Від Луки 21
1 Поглянувши ж добачив, як кидали дари свої в скарбону заможні.
Då han såg upp, vart han var at dei rike lagde gåvorne sine i templekista;
2 Побачив же й одну вдовицю вбогу, що кидала туди дві лепти.
og han vart var ei armodsleg enkja, som lagde tvo skjervar.
3 І рече: Правдиво глаголю вам, що вдовиця вбога ся більш усїх укинула:
Då sagde han: «Det segjer eg dykk for sant: Denne fatige enkja hev lagt meir enn dei alle.
4 всі бо ті з достатку свого кидали у дари Божі, ся ж з недостатку свого увесь прожиток свій, що мала, вкинула.
For det som desse gav, det gav dei alle av nøgdi si; men ho gav av si fatige råd - gav alt ho hadde til å livberga seg med.»
5 І як деякі говорили про церкву, що каміннєм красним та посьвятами украшена, рече:
Det var nokre som tala um templet, at det var prydt med fagre steinar og vigde gåvor. Då sagde han:
6 Із сього, що бачите, прийдуть днї, в котрі не зоставить ся камінь на камені, щоб не зруйновано.
«Dette som de skodar, um det skal de vita at det vil koma ei tid då her ikkje vert liggjande stein på stein, som ikkje skal rivast laus.»
7 Питали ж Його, кажучи: Учителю, коли ж се буде? й що за ознака коли се мав стати ся?
«Når skal då dette ganga fyre seg, meister, » spurde dei, «og kva er merket på at den tidi lid nær?»
8 Він же рече: Гледїть, щоб не була введені; многі бо прийдуть в імя моє, кажучи: Що се я. А час приближив ся; не йдіть же за вами.
Då svara han: Sjå dykk fyre, so ingen fær ført dykk på villstig! For mange skal taka mitt namn og segja: «Det er eg!» og: «Det lid innpå tidi. Fylg ikkje etter deim!
9 Яв же почуєте про войни та ворохобнї, не полохайтесь; мусить бо перш се статись; тільки ж не зараз конець.
Og når de høyrer um ufred og upprør, so vert ikkje fælne! For fyrst lyt det henda; men enden kjem ikkje straks.»
10 Тодї рече їм: Устане нарід на нарід і царство на царство,
So sagde han til deim: «Folk skal reisa seg imot folk, og rike mot rike;
11 і трус великий по місцях, і голоднеча, й помір буде, й страхи, й о-внаки з неба великі будуть.
store jordskjelvar skal koma, og uår og sott kring i landi; og det skal syna seg skræmor og store teikn frå himmelen.
12 Та перш того всього наложать на вас руки свої і гонити муть, видаючи в школи й темницї, і водячи перед царі та ігемони задля імя мого.
Men fyrr alt dette hender, skal dei leggja hand på dykk og forfylgja dykk og draga dykk inn i synagogor og fangehus; og de skal førast fram for kongar og landshovdingar for mitt namn skuld.
13 І станеть ж воно вам на сьвідкуваннє.
Då skal de koma til å vitna.
14 Постановіть же в серцях, ваших наперед, не готовитись відказувати:
Legg dykk då på minne at de ikkje fyreåt tarv tenkja på korleis de skal svara for dykk!
15 я бо дам вам уста й премудрість, котрій не здолїють противитись, анї встояти усї противники ваші.
Eg skal gjeva dykk munn og visdom, som ingen av motmennerne dykkar skal kunna standa seg for eller segja imot.
16 Будете ж видавані й від родителїв, і братів, і родини, й приятелїв; і вбивати муть деяких з вас.
Jamvel foreldre og brør og skyldfolk og vener skal svika dykk og valda sume av dykk dauden,
17 І будете ненавиджені від усіх задля імя мого.
og alle skal hata dykk for mitt namn skuld.
18 Та й волосина з голови вашої не загине.
Men ikkje eit hår på hovudet dykkar skal forkomast.
19 У терпінню вашому осягнїть душі ваші.
Haldt ut, so skal de vinna sjælerne dykkar!
20 Як же побачите, що обгорнуто таборами Єрусалим, тоді знайте, що наближило ся спустїннє його.
Når de ser at stridsherar kringset Jerusalem, då skal de vita at det ikkje er lenge fyrr han vert lagd i øyde.
21 Тодї, хто в Юдеї, нехай біжять у гори; а хто в середині в йому, нехай виходять; а ті, що по селах, нехай не ввіходять у него.
Då lyt dei som er i Judaland røma til fjells; dei som er inni byen, lyt flytja ut, og dei som er utpå landet, må ikkje koma inn.
22 Бо се днї мести, щоб справдилось усе написане.
For dette er hemnardagarne; då skal det ganga fram alt det som stend skrive.
23 Горе ж важким і годуючим у ті днї! буде бо біда велика на землі, і гнів на народі сьому.
Stakkars deim som gjeng med barn eller gjev brjost, i dei dagarne! For det skal vera stor naud i landet og vreide yver dette folket.
24 І поляжуть від гострого меча, й позаймані будуть у полонь до всіх поган; і топтати муть Єрусалим погане, доки сповнять ся часи поган.
Dei skal falla for sverdseggi og førast hertekne burt til alle heidningfolk, og Jerusalem skal heidningarne trøda under fot, til heidningtidi er ute.
25 І будуть ознаки на сонцї, й місяці, й зорях, а на землї переполох народів у ваколотї; як зареве море та филї.
Det skal syna seg teikn i sol og måne og stjernor, og på jordi skal folki fælast i vonløysa, når havet og brotsjøarne dyn.
26 І омертвіють люде від страху та дожидання того, що прийде на все-денну: сили бо небесні захитають ся.
Folk skal uvita av rædsla og gru for det som kjem yver mannaheimen; for himmelkrafterne skal skakast.
27 І тодї побачять Сина чоловічого йдучого на хмарі з силою і славою великою.
Då skal dei sjå Menneskjesonen koma i skyi med velde og stor herlegdom.
28 Як же почне се діятись, випростуйтесь і підіймайте голови ваші; бо наближилось викупленнє ваше.
Men når dette tek til å henda, då rett dykk upp, og lyft hovudet! for det lid mot utløysingi dykkar.»
29 І сказав приповість їм: Бачте смоківницю і всякі дерева:
So sagde han deim ei likning: «Sjå på fiketreet og alle andre tre!
30 Як розпукутоть ся вже, бачивши самі розумієте, що вже близько лїто.
So snart de ser dei hev sprotte, då veit de av dykk sjølve at no er sumaren nær.
31 Так і ви, коли побачите, як се станеть ся, знайте, що близько царство Боже.
Soleis når de ser dette hender, då veit de at Guds rike er nær.
32 Істино глаголи вам: Ще не перейде рід сей, доки все станеть ся.
Det segjer eg dykk for visst: Denne ætti skal ikkje forgangast fyrr alt saman hev hendt.
33 Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.
Himmel og jord skal forgangast, men mine ord skal aldri forgangast.
34 Остерегайте ся ж, щоб часом не обтягчились ваші серця прожорством та пянством, та журбою життя сього, й щоб несподівано на вас не настиг день той.
Gjev agt på dykk sjølve, at de aldri let hjarta tyngjast av rus og ovdrykk og verdsleg sut, so den dagen kjem uventande på dykk!
35 Бо, як сітка, впаде на всіх, що живуть на лицї всієї землі.
For som eit fuglenet skal han skal koma yver alle som bur kring i vidande verdi.
36 Пильнуйте, по всяк час молячись, щоб удостоїли ся втекти від того всього, що має статись, і станути перед Сином чоловічим.
Vak kvar tid og stund, og bed at de kann få styrk til å røma undan alt dette som koma skal, og standa dykk framfor Menneskjesonen!»
37 Навчав же днями в церкві, ночами ж виходячи, пробував на горі, званій Оливною.
Um dagarne lærde han i templet; men um kveldarne gjekk han ut or byen og var natti yver på den åsen dei kallar Oljeberget.
38 Усї ж люде сходились рано до Него в церкву слухати Його.
Og alt folket kom tidleg um morgonen til honom i templet og lydde på honom.
