Від Луки 2
1 Стало ся ж тими днями, вийшло повелїннє від кесаря Августа переписати всю вселенну.
U one dane izađe naredba cara Augusta da se provede popis svega svijeta.
2 Ся перепись була перва за правлення Киринея в Сириї.
Bijaše to prvi popis izvršen za Kvirinijeva upravljanja Sirijom.
3 Ійшли всі записуватись, кожен у свій город.
Svi su išli na popis, svaki u svoj grad.
4 Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового)
Tako i Josip, budući da je bio iz doma i loze Davidove, uziđe iz Galileje, iz grada Nazareta, u Judeju - u grad Davidov, koji se zove Betlehem -
5 вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка.
da se podvrgne popisu zajedno sa svojom zaručnicom Marijom koja bijaše trudna.
6 Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй.
I dok se bili ondje, navršilo joj se vrijeme da rodi.
7 І вродма Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.
I porodi sina svoga, prvorođenca, povi ga i položi u jasle jer za njih nije bilo mjesta u svratištu.
8 І були пастухи в сторонї тій, що ночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї.
A u tom kraju bijahu pastiri: pod vedrim su nebom čuvali noćnu stražu kod svojih stada.
9 І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим.
Anđeo im Gospodnji pristupi i slava ih Gospodnja obasja! Silno se prestrašiše.
10 І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всім людям.
No anđeo im reče: “Ne bojte se! Evo javljam vam blagovijest, veliku radost za sav narod!
11 Бо народивсь вам сьогодні Спас, що єсть Христос Господь, у городі Давидовому.
Danas vam se u gradu Davidovu rodio Spasitelj - Krist, Gospodin.
12 І се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах.
I evo vam znaka: naći ćete novorođenče povijeno gdje leži u jaslama.”
13 І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:
I odjednom se anđelu pridruži silna nebeska vojska hvaleći Boga i govoreći:
14 Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.
“Slava na visinama Bogu, a na zemlji mir ljudima, miljenicima njegovim!”
15 І сталось, як пійшли від них на небо ангели, пастухи казали один до одного: Ходїмо ж аж у Витлеєм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам.
Čim anđeli otiđoše od njih na nebo, pastiri stanu poticati jedni druge: “Hajdemo dakle do Betlehema. Pogledajmo što se to dogodilo, događaj koji nam obznani Gospodin.”
16 І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і Йосифа, й дитинку лежачу в яслах.
I pohite te pronađu Mariju, Josipa i novorođenče gdje leži u jaslama.
17 І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се.
Pošto sve pogledaše, ispripovijediše što im bijaše rečeno o tom djetetu.
18 І всї, слухаючи, дивувались тим, що розказували пастухи перед ними.
A svi koji su to čuli divili se tome što su im pripovijedali pastiri.
19 Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серці своїм.
Marija u sebi pohranjivaše sve te događaje i prebiraše ih u svome srcu.
20 І вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них.
Pastiri se zatim vratiše slaveći i hvaleći Boga za sve što su čuli i vidjeli kako im je bilo rečeno.
21 І як сповнилось вісїм днів, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш ніж зачавсь Він в утробі.
Kad se navršilo osam dana da bude obrezan, nadjenuše mu ime Isus, kako ga je bio prozvao anđeo prije njegova začeća.
22 І, як сповнились дні очищення п по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом,
Kad se zatim po Mojsijevu Zakonu navršiše dani njihova čišćenja, poniješe ga u Jeruzalem da ga prikažu Gospodinu -
23 як написано в законі Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся;
kao što piše u Zakonu Gospodnjem: Svako muško prvorođenče neka se posveti Gospodinu! -
24 і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.
i da prinesu žrtvu kako je rečeno u Zakonu Gospodnjem: dvije grlice ili dva golubića.
25 І ось був чоловік у Єрусалимі на ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподівавсь потіхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому.
Živio tada u Jeruzalemu čovjek po imenu Šimun. Taj čovjek, pravedan i bogobojazan, iščekivaše Utjehu Izraelovu i Duh Sveti bijaše na njemu.
26 І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього.
Objavio mu Duh Sveti da neće vidjeti smrti dok ne vidi Pomazanika Gospodnjega.
27 І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него,
Ponukan od Duha, dođe u Hram. I kad roditelji uniješe dijete Isusa da obave što o njemu propisuje Zakon,
28 узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав:
primi ga on u naručje, blagoslovi Boga i reče:
29 Нині відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:
“Sad otpuštaš slugu svojega, Gospodaru, po riječi svojoj, u miru!
30 бо виділи очі мої спасеннє твоє
Ta vidješe oči moje spasenje tvoje,
31 що приготовив єси перед лицем усіх людей,
koje si pripravio pred licem svih naroda:
32 сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.
svjetlost na prosvjetljenje naroda, slavu puka svoga izraelskoga.”
33 І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него.
Otac njegov i majka divili se što se to o njemu govori.
34 І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлі і на ознаку, проти котрої говорити муть,
Šimun ih blagoslovi i reče Mariji, majci njegovoj: “Ovaj je evo postavljen na propast i uzdignuće mnogima u Izraelu i za znak osporavan -
35 (і тобі самій перейде душу меч, ) щоб відкрились многих сердець думки.
a i tebi će samoj mač probosti dušu - da se razotkriju namisli mnogih srdaca!”
36 І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сім років од дівування свого;
A bijaše neka proročica Ana, kći Penuelova, iz plemena Ašerova, žena veoma odmakla u godinama. Nakon djevojaštva živjela je s mužem sedam godina,
37 і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.
a sama kao udovica do osamdeset i četvrte. Nije napuštala Hrama, nego je postovima i molitvama danju i noću služila Bogu.
38 І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всім, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.
Upravo u taj čas nadođe. Hvalila je Boga i svima koji iščekivahu otkupljenje Jeruzalema pripovijedala o djetetu.
39 І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет.
Kad obaviše sve po Zakonu Gospodnjem, vratiše se u Galileju, u svoj grad Nazaret.
40 Хлопятко ж росло й міцніло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому; ,
A dijete je raslo, jačalo i napunjalo se mudrosti i milost je Božja bila na njemu.
41 І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи.
Njegovi su roditelji svake godine o blagdanu Pashe išli u Jeruzalem.
42 І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм,
Kad mu bijaše dvanaest godina, uziđoše po običaju blagdanskom.
43 і, сповнивши дні, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі, й не знав Йосиф і мати Його,
Kad su minuli ti dani, vraćahu se oni, a dječak Isus osta u Jeruzalemu, a da nisu znali njegovi roditelji.
44 а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими.
Uvjereni da je među suputnicima, odoše dan hoda, a onda ga stanu tražiti među rodbinom i znancima.
45 І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його.
I kad ga ne nađu, vrate se u Jeruzalem tražeći ga.
46 І сталось, через три дні знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого.
Nakon tri dana nađoše ga u Hramu gdje sjedi posred učitelja, sluša ih i pita.
47 Дивували ся ж усї, хто, слухав Його, розумом і відповідями Його.
Svi koji ga slušahu bijahu zaneseni razumnošću i odgovorima njegovim.
48 І, побачивши Його, здивувались вони, й сказала мати Його до Него: Дитино, що се зробив єси з нами? ось батько Твій і я, болїючи, шукали Тебе.
Kad ga ugledaše, zapanjiše se, a majka mu njegova reče: “Sinko, zašto si nam to učinio? Gle, otac tvoj i ja žalosni smo te tražili.”
49 І рече Він до них: Чого ж шукали мене? хиба ж не знали, що в тому, що єсть Отця мого, треба бути мені?
A on im reče: “Zašto ste me tražili? Niste li znali da mi je biti u onome što je Oca mojega?”
50 Та й вони не зрозуміли слова, що промовив їм,
Oni ne razumješe riječi koju im reče.
51 І пійшов з ними, й прийшов у Назарет, і був слухняний їм; і мати Його ховала всі слова тиї в серці своїм.
I siđe s njima, dođe u Nazaret i bijaše im poslušan. A majka je njegova brižno čuvala sve ove uspomene u svom srcu.
52 І виростав Ісус премудростю й станом, у ласцї в Бога і в людей.
A Isus napredovaše u mudrosti, dobi i milosti kod Boga i ljudi.
