Від Луки 21
1 Поглянувши ж добачив, як кидали дари свої в скарбону заможні.
A pohleděv, uzřel bohaté, kteříž metali dary své do pokladnice.
2 Побачив же й одну вдовицю вбогу, що кидала туди дві лепти.
Uzřel pak i jednu vdovu chudičkou, ana uvrhla tam dva šarty.
3 І рече: Правдиво глаголю вам, що вдовиця вбога ся більш усїх укинула:
I řekl: V pravdě pravím vám, že vdova tato chudá více než všickni uvrhla.
4 всі бо ті з достатку свого кидали у дари Божі, ся ж з недостатку свого увесь прожиток свій, що мала, вкинула.
Nebo všickni tito z toho, což jim zbývalo, dali dary Bohu, tato pak z své chudoby všecku živnost svou, kterouž měla, uvrhla.
5 І як деякі говорили про церкву, що каміннєм красним та посьвятами украшена, рече:
A když někteří pravili o chrámu, kterak by kamením pěkným i okrasami ozdoben byl, řekl:
6 Із сього, що бачите, прийдуть днї, в котрі не зоставить ся камінь на камені, щоб не зруйновано.
Nač se to díváte? Přijdouť dnové, v nichž nebude zůstaven kámen na kameni, kterýž by nebyl zbořen.
7 Питали ж Його, кажучи: Учителю, коли ж се буде? й що за ознака коли се мав стати ся?
I otázali se ho, řkouce: Mistře, kdy to bude? A které znamení, když se to bude míti státi?
8 Він же рече: Гледїть, щоб не була введені; многі бо прийдуть в імя моє, кажучи: Що се я. А час приближив ся; не йдіть же за вами.
On pak řekl: Vizte, abyste nebyli svedeni. Nebo mnozí přijdou ve jménu mém, řkouce: Já jsem, a čas se blíží. Protož nepostupujte po nich.
9 Яв же почуєте про войни та ворохобнї, не полохайтесь; мусить бо перш се статись; тільки ж не зараз конець.
Když pak uslyšíte o válkách a různicech, nestrachujte se; neboť musí to prvé býti, ale ne i hned konec.
10 Тодї рече їм: Устане нарід на нарід і царство на царство,
Tehdy pravil jim: Povstaneť národ proti národu, a království proti království.
11 і трус великий по місцях, і голоднеча, й помір буде, й страхи, й о-внаки з неба великі будуть.
A země třesení veliká budou po místech, a hladové, a morové, hrůzy i zázrakové s nebe velicí.
12 Та перш того всього наложать на вас руки свої і гонити муть, видаючи в школи й темницї, і водячи перед царі та ігемони задля імя мого.
Ale před tím přede vším vztáhnou ruce své na vás, a protiviti se budou, vydávajíce vás do škol a žalářů, vodíce k králům a k vládařům pro jméno mé.
13 І станеть ж воно вам на сьвідкуваннє.
A toť se vám díti bude na svědectví.
14 Постановіть же в серцях, ваших наперед, не готовитись відказувати:
Protož složtež to v srdcích svých, abyste se nestarali, kterak byste odpovídati měli.
15 я бо дам вам уста й премудрість, котрій не здолїють противитись, анї встояти усї противники ваші.
Jáť zajisté dám vám ústa a moudrost, kteréž nebudou moci odolati, ani proti ní ostáti všickni protivníci vaši.
16 Будете ж видавані й від родителїв, і братів, і родини, й приятелїв; і вбивати муть деяких з вас.
Budete pak zrazováni i od rodičů a od bratří, od příbuzných i od přátel, a zmordují některé z vás.
17 І будете ненавиджені від усіх задля імя мого.
A budete v nenávisti u všech pro jméno mé.
18 Та й волосина з голови вашої не загине.
Ale ani vlas s hlavy vaší nikoli nezahyne.
19 У терпінню вашому осягнїть душі ваші.
V trpělivosti své vládněte dušemi svými.
20 Як же побачите, що обгорнуто таборами Єрусалим, тоді знайте, що наближило ся спустїннє його.
Když pak uzříte obležený od vojska Jeruzalém, tehdy vězte, žeť se přiblížilo zkažení jeho.
21 Тодї, хто в Юдеї, нехай біжять у гори; а хто в середині в йому, нехай виходять; а ті, що по селах, нехай не ввіходять у него.
Tehdy ti, kdož jsou v Judstvu, utíkejte k horám, a kdo u prostřed něho, vyjděte, a kteří v končinách, nevcházejte do něho.
22 Бо се днї мести, щоб справдилось усе написане.
Neboť budou dnové pomsty, aby se naplnilo všecko, což psáno jest.
23 Горе ж важким і годуючим у ті днї! буде бо біда велика на землі, і гнів на народі сьому.
Ale běda těhotným a těm, kteréž kojí v těch dnech. Neboť bude dav veliký v této zemi, a hněv nad lidem tímto.
24 І поляжуть від гострого меча, й позаймані будуть у полонь до всіх поган; і топтати муть Єрусалим погане, доки сповнять ся часи поган.
I padati budou ostrostí meče, a zjímaní vedeni budou mezi všecky národy, a Jeruzalém tlačen bude od pohanů, dokudž se nenaplní časové pohanů.
25 І будуть ознаки на сонцї, й місяці, й зорях, а на землї переполох народів у ваколотї; як зареве море та филї.
I budouť znamení na slunci a na měsíci i na hvězdách, a na zemi ssoužení národů, nevědoucích se kam díti, když zvuk vydá moře a vlnobití,
26 І омертвіють люде від страху та дожидання того, що прийде на все-денну: сили бо небесні захитають ся.
Tak že zmrtvějí lidé pro strach a pro očekávání těch věcí, kteréž přijdou na všecken svět. Nebo moci nebeské pohybovati se budou.
27 І тодї побачять Сина чоловічого йдучого на хмарі з силою і славою великою.
A tehdyť uzří Syna člověka, an se béře v oblace s mocí a slavou velikou.
28 Як же почне се діятись, випростуйтесь і підіймайте голови ваші; бо наближилось викупленнє ваше.
A když se toto počne díti, pohleďtež a pozdvihnětež hlav svých, proto že se přibližuje vykoupení vaše.
29 І сказав приповість їм: Бачте смоківницю і всякі дерева:
I pověděl jim podobenství: Patřte na fíkový strom i na všecka stromoví.
30 Як розпукутоть ся вже, бачивши самі розумієте, що вже близько лїто.
Když se již pučí, vidouce to, sami to znáte, že blízko jest již léto.
31 Так і ви, коли побачите, як се станеть ся, знайте, що близько царство Боже.
Takž i vy, když uzříte, ano se tyto věci dějí, vězte, že blízko jest království Boží.
32 Істино глаголи вам: Ще не перейде рід сей, доки все станеть ся.
Amen pravím vám, že nepomine věk tento, až se všecko stane.
33 Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.
Nebe a země pominou, ale slova má nepominou.
34 Остерегайте ся ж, щоб часом не обтягчились ваші серця прожорством та пянством, та журбою життя сього, й щоб несподівано на вас не настиг день той.
Pilně se pak varujte, aby snad nebyla obtížená srdce vaše obžerstvím a opilstvím a pečováním o tento život, a v náhle přikvačil by vás ten den.
35 Бо, як сітка, впаде на всіх, що живуть на лицї всієї землі.
Nebo jako osídlo přijde na všecky, kteříž přebývají na tváři vší země.
36 Пильнуйте, по всяк час молячись, щоб удостоїли ся втекти від того всього, що має статись, і станути перед Сином чоловічим.
Protož bděte, všelikého času modléce se, abyste hodni byli ujíti všech těch věcí, kteréž se budou díti, a postaviti se před Synem člověka.
37 Навчав же днями в церкві, ночами ж виходячи, пробував на горі, званій Оливною.
I býval ve dne v chrámě, uče, ale v noci vycházeje, přebýval na hoře, kteráž slove Olivetská.
38 Усї ж люде сходились рано до Него в церкву слухати Його.
A všecken lid na úsvitě přicházel k němu do chrámu, aby ho poslouchal.
