Від Луки 19
1 І вийшовши проходив через Єрихон.
Jesus entered and was passing through Jericho.
2 І ось чоловік, на ймя званий Закхей, а був він старший між митниками, й був заможний.
Behold, there was a man there named Zacchaeus. He was a chief tax collector and was rich.
3 бачити Ісуса, хто Він, та не зміг за народом, бо малого був вросту.
He was trying to see who Jesus was, but could not see over the crowd, because he was small in height.
4 побігши наперед, вилїз на шовковицю, щоб подивитись па Него; бо туди мав проходити.
So he ran on ahead of the people and climbed up into a sycamore tree to see him, because Jesus was about to pass that way.
5 як прийшов на те місце, споглянувши Ісус, побачив його, й рече до него: Закхею, злїзь боржій додолу; сьогодні бо в дому твоїм треба мені бути.
When Jesus came to the place, he looked up and said to him, “Zacchaeus, come down quickly, for today I must stay at your house.”
6 І злїз він боржш, і прийняв Його радїючи.
So he hurried and came down and welcomed him joyfully.
7 І бачивши всї, нарікала кажучи: Що до грішника чоловіка пійшов у гостину.
When everyone saw this, they all complained, saying, “He has gone in to visit a man who is a sinner.”
8 Ставши ж Закхей, каже до Господа: Ось половину достатку мого, Господи, даю вбогим; і коди кого чим обидив, віддаю вчетверо.
Zacchaeus stood and said to the Lord, “Look, Lord, the half of my goods I give to the poor, and if I have cheated anyone of anything, I will restore four times the amount.”
9 Рече ж до него Ісус: Що сьогоднї спасеннє домові сьому сталось, бо й він син Авраамів:
Jesus said to him, “Today salvation has come to this house, because he too is a son of Abraham.
10 прийшов бо Син чоловічий, щоб шукати й спасати погибше.
For the Son of Man came to seek and to save the people who are lost.”
11 Як же слухали вони се, додавши сказав приповість: бо був Він близько Єрусалиму, й думали вони, що зараз має царство Боже явитись.
As they heard these things, he continued speaking and told a parable, because he was near to Jerusalem, and they thought that the kingdom of God was about to appear immediately.
12 Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись.
He said therefore, “A certain nobleman went into a far country to receive for himself a kingdom and then to return.
13 Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й сказав до них: Орудуйте, поки прийду.
He called ten of his servants, and gave them ten minas, and said to them, 'Conduct business until I come back.'
14 Мішане ж його ненавиділи його, й післали посли слїдом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над вами.
But his citizens hated him and sent a delegation after him, saying, 'We will not have this man rule over us.'
15 І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати, хто що з'орудував.
It happened when he came back again, having received the kingdom, he commanded the servants to whom he had given the money to be called to him, that he might know what profit they had made by doing business.
16 Прийшов же первий, кажучи: Пане, мина твоя приробила десять мин.
The first came before him, saying, 'Lord, your mina has made ten minas more.'
17 І рече йому: Гаразд, добрий слуго. що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.
The nobleman said to him, 'Well done, good servant. Because you were faithful in very little, you will have authority over ten cities.'
18 І приступив другий, кажучи; Пане, мина твоя зробила пять мин.
The second came, saying, 'Your mina, lord, has made five minas.'
19 Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами.
The nobleman said to him, 'You take charge over five cities.'
20 Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї:
Another came, saying, 'Lord, here is your mina, which I kept safely in a cloth,
21 боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сіяв.
for I was afraid of you, because you are a demanding person. You take up what you did not put in, and you reap what you did not sow.'
22 Рече ж йому: З уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;
The nobleman said to him, 'By your own words I will judge you, you wicked servant. You knew that I am a demanding person, that I take up what I did not put in, and that I reaped what I did not sow.
23 а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, в лихвою виміг би його.
Then why did you not put my money in the bank, so that when I returned I would have collected it with interest?'
24 І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин.
The nobleman said to them that stood by, 'Take away from him the mina, and give it to him that has the ten minas.'
25 І казали йому: Пане, має десять мин.
They said to him, 'Lord, he has ten minas.'
26 Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і що мав, візьметь ся від него.
'I say to you, that everyone who has will be given more, but from him that has not, even that which he has will be taken away.
27 А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведіть сюда, та й повбивайте передо мною.
But these enemies of mine, those who did not want me to reign over them, bring them here and kill them before me.'”
28 І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим.
When he had said these things, he went on ahead, going up to Jerusalem.
29 І сталось, як наближавсь до Витфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх,
It came about that when he came near to Bethphage and Bethany, to the hill that is called Olivet, he sent two of the disciples,
30 глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него ніхто з людей ніколи не сідав. Одвязавши його, приведіть.
saying, “Go into the next village. As you enter, you will find a colt that has never been ridden. Untie it and bring it to me.
31 І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому: Що Господеві треба його.
If anyone asks you, 'Why are you untying it?' say, 'The Lord has need of it.'”
32 Пійшовши ж послані, знайшли, як Він сказав їм.
Those who were sent went and found the colt just as Jesus had told them.
33 Як же одвязували вони осля, казали господарі його до них: На що одвязуєте осля?
As they were untying the colt, the owners said to them, “Why are you untying the colt?”
34 Вони ж сказали: Господеві його треба.
They said, “The Lord has need of it.”
35 І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса.
They brought it to Jesus, and they threw their cloaks upon the colt and set Jesus on it.
36 Як же Він їхав, простилали одежу свою по дорозі.
As he went, they spread their cloaks on the road.
37 Коли ж вже наближив ся Він до збочу гори Оливної, почало все мно-жество учеників радуючись хвалити Бога голосом великим за всї чудеса, що бачили,
As he was now approaching the place where the Mount of Olives descends, the whole multitude of the disciples began to rejoice and praise God with a loud voice for all the mighty works which they had seen,
38 говорячи: Благословен грядущий пар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах!
saying, “Blessed is the king who comes in the name of the Lord! Peace in heaven and glory in the highest!”
39 А деякі з Фарисеїв між народом казали до Него: Учителю, закажи ученикам Твоїм.
Some of the Pharisees in the multitude said to him, “Teacher, rebuke your disciples.”
40 І озвавшись рече їм: Глаголю вам, що коли сї замовкнуть, каміннє кричати ме.
Jesus answered and said, “I tell you, if these were silent, the stones would cry out.”
41 І, як наближивсь, то, побачивши город, заплакав над ним,
When Jesus approached the city, he wept over it,
42 глаголючи: О, коли б зрозумів і ти хоч у день сей твій, що для впокою твого! тепер же воно закрито перед очима твоїми.
saying, “If only you had known in this day, even you, the things which bring you peace! But now they are hidden from your eyes.
43 Бо прийдуть дні на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди.
For the days will come upon you when your enemies will build a barricade around you, and surround you, and press in on you from every side.
44 І з землею зрівняють тебе з дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на камені; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.
They will strike you down to the ground and your children with you. They will not leave one stone upon another, because you did not recognize it when God was trying to save you.”
45 І ввійшовши у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих,
Jesus entered the temple and began to cast out those who were selling,
46 глаголючи їм: Писано: Дом мій - дом молитви; ви ж його зробили вертепом розбійників.
saying to them, “It is written, 'My house will be a house of prayer,' but you have made it a den of robbers.”
47 І навчав щодня в церкві. Архиєреї ж та письменники й значні людські шукали Його вбити.
So Jesus was teaching daily in the temple. The chief priests and the scribes and the leaders of the people wanted to kill him,
48 І не знайшли, що б зробити Йому; народ бо ввесь горнувсь до Него слухаючи.
but they could not find a way to do it, because all the people were listening to him intently.
