Від Луки 22
1 Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.
Now the Festival of Unleavened Bread was approaching, which is called the Passover.
2 І шукали архиєреї та письменники, як би погубити Його; боялись бо народу.
The chief priests and the scribes discussed how they could put Jesus to death, for they were afraid of the people.
3 Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти.
Then Satan entered into Judas Iscariot, who was one of the twelve.
4 І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм.
Judas went to the chief priests and captains and discussed with them how he would betray Jesus to them.
5 І зраділи вони, й вмовились йому срібла дати.
They were glad, and agreed to give him money.
6 І обіцяв ся, і шукав нагоди, щоб видати Його їм потай народу.
He consented, and looked for an opportunity to deliver him to them away from the crowd.
7 Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.
Then came the day of unleavened bread, on which the Passover lamb had to be sacrificed.
8 І післав Петра та Йоана, глаголючи: Йдіть та приготовте нам пасху їсти.
So Jesus sent Peter and John, saying, “Go and prepare for us the Passover meal, so that we may eat it.”
9 Вони ж сказали Йому: Де хочеш, щоб приготовити?
They said to him, “Where do you want us to make preparations?”
10 Він же рече їм: Ось, як увійдете в город, зустріне вас чоловік, глек води несучи. Йдіть слїдом за ним у господу, куди ввійде.
He answered them, “Listen, when you have entered the city, a man bearing a pitcher of water will meet you. Follow him into the house that he goes into.
11 І скажіть господареві дому: Каже тобі учитель: Де сьвітлиця, щоб дасху з учениками моїми їсти?
Then say to the master of the house, 'The Teacher says to you, “Where is the guest room, where I will eat the Passover with my disciples?”'
12 І той вам покаже гірницю велику застелену; там приготовте.
He will show you a large furnished upper room. Make the preparations there.”
13 Пійшовши ж знайшли, як сказав їм, і приготовили пасху.
So they went, and found everything as he had said to them. Then they prepared the Passover meal.
14 І, як настала година, сїв Він, й дванадцять апостолів з Ним.
When the time came, he sat down with the apostles.
15 І рече до них: Бажаннєм забажав я сю пасху їсти з вами, перш нїж прийму муки:
Then he said to them, “I have greatly desired to eat this Passover with you before I suffer.
16 глаголю бо вам: Що більш не їсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.
For I say to you, I will not eat it again, until it is fulfilled in the kingdom of God.”
17 І, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та поділить собі:
Then Jesus took a cup, and when he had given thanks, he said, “Take this, and share it among yourselves.
18 глаголю бо вам: Що не пити му вже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.
For I say to you, I will not drink of the fruit of the vine again until the kingdom of God comes.”
19 І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.
Then he took bread, and when he had given thanks, he broke it, and gave to them, saying, “This is my body which is given for you. Do this in remembrance of me.”
20 Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.
He took the cup in the same way after supper, saying, “This cup is the new covenant in my blood, which is poured out for you.
21 Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.
But pay attention. The one who betrays me is with me at the table.
22 Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!
For the Son of Man indeed goes as it has been determined. But woe to that man through whom he is betrayed!”
23 І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се мав зробити.
They began to discuss among themselves which one of them it might be who would do this.
24 Постало і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.
Then there arose also a quarrel among them about which of them was considered to be greatest.
25 Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті що власть над ними мають, добродїяки звуть ся.
He said to them, “The kings of the Gentiles are masters over them, and the ones who have authority over them are referred to as those who do good to their people.
26 Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший - як слуга.
But it must not be like this with you. Instead, let the one who is the greatest among you become like the youngest, and let the one who is the most important become like the one who serves.
27 Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.
For who is greater, the one who sits at the table, or the one who serves? Is it not the one who sits at the table? Yet I am among you as one who serves.
28 Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх.
But you are the ones who have continued with me in my temptations.
29 І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,
I give to you a kingdom, even as my Father has given a kingdom to me,
30 щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
that you may eat and drink at my table in my kingdom, and you will sit on thrones judging the twelve tribes of Israel.
31 Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просівати, як пшеницю;
Simon, Simon, be aware, Satan asked to have you, that he might sift you as wheat.
32 я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.
But I have prayed for you, that your faith may not fail. After you have turned back again, strengthen your brothers.”
33 Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.
Peter said to him, “Lord, I am ready to go with you both to prison and to death.”
34 Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запів сьогодні півень, перш ніж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.
Jesus replied, “I tell you, Peter, the rooster will not crow this day, before you deny three times that you know me.”
35 І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.
Then Jesus said to them, “When I sent you out without a purse, a bag of provisions, or shoes, did you lack anything?” They answered, “Nothing.”
36 Рече тодї їм; А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.
Then he said to them, “But now, the one who has a purse, let him take it, and also a bag of provisions. The one who does not have a sword should sell his cloak and buy one.
37 Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.
For I say to you, what is written about me must be fulfilled, 'He was counted with the lawless ones.' For what is predicted about me is being fulfilled.”
38 Вони ж сказали: Господи, ось мечів тут два. Він же рече їм: Доволі.
Then they said, “Lord, look! Here are two swords.” He said to them, “It is enough.”
39 І вийшовши пійшов по звичаю нагору Оливну зійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.
Jesus went, as he often did, to the Mount of Olives, and the disciples followed him.
40 Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.
When they arrived, he said to them, “Pray that you do not enter into temptation.”
41 А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши коліна, молив ся,
He went away from them about a stone's throw, and he knelt down and prayed,
42 глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.
saying, “Father, if you are willing, remove this cup from me. Nevertheless not my will, but yours be done.”
43 Явив ся ж Йому ангел з неба, підкріпляючи Його.
Then an angel from heaven appeared to him, strengthening him.
44 І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.
Being in agony, he prayed more earnestly, and his sweat became like great drops of blood falling down upon the ground.
45 І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,
When he rose up from his prayer, he came to the disciples, and found them sleeping because of their sorrow,
46 і рече їм: Чого спите? уставши моліть ся, щоб не ввійшли в спокусу.
and asked them, “Why are you sleeping? Rise and pray, that you may not enter into temptation.”
47 Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них. і приступив до Ісуса, поцілувати Його.
While he was still speaking, behold, a crowd appeared, with Judas, one of the twelve, leading them. He came near to Jesus to kiss him,
48 Ісус же рече йому: Юдо, цілуваннєм Сина чоловічого зраджуєш?
but Jesus said to him, “Judas, are you betraying the Son of Man with a kiss?”
49 Бачивши ж ті, що коло Него, до чого доходить, казали Йому: Господи, чи вдарити нам мечем?
When those who were around Jesus saw what was happening, they said, “Lord, should we strike with the sword?”
50 І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.
Then one of them struck the servant of the high priest, and cut off his right ear.
51 І озвавшись Ісус, рече: Оставте аж до сього. І, приторкнувшись до уха його, сцїлив його.
Jesus said, “That is enough!” He touched his ear, and healed him.
52 Рече ж Ісус до прийшовших на Него архиєреїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?
Jesus said to the chief priests, to the captains of the temple, and to elders who came against him, “Do you come out as against a robber, with swords and clubs?
53 Як щодня був я з вами в церкві, не простягали рук на мене; та се ваша година й власть темряви.
When I was daily with you in the temple, you did not lay your hands on me. But this is your hour, and the authority of darkness.”
54 Узявши ж Його, повели, й приведи Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слідом оддалеки.
Seizing him, they led him away, and brought him into the high priest's house. But Peter followed from a distance.
55 Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.
After they had kindled a fire in the middle of the courtyard and had sat down together, Peter sat in the midst of them.
56 Побачивши ж Його одна служниця, як сидів коло сьвітла, й, придивляючись на него, сказала: І сей з Ним був.
A certain female servant saw him as he sat in the light of the fire, and looked straight at him and said, “This man also was with him.”
57 Він же одрік ся Його, кажучи: Жінко, не знаю Його.
But Peter denied it, saying, “Woman, I do not know him.”
58 А згодя другий, побачивши його, сказав: І ти з них єси. Петр же каже: Чоловіче, нї.
After a little while someone else saw him, and said, “You are also one of them.” But Peter said, “Man, I am not.”
59 І мало що не через одну годину, инший хтось ствердив, кажучи: Справді і сей з Ним був, бо й Галилеець він.
After about an hour another man insisted and said, “Truly this man also was with him, for he is a Galilean.”
60 Каже Петр: Чоловіче, не знаю, що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень.
But Peter said, “Man, I do not know what you are saying.” Immediately, while he was speaking, a rooster crowed.
61 І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш ніж півень запіє, відречеш ся мене тричі.
Turning, the Lord looked at Peter, and Peter remembered the word of the Lord, when he said to him, “Before a rooster crows today you will deny me three times.”
62 І вийшовши геть Петр, заплакав гірко.
Peter went outside and wept bitterly.
63 А чоловіки, що держали Ісуса насьміхались із Него, бючи.
Then the men guarding Jesus mocked and beat him.
64 І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.
They put a cover over him and asked him, saying, “Prophesy! Who is the one who hit you?”
65 І иншого багато, хуливши, казали на Него.
They spoke many other things against Jesus, blaspheming him.
66 А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою І кажучи:
As soon as it was day, the elders of the people gathered together, both chief priests and scribes. They led him into the council
67 Чи Ти єси Христос? скажи нам. Рече ж їм: Коли вам скажу, не пій-мете віри;
and said, “If you are the Christ, tell us.” But he said to them, “If I tell you, you will not believe,
68 коли ж і спитаю вас, не відповісте мені й не відпустите.
and if I ask you, you will not answer.
69 Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сиди Божої.
But from now on, the Son of Man will be seated at the right hand of the power of God.”
70 І сказали всі: То се Ти Син Божий? Він же до них рече: Ви кажете, що се я.
They all said, “Then you are the Son of God?” Jesus said to them, “You say that I am.”
71 Вони ж сказали: На що нам ще сьвідчення? Самі бо чули з уст Його.
They said, “Why do we still need a witness? For we ourselves have heard from his own mouth.”
