Від Луки 2
1 Стало ся ж тими днями, вийшло повелїннє від кесаря Августа переписати всю вселенну.
About that time an edict was issued by the Emperor Augustus that a census should be taken of the whole Empire.
2 Ся перепись була перва за правлення Киринея в Сириї.
(This was the first census taken while Quirinius was Governor of Syria).
3 Ійшли всі записуватись, кожен у свій город.
And everyone went to his own town to be registered.
4 Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового)
Among others Joseph went up from the town of Nazareth in Galilee to Bethlehem, the town of David, in Judea – because he belonged to the family and house of David –
5 вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка.
to be registered with Mary, his engaged wife, who was about to become a mother.
6 Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй.
While they were there her time came,
7 І вродма Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.
and she gave birth to her first child, a son. And because there was no room for them in the inn, she swathed him around and laid him in a manger.
8 І були пастухи в сторонї тій, що ночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї.
In that same countryside were shepherds out in the open fields, watching their flocks that night,
9 І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим.
when an angel of the Lord suddenly stood by them, and the glory of the Lord shone around them; and they were seized with fear.
10 І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всім людям.
“Have no fear,” the angel said. “For I bring you good news of a great joy in store for all the nation.
11 Бо народивсь вам сьогодні Спас, що єсть Христос Господь, у городі Давидовому.
This day there has been born to you, in the town of David, a Savior, who is Christ and Lord.
12 І се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах.
And this will be the sign for you. You will find the infant swathed, and lying in a manger.”
13 І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:
Then suddenly there appeared with the angel a multitude of the heavenly Host, praising God, and singing –
14 Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.
“glory to God on high, and on earth peace among those in whom he finds pleasure.”
15 І сталось, як пійшли від них на небо ангели, пастухи казали один до одного: Ходїмо ж аж у Витлеєм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам.
Now, when the angels had left them and gone back to heaven, the shepherds said to one another, “Let us go at once to Bethlehem, and see this thing that has happened, of which the Lord has told us.”
16 І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і Йосифа, й дитинку лежачу в яслах.
So they went quickly, and found Mary and Joseph, and the infant lying in a manger;
17 І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се.
and, when they saw it, they told of all that had been said to them about this child.
18 І всї, слухаючи, дивувались тим, що розказували пастухи перед ними.
All who heard the shepherds were astonished at their story,
19 Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серці своїм.
while Mary treasured in her heart all that they said, and thought about it often.
20 І вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них.
And the shepherds went back, giving glory and praise to God for all that they had heard and seen. It had all happened as they had been told.
21 І як сповнилось вісїм днів, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш ніж зачавсь Він в утробі.
Eight days after the birth of the child, when it was time to circumcise him, he received the name Jesus – the name given him by the angel before his conception.
22 І, як сповнились дні очищення п по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом,
When the period of purification of mother and child, required by the Law of Moses, came to an end, his parents took the child up to Jerusalem to present him to the Lord,
23 як написано в законі Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся;
in compliance with the Law of the Lord that every firstborn male will be dedicated to the Lord,
24 і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.
and also to offer the sacrifice required by the Law of the Lord – a pair of turtle-doves or two young pigeons.
25 І ось був чоловік у Єрусалимі на ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподівавсь потіхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому.
There was at that time in Jerusalem a man named Simeon, a righteous and devout man, who lived in constant expectation of Israel’s consulation, and under the guidance of the Holy Spirit.
26 І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього.
It had been revealed to him by the Holy Spirit that he should not die until he had seen the Lord’s Christ.
27 І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него,
Moved by the Spirit, Simeon came into the Temple Courts, and, when the parents brought in the child Jesus, to do for him what was customary under the Law,
28 узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав:
Simeon himself took the child in his arms, and blessed God, and said:
29 Нині відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:
“Now, Lord, you will let your servant go, according to your word, in peace,
30 бо виділи очі мої спасеннє твоє
for my eyes have seen the salvation
31 що приготовив єси перед лицем усіх людей,
which you have prepared in the sight of all nations –
32 сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.
a light to bring light to the Gentiles, and to be the glory of your people Israel.”
33 І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него.
While the child’s father and mother were wondering at what was said about him,
34 І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлі і на ознаку, проти котрої говорити муть,
Simeon gave them his blessing, and said to Mary, the child’s mother, “This child is appointed to be the cause of the fall and rise of many in Israel, and to be a sign much spoken against –
35 (і тобі самій перейде душу меч, ) щоб відкрились многих сердець думки.
Yes, the sword will pierce your own heart – and so the thoughts in many minds will be disclosed.”
36 І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сім років од дівування свого;
There was also a prophet named Hannah, a daughter of Phanuel and of the tribe of Asher. She was far advanced in years, having lived with her husband for seven years after marriage,
37 і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.
and then a widow, until she had reached the age of eighty-four. She never left the Temple Courts, but, fasting and praying, worshiped God night and day.
38 І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всім, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.
At that moment she came up, and began publicly to thank God and to speak about the child to all who were looking for the deliverance of Jerusalem.
39 І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет.
When the child’s parents had done everything required by the Law of the Lord, they returned to Galilee to their own town of Nazareth.
40 Хлопятко ж росло й міцніло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому; ,
The child grew and became strong and wise, and the blessing of God was on him.
41 І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи.
Every year the child’s parents used to go to Jerusalem at the Passover Festival.
42 І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм,
When Jesus was twelve years old, they went according to custom to Jerusalem,
43 і, сповнивши дні, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі, й не знав Йосиф і мати Його,
and had finished their visit; but, when they started to return, the boy Jesus remained behind in Jerusalem, without their knowing it.
44 а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими.
Thinking that he was with their fellow travelers, they went one day’s journey before searching for him among their relatives and acquaintances;
45 І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його.
and then, as they did not find him, they returned to Jerusalem, searching everywhere for him.
46 І сталось, через три дні знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого.
It was not until the third day that they found him in the Temple Courts, sitting among the teachers, now listening to them, now asking them questions.
47 Дивували ся ж усї, хто, слухав Його, розумом і відповідями Його.
All who listened to him marveled at his intelligence and his answers.
48 І, побачивши Його, здивувались вони, й сказала мати Його до Него: Дитино, що се зробив єси з нами? ось батько Твій і я, болїючи, шукали Тебе.
His parents were amazed when they saw him, and his mother said to him, “My child, why have you treated us like this? Your father and I have been searching for you in great distress.”
49 І рече Він до них: Чого ж шукали мене? хиба ж не знали, що в тому, що єсть Отця мого, треба бути мені?
“What made you search for me?” he answered. “Didn’t you know that I must be in my Father’s house?”
50 Та й вони не зрозуміли слова, що промовив їм,
His parents did not understand what he meant.
51 І пійшов з ними, й прийшов у Назарет, і був слухняний їм; і мати Його ховала всі слова тиї в серці своїм.
However he went down with them to Nazareth, and submitted himself to their control; and his mother treasured all that was said in her heart.
52 І виростав Ісус премудростю й станом, у ласцї в Бога і в людей.
And Jesus grew in wisdom as he grew in years, and gained the blessing of God and people.
