Від Луки 17

1 Рече ж до учеників: Не можна не прийти поблазням; горе ж, через кого приходять!

U muxlislirigha mundaq dédi: — Insanni putlashturidighan ishlar bolmay qalmaydu; lékin shu putlashturush wasitichisi bolghan ademning haligha way!

2 Лучче б йому було, коли б жорно млинове почеплено на шию йому, та й укинуто в море, нїж щоб зблазнив одного з малих сих.

Bundaq ademning bu kichik balilardin birini [gunahqa] putlashturghan bolsa, boynigha tügmen téshi ésilghan halda déngizgha tashliwétilgini ewzel bolatti.

3 Озирайтесь на себе. Коли погрішить проти тебе брат твій, докори йому й коли покаєть ся, прости йому.

Özünglargha agah bolunglar! Eger qérindishing gunah qilghan bolsa, uninggha tenbih-nesihet qilghin. U towa qilsa uni epu qilghin.

4 І коли сїм раз на день погрішить проти тебе, й сїм раз на день обернеть ся до тебе, кажучи: Каюсь; прости йому.

Mubada u bir kün ichide sanga yette mertiwe gunah qilsa we yette mertiwe yéninggha kélip: Towa qildim, dése, uni yenila epu qilghin.

5 І казали апостоли Господеві: Прибав нам віри.

Shuning bilen rosullar Rebge: Ishench-étiqadimizni ashurghin, — déyishti.

6 Рече ж Господь: Коли б ви мали віру з зерно горчицї, то сказали б щовковинї оцій: Викоренись і посадись у морю, то послухала б вас.

We Reb ulargha mundaq dédi: — Silerde qicha uruqidek zerriche ishench bolsa idi, siler awu üjme derixige: «Yiltizingdin qomurulup, déngizgha köchüp tikil!» désenglar, u sözünglarni anglap köchetti.

7 Хто ж з вас, слугу мавши, ратая чи пастуха, як ійде з поля, скаже йому зараз: Прийшовши сїдай їсти?

Lékin aranglardin kimning yer heydeydighan yaki mal baqidighan bir quli bolsa we u étizliqtin qaytip kelgende, uninggha: «Tézrek kélip dastixanda olturghin», deydighanlar barmu?

8 А чи не скаже йому: Наготов менї що вечеряти, та підперезавшись послугуй менї, поки їсти му та пити му, а потім їсти меш і пити меш ти?

U belki uninggha: «Méning tamiqimni teyyar qil, men yep-ichip bolghuche bélingni baghlap méni kütkin, andin özüng yep-ichkin, démesmu?

9 Чи дякує тому слузї, що зробив, що звелено йому?

Qul emr qilin’ghinidek qilghini üchün xojayin uninggha rehmet éytamdu? Méningche, éytmaydu.

10 Так і ви, коли зробите все, що звелено вам, кажіть: Що слуги ми нікчемні; бо, що повинні зробити, вробили.

Shuninggha oxshash, silermu özünglargha emr qilin’ghanning hemmisini ada qilghininglardin kéyin: Biz erzimes qullarmiz; biz peqet tégishlik burjimizni ada qilduq, xalas», deydighan bolisiler.

11 І сталось, як ійшов Він у Єрусалим, і проходив серединою Самариї та Галидеї,

We shundaq boldiki, u Yérusalémgha chiqip kétiwatqanda, Samariye bilen Galiliyening otturisidin ötüp,

12 і, як увійшов ув одно село, зустріло Його десять прокажених чоловіків, що стояли оддалеки.

bir kentke kirginide maxaw késilige giriptar bolghan on adem uninggha uchrap, yiraqta toxtap,

13 І піднесли вони голос, кажучи: Ісусе, наставниче, помилуй нас.

awazlirini kötürüp: Ey Eysa, ustaz, bizge rehim qilghaysen, dep ötündi.

14 І побачивши рече їм: Ідїть покажіть себе священикам. І сталось, як пійшли вони, очистились.

Ularni körgende u ulargha: Bérip özünglarni kahinlargha körsitinglar, dédi. We shundaq boldiki, ular yolda kétiwatqanda, [maxawdin] paklandi.

15 Один же з них, бачивши, що одужав, вернувсь, голосом великим прославляючи Бога,

Ulardin bireylen özining saqayghinini körgende yuqiri awaz bilen Xudani ulughlap, keynige burulup, qaytti.

16 і, припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; а був він Самарянин.

U kélip Eysaning ayighigha yiqilip düm yétip teshekkür éytti. U Samariyelik idi.

17 Озвав ся ж Ісус і рече: Чи не десять очистились? девять же де?

Eysa bu ishqa qarap: Pak qilin’ghanlar on kishi emesmidi? Qalghan toqquzeylen qéni?

18 Не знайшлись, щоб вернувшись оддати славу Богу, тільки чужоземець сей?

Bu yat ellik musapirdin bashqa, Xudagha hemdusana oqughili héchkim qaytip kelmeptighu?! — dédi.

19 І рече йому: Уставши йди; віра твоя спасла тебе.

Andin u héliqi ademge: — «Ornungdin tur, yolunggha mangghin! Étiqading séni saqaytti!» — dédi.

20 Як же спитали Його Фарисеї, коли прийде царство Боже, відказав їм, і рече: Не прийде царство Боже з постереганнєм,

[Bir küni] Perisiyler uningdin: «Xudaning padishahliqi qachan kélidu?» dep sorighanda u ulargha jawab bérip mundaq dédi: — Xudaning padishahliqining kélishini köz bilen körgili bolmas;

21 анї казати муть: Дивись, ось воно; або: Дивись, он, бо царство Боже у вас усерединї.

kishiler: «Qaranglar, u mana bu yerde!» yaki «U yerde!» déyelmeydu. Chünki mana, Xudaning padishahliqi aranglardidur.

22 Рече ж де учеників: Прийдуть дні, що бажати мете один з днїв Сина чоловічого вь'дїти, та й не побачите.

Kéyin u muxlislirigha yene mundaq dédi: — «Shundaq künler kéliduki, siler Insan’oghlining künliridin birer künini bolsimu körüshke teshna bolisiler, lékin körelmeysiler.

23 І казати муть вам: Дивись, ось; або: Дивись, он; не йдіть і не ганяйтесь.

Shu chaghda kishiler silerge: «Mana u bu yerde!» we yaki «Mana u u yerde!» deydu; siler ne barmanglar ne ularning keynidin yügürmenglar.

24 Бо, як блискавиця, блиснувши з одного краю під небом, до другого краю під небом сьвітить, так буде й Син чоловічий дня свого.

Chünki goya asmanning bir chétidin chaqmaq chéqip yene bir chétigiche yorutidighandek, Insan’oghlining öz künide hem shundaq bolidu.

25 Перше ж мусить Він багато терпіти й відцураєть ся Його рід сей.

Lékin u awwal köp azab-oqubetlerni tartishi bu dewrdikiler teripidin chetke qéqilishi muqerrerdur.

26 І як сталось за днїв Ноя, так буде й за днїв Сива чоловічого.

We Nuh [peyghemberning] künliride qandaq bolghan bolsa, Insan’oghlining künliride hem shundaq bolidu.

27 Їли, пили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усіх.

Taki Nuh kémige kirip olturghan kün’giche, kishiler yep-ichip, öylinip we yatliq bolup kéliwatqanidi; andin topan kélip hemmisini halak qildi.

28 Так само, як сталось і за Лота; їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували,

Hem yene, Lutning künliride qandaq bolghan bolsa shundaq bolidu — kishiler yep-ichip, soda-sétiq qilip, tériqchiliq qilatti we öylerni salatti.

29 которого ж дня вийшов Лот із Содома, линуло огнем та сіркою з неба та й вигубило всіх.

Lékin Lut Sodom shehiridin chiqqan küni, asmandin ot bilen günggürt yéghip, [bu sheherdikilerning] hemmisini halak qildi.

30 Так же буде й в день, котрого Син чоловічий відкриєть ся.

Emdi Insan’oghli ashkara bolidighan künde ene shundaq bolidu.

31 Того дня, хто буде на криші, а надібє його в хатї, нехай не злазить узяти його; й хто на полї, так само нехай не вертаєть ся назад.

Shu küni, herkim ögzide turup, nerse-kérekliri öyide bolsimu, alghili chüshmisun; we shuninggha oxshash kimki étizliqta bolsa [öyige] héch yanmisun.

32 Спогадайте Лотову жінку.

Lutning ayalini yadinglargha keltürünglar!

33 Коли хто шукати ме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її.

Kimki öz hayatini qutquzmaqchi bolsa, uningdin mehrum bolidu, lékin öz hayatidin mehrum bolghan kishi uninggha érishidu.

34 Глаголю вам, тієї ночі буде двоє на однім ліжку; один візьметь ся, а другий зоставить ся.

Silerge shuni éytayki, u kéchide ikki adem bir orunda yatidu; ulardin biri élip kétilidu, yene biri qaldurulidu.

35 Дві молоти муть укупі; одна візьметь ся, а друга зоставить ся.

Ikki ayal yarghunchaq béshida turup un tartiwatqan bolidu; ulardin biri élip kétilidu, yene biri qaldurulidu».

36 Двоє будуть у полї; один візьметь ся, а другий зоставить ся.

37 І озвавшись кажуть до Него: Де, Господи? Він же рече їм: Де тїло, там збирати муть ся орли.

We ular uninggha jawaben: Ey Reb, bu ishlar qeyerde yüz béridu? — dep soridi. U ulargha: Jeset qaysi yerde bolsa, quzghunlar shu yerge toplishidu!