqua.
14 І, як настала година, сїв Він, й дванадцять апостолів з Ним.
E quando l'ora fu venuta, egli si mise a tavola, co' dodici apostoli.
15 І рече до них: Бажаннєм забажав я сю пасху їсти з вами, перш нїж прийму муки:
Ed egli disse loro: Io ho grandemente desiderato di mangiar questa pasqua con voi, innanzi che io soffra.
16 глаголю бо вам: Що більш не їсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.
Perciocchè io vi dico che non ne mangerò più, finchè [tutto] sia compiuto nel regno di Dio.
17 І, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та поділить собі:
Ed avendo preso il calice, rendè grazie, e disse: Prendete questo [calice], e distribuite[lo] tra voi;
18 глаголю бо вам: Що не пити му вже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.
perciocchè, io vi dico che non berrò più del frutto della vigna, finchè il regno di Dio sia venuto.
19 І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.
Poi, avendo preso il pane, rendè grazie, e [lo] ruppe, e lo diede loro, dicendo: Quest'è il mio corpo, il quale è dato per voi; fate questo in rammemorazione di me.
20 Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.
Parimente ancora, dopo aver cenato, [diede loro] il calice, dicendo: Questo calice [è] il nuovo patto nel mio sangue, il quale è sparso per voi.
21 Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.
Nel rimanente, ecco, la mano di colui che mi tradisce [è] meco a tavola.
22 Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!
E il Figliuol dell'uomo certo se ne va, secondo ch'è determinato; ma, guai a quell'uomo per cui egli è tradito!
23 І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се мав зробити.
Ed essi cominciarono a domandarsi gli uni gli altri, chi fosse pur quel di loro che farebbe ciò.
24 Постало і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.
OR nacque ancora fra loro una contesa, chi di loro paresse che fosse il maggiore.
25 Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті що власть над ними мають, добродїяки звуть ся.
Ma egli disse loro: I re delle genti le signoreggiano, e coloro che hanno podestà sopra esse son chiamati benefattori.
26 Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший - як слуга.
Ma non già così voi; anzi, il maggiore fra voi sia come il minore, e quel che regge come quel che ministra.
27 Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.
Perciocchè, quale è il maggiore, colui ch'è a tavola, o pur colui che serve? non [è] egli colui ch'è a tavola? or io sono in mezzo di voi come colui che serve.
28 Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх.
Or voi siete quelli che siete perseverati meco nelle mie tentazioni.
29 І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,
Ed io altresì vi dispongo il regno, siccome il Padre mio me l'ha disposto;
30 щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
acciocchè voi mangiate, e beviate, alla mia tavola, nel mio regno; e sediate sopra de' troni, giudicando le dodici tribù d'Israele.
31 Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просівати, як пшеницю;
IL Signore disse ancora: Simone, Simone, ecco, Satana ha richiesto di vagliarvi, come [si vaglia] il grano.
32 я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.
Ma io ho pregato per te, acciocchè la tua fede non venga meno; e tu, quando un giorno sarai convertito, conferma i tuoi fratelli.
33 Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.
Ma egli disse: Signore, io son presto ad andar teco, e in prigione, ed alla morte.
34 Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запів сьогодні півень, перш ніж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.
Ma Gesù disse: Pietro, io ti dico che il gallo non canterà oggi, prima che tu non abbi negato tre volte di conoscermi.
35 І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.
POI disse loro: Quando io vi ho mandati senza borsa, e [senza] tasca, e [senza] scarpe, avete voi avuto mancamento di cosa alcuna? Ed essi dissero: Di niuna.
36 Рече тодї їм; А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.
Disse loro adunque: Ma ora, chi ha una borsa tolgala; parimente ancora una tasca; e chi non ne ha venda la sua vesta, e comperi una spada.
37 Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.
Perciocchè, io vi dico che conviene che eziandio questo ch'è scritto sia adempiuto in me: Ed egli è stato annoverato fra i malfattori. Perciocchè le cose, che [sono scritte] di me, hanno [il lor] compimento.
38 Вони ж сказали: Господи, ось мечів тут два. Він же рече їм: Доволі.
Ed essi dissero: Signore, ecco qui due spade. Ed egli disse loro: Basta.
39 І вийшовши пійшов по звичаю нагору Оливну зійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.
POI, essendo uscito, andò, secondo la [sua] usanza, al monte degli Ulivi; e i suoi discepoli lo seguitavano anch'essi.
40 Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.
E giunto al luogo, disse loro: Orate, che non entriate in tentazione.
41 А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши коліна, молив ся,
Allora egli fu divelto da loro, quasi per una gettata di pietra;
42 глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.
e postosi in ginocchioni, orava, dicendo: Padre, oh! volessi tu trasportar da me questo calice! ma pure, non la mia volontà, me la tua sia fatta.
43 Явив ся ж Йому ангел з неба, підкріпляючи Його.
Ed un angelo gli apparve dal cielo confortandolo.
44 І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.
Ed egli, essendo in agonia, orava vie più intentamente; e il suo sudore divenne simile a grumoli di sangue, che cadevano in terra.
45 І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,
Poi, levatosi dall'orazione, venne ai suoi discepoli, e trovò che dormivano di tristizia.
46 і рече їм: Чого спите? уставши моліть ся, щоб не ввійшли в спокусу.
E disse loro: Perchè dormite? levatevi, ed orate, che non entriate in tentazione.
47 Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них. і приступив до Ісуса, поцілувати Його.
ORA, mentre egli parlava ancora, ecco una turba; e colui che si chiamava Giuda, uno de' dodici, andava davanti a loro, e si accostò a Gesù per baciarlo; perciocchè egli avea loro dato questo segno: Colui chi io bacerò è desso.
48 Ісус же рече йому: Юдо, цілуваннєм Сина чоловічого зраджуєш?
E Gesù gli disse: Giuda, tradisci tu il Figliuol dell'uomo con un bacio?
49 Бачивши ж ті, що коло Него, до чого доходить, казали Йому: Господи, чи вдарити нам мечем?
E coloro [ch'erano] della compagnia di Gesù, veggendo che cosa era per avvenire, dissero: Signore, percoteremo noi con la spada?
50 І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.
Ed un certo di loro percosse il servitore del sommo sacerdote, e gli spiccò l'orecchio destro.
51 І озвавшись Ісус, рече: Оставте аж до сього. І, приторкнувшись до уха його, сцїлив його.
Ma Gesù fece [lor] motto, e disse: Lasciate, basta! E, toccato l'orecchio di colui, lo guarì.
52 Рече ж Ісус до прийшовших на Него архиєреїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?
E Gesù disse a' principali sacerdoti, ed a' capi del tempio, ed agli anziani, che eran venuti contro a lui: Voi siete usciti contro a me con ispade, e con aste, come contro ad un ladrone.
53 Як щодня був я з вами в церкві, не простягали рук на мене; та се ваша година й власть темряви.
Mentre io era con voi tuttodì nel tempio, voi non metteste mai le mani sopra me; ma quest'è l'ora vostra, e la podestà delle tenebre.
54 Узявши ж Його, повели, й приведи Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слідом оддалеки.
ED essi lo presero, e lo menarono, e lo condussero dentro alla casa del sommo sacerdote; e Pietro [lo] seguitava da lungi.
55 Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.
Ed avendo essi acceso del fuoco in mezzo della corte, ed essendosi posti a sedere insieme, Pietro si sedette nel mezzo di loro.
56 Побачивши ж Його одна служниця, як сидів коло сьвітла, й, придивляючись на него, сказала: І сей з Ним був.
Or una certa fanticella, vedutolo seder presso del fuoco, e guardatolo fiso, disse: Anche costui era con lui.
57 Він же одрік ся Його, кажучи: Жінко, не знаю Його.
Ma egli lo rinnegò, dicendo: Donna, io nol conosco.
58 А згодя другий, побачивши його, сказав: І ти з них єси. Петр же каже: Чоловіче, нї.
E, poco appresso, un altro, vedutolo, gli disse: Anche tu sei di quelli. Ma Pietro disse: O uomo, non sono.
59 І мало що не через одну годину, инший хтось ствердив, кажучи: Справді і сей з Ним був, бо й Галилеець він.
E, infraposto lo spazio quasi d'un'ora, un certo altro affermava [lo stesso], dicendo: In verità, anche costui era con lui; perciocchè egli è Galileo.
60 Каже Петр: Чоловіче, не знаю, що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень.
Ma Pietro disse: O uomo, io non so quel che tu dici. E subito, parlando egli ancora, il gallo cantò.
61 І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш ніж півень запіє, відречеш ся мене тричі.
E il Signore, rivoltosi, riguardò Pietro. E Pietro si rammentò la parola del Signore, come egli gli avea detto: Avanti che il gallo canti, tu mi rinnegherai tre volte.
62 І вийшовши геть Петр, заплакав гірко.
E Pietro se ne uscì, e pianse amaramente.
63 А чоловіки, що держали Ісуса насьміхались із Него, бючи.
E COLORO che tenevano Gesù lo schernivano, percotendo[lo].
64 І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.
E velatigli [gli occhi], lo percotevano in su la faccia; e lo domandavano, dicendo: Indovina chi è colui che ti ha percosso.
65 І иншого багато, хуливши, казали на Него.
Molte altre cose ancora dicevano contro a lui, bestemmiando.
66 А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою І кажучи:
Poi, come fu giorno, gli anziani del popolo, i principali sacerdoti, e gli Scribi, si raunarono, e lo menarono nel lor concistoro.
67 Чи Ти єси Христос? скажи нам. Рече ж їм: Коли вам скажу, не пій-мете віри;
E gli dissero: Sei tu il Cristo? diccelo. Ed egli disse loro: Benchè io vel dica, voi nol crederete.
68 коли ж і спитаю вас, не відповісте мені й не відпустите.
E se altresì io [vi] fo qualche domanda, voi non mi risponderete, e non [mi] lascerete andare.
69 Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сиди Божої.
Da ora innanzi il Figliuol dell'uomo sederà alla destra della potenza di Dio.
70 І сказали всі: То се Ти Син Божий? Він же до них рече: Ви кажете, що се я.
E tutti dissero: Sei tu adunque il Figliuol di Dio? Ed egli disse loro: Voi [lo] dite, perciocchè io [lo] sono.
71 Вони ж сказали: На що нам ще сьвідчення? Самі бо чули з уст Його.
Ed essi dissero: Che abbiam più bisogno di testimonianza? poichè noi stessi [l]'abbiamo udito dalla sua propria bocca.
