Від Луки 17

1 Рече ж до учеників: Не можна не прийти поблазням; горе ж, через кого приходять!

Y A sus discípulos dice: Imposible es que no vengan escándalos; mas ¡ay de aquel por quien vienen!

2 Лучче б йому було, коли б жорно млинове почеплено на шию йому, та й укинуто в море, нїж щоб зблазнив одного з малих сих.

Mejor le fuera, si le pusiesen al cuello una piedra de molino, y le lanzasen en el mar, que escandalizar uno de estos pequeñitos.

3 Озирайтесь на себе. Коли погрішить проти тебе брат твій, докори йому й коли покаєть ся, прости йому.

Mirad por vosotros: Si pecare contra tí tu hermano, repréndelo; y si se arrepintiere, perdónale.

4 І коли сїм раз на день погрішить проти тебе, й сїм раз на день обернеть ся до тебе, кажучи: Каюсь; прости йому.

Y si siete veces al dia pecare contra tí, y siete veces al dia se volviere á tí, diciendo: Pésame; perdónale.

5 І казали апостоли Господеві: Прибав нам віри.

Y dijeron los apóstoles al Señor: Auméntanos la fé.

6 Рече ж Господь: Коли б ви мали віру з зерно горчицї, то сказали б щовковинї оцій: Викоренись і посадись у морю, то послухала б вас.

Entónces el Señor dijo: Si tuvieseis fé como un grano de mostaza, diréis á este sicómoro: Desarráigate, y plántate en el mar; y os obedecerá.

7 Хто ж з вас, слугу мавши, ратая чи пастуха, як ійде з поля, скаже йому зараз: Прийшовши сїдай їсти?

¿Y quién de vosotros tiene un siervo que ara ó apacienta, que vuelto del campo le diga luego: Pasa, siéntate á la mesa?

8 А чи не скаже йому: Наготов менї що вечеряти, та підперезавшись послугуй менї, поки їсти му та пити му, а потім їсти меш і пити меш ти?

¿No le dice ántes: Adereza que cene, y arremángate, y sírveme hasta que haya comido y bebido; y despues de esto come tú y bebe?

9 Чи дякує тому слузї, що зробив, що звелено йому?

¿Da gracias al siervo porque hizo lo que le habia sido mandado? Pienso que no.

10 Так і ви, коли зробите все, що звелено вам, кажіть: Що слуги ми нікчемні; бо, що повинні зробити, вробили.

Así tambien vosotros, cuando hubiereis hecho todo lo que os es mandado, decid: Siervos inútiles somos; porque lo que debiamos hacer, hicimos.

11 І сталось, як ійшов Він у Єрусалим, і проходив серединою Самариї та Галидеї,

Y aconteció que yendo él á Jerusalem, pasaba por medio de Samaria, y de Galiléa.

12 і, як увійшов ув одно село, зустріло Його десять прокажених чоловіків, що стояли оддалеки.

Y entrando en una aldéa, viniéronle al encuentro diez hombres leprosos, los cuales se pararon de léjos,

13 І піднесли вони голос, кажучи: Ісусе, наставниче, помилуй нас.

Y alzaron la voz diciendo: Jesus, Maestro, ten misericordia de nosotros.

14 І побачивши рече їм: Ідїть покажіть себе священикам. І сталось, як пійшли вони, очистились.

Y como él [los] vió, les dijo: Id, mostráos á los sacerdotes. Y aconteció, que yendo ellos, fueron limpios.

15 Один же з них, бачивши, що одужав, вернувсь, голосом великим прославляючи Бога,

Entónces uno de ellos como se vió que estaba limpio, volvió, glorificando á Dios á gran voz;

16 і, припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; а був він Самарянин.

Y derribóse sobre el rostro á sus piés, dándole gracias: y este era Samaritano.

17 Озвав ся ж Ісус і рече: Чи не десять очистились? девять же де?

Y respondiendo Jesus, dijo: ¿No son diez los que fueron limpios? ¿Y los nueve donde [están?]

18 Не знайшлись, щоб вернувшись оддати славу Богу, тільки чужоземець сей?

¿No hubo quien volviese y diese gloria á Dios, sino este extranjero?

19 І рече йому: Уставши йди; віра твоя спасла тебе.

Y díjole: Levántate, véte; tu fé te ha salvado.

20 Як же спитали Його Фарисеї, коли прийде царство Боже, відказав їм, і рече: Не прийде царство Боже з постереганнєм,

Y preguntado por los Fariséos cuando habia de venir el reino de Dios, les respondió, y dijo: El reino de Dios no vendrá con advertencia;

21 анї казати муть: Дивись, ось воно; або: Дивись, он, бо царство Боже у вас усерединї.

Ni dirán: Hélo aquí, ó hélo allí; porque hé aquí el reino de Dios entre vosotros está.

22 Рече ж де учеників: Прийдуть дні, що бажати мете один з днїв Сина чоловічого вь'дїти, та й не побачите.

Y dijo á sus discípulos: Tiempo vendrá, cuando desearéis ver uno de los dias del Hijo del hombre, y no [lo] veréis.

23 І казати муть вам: Дивись, ось; або: Дивись, он; не йдіть і не ганяйтесь.

Y os dirán: Hélo aquí, ó hélo allí. No vayais ni sigais.

24 Бо, як блискавиця, блиснувши з одного краю під небом, до другого краю під небом сьвітить, так буде й Син чоловічий дня свого.

Porque como el relámpago relampagueando desde una parte debajo del cielo, resplandece hasta [la otra] debajo del cielo, así tambien será el Hijo del hombre en su dia.

25 Перше ж мусить Він багато терпіти й відцураєть ся Його рід сей.

Mas primero es necesario que padezca mucho, y sea reprobado de esta generacion.

26 І як сталось за днїв Ноя, так буде й за днїв Сива чоловічого.

Y como fué en los dias de Noé, así tambien será en los dias del Hijo del hombre.

27 Їли, пили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усіх.

Comian, bebian, [los hombres] tomaban mujeres, y las mujeres maridos hasta el dia que entró Noé en el arca y vino el diluvio, y destruyó á todos.

28 Так само, як сталось і за Лота; їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували,

Asimismo tambien como fué en los dias de Lot: comian, bebian, compraban, vendian, plantaban, edificaban:

29 которого ж дня вийшов Лот із Содома, линуло огнем та сіркою з неба та й вигубило всіх.

Mas el dia que Lot salió de Sodoma, llovió del cielo fuego y azufre, y destruyó á todos:

30 Так же буде й в день, котрого Син чоловічий відкриєть ся.

Como esto será el dia en que el Hijo del hombre se manifestará.

31 Того дня, хто буде на криші, а надібє його в хатї, нехай не злазить узяти його; й хто на полї, так само нехай не вертаєть ся назад.

En aquel dia, el que estuviere en el terrado, y sus alhajas en casa, no descienda á tomarlas: y el que en el campo, asimismo no vuelva atrás.

32 Спогадайте Лотову жінку.

Acordáos de la mujer de Lot.

33 Коли хто шукати ме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її.

Cualquiera que procurare salvar su vida, la perderá; y cualquiera que la perdiere, la salvará.

34 Глаголю вам, тієї ночі буде двоє на однім ліжку; один візьметь ся, а другий зоставить ся.

Os digo que en aquella noche estarán dos en una cama; el uno será tomado, y el otro será dejado.

35 Дві молоти муть укупі; одна візьметь ся, а друга зоставить ся.

Dos mujeres estarán moliendo juntas; la una será tomada, y la otra dejada.

36 Двоє будуть у полї; один візьметь ся, а другий зоставить ся.

Dos estarán en el campo; el uno será tomado, y el otro dejado.

37 І озвавшись кажуть до Него: Де, Господи? Він же рече їм: Де тїло, там збирати муть ся орли.

Y respondiendo, le dicen: ¿Dónde, Señor? Y él les dijo: Donde [estuviere] el cuerpo, allá se juntarán tambien las águilas.