Від Луки 17

1 Рече ж до учеників: Не можна не прийти поблазням; горе ж, через кого приходять!

Et ait ad discipulos suos: Impossibile est ut non veniant scandala: væ autem illi, per quem veniunt.

2 Лучче б йому було, коли б жорно млинове почеплено на шию йому, та й укинуто в море, нїж щоб зблазнив одного з малих сих.

Utilius est illi si lapis molaris imponatur circa collum eius, et proiiciatur in mare, quam ut scandalizet unum de pusillis istis.

3 Озирайтесь на себе. Коли погрішить проти тебе брат твій, докори йому й коли покаєть ся, прости йому.

Attendite vobis: Si peccaverit in te frater tuus, increpa illum: et si pœnitentiam egerit, dimitte illi.

4 І коли сїм раз на день погрішить проти тебе, й сїм раз на день обернеть ся до тебе, кажучи: Каюсь; прости йому.

Et si septies in die peccaverit in te, et septies in die conversus fuerit ad te, dicens: Pœnitet me, dimitte illi.

5 І казали апостоли Господеві: Прибав нам віри.

Et dixerunt Apostoli Domino: Adauge nobis fidem.

6 Рече ж Господь: Коли б ви мали віру з зерно горчицї, то сказали б щовковинї оцій: Викоренись і посадись у морю, то послухала б вас.

Dixit autem Dominus: Si habueritis fidem, sicut granum sinapis, dicetis huic arbori moro: Eradicare, et transplantare in mare, et obediet vobis.

7 Хто ж з вас, слугу мавши, ратая чи пастуха, як ійде з поля, скаже йому зараз: Прийшовши сїдай їсти?

Quis autem vestrum habens servum arantem aut pascentem, qui regresso de agro dicat illi: Statim transi, recumbe:

8 А чи не скаже йому: Наготов менї що вечеряти, та підперезавшись послугуй менї, поки їсти му та пити му, а потім їсти меш і пити меш ти?

et non dicat ei: Para quod cœnem, et præcinge te, et ministra mihi donec manducem et bibam, et post hæc tu manducabis, et bibes?

9 Чи дякує тому слузї, що зробив, що звелено йому?

Numquid gratiam habet servo illi, quia fecit quæ ei imperaverat?

10 Так і ви, коли зробите все, що звелено вам, кажіть: Що слуги ми нікчемні; бо, що повинні зробити, вробили.

Non puto. Sic et vos cum feceritis omnia, quæ præcepta sunt vobis, dicite: Servi inutiles sumus: quod debuimus facere, fecimus.

11 І сталось, як ійшов Він у Єрусалим, і проходив серединою Самариї та Галидеї,

Et factum est, dum iret in Ierusalem, transibat per mediam Samariam, et Galilæam.

12 і, як увійшов ув одно село, зустріло Його десять прокажених чоловіків, що стояли оддалеки.

Et cum ingrederetur quoddam castellum, occurrerunt ei decem viri leprosi, qui steterunt a longe:

13 І піднесли вони голос, кажучи: Ісусе, наставниче, помилуй нас.

et levaverunt vocem, dicentes: Iesu præceptor, miserere nostri.

14 І побачивши рече їм: Ідїть покажіть себе священикам. І сталось, як пійшли вони, очистились.

Quos ut vidit, dixit: Ite, ostendite vos sacerdotibus. Et factum est, dum irent, mundati sunt.

15 Один же з них, бачивши, що одужав, вернувсь, голосом великим прославляючи Бога,

Unus autem ex illis, ut vidit quia mundatus est, regressus est, cum magna voce magnificans Deum,

16 і, припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; а був він Самарянин.

et cecidit in faciem ante pedes eius, gratias agens: et hic erat Samaritanus.

17 Озвав ся ж Ісус і рече: Чи не десять очистились? девять же де?

Respondens autem Iesus, dixit: Nonne decem mundati sunt? et novem ubi sunt?

18 Не знайшлись, щоб вернувшись оддати славу Богу, тільки чужоземець сей?

Non est inventus qui rediret, et daret gloriam Deo, nisi hic alienigena.

19 І рече йому: Уставши йди; віра твоя спасла тебе.

Et ait illi: Surge, vade: quia fides tua te salvum fecit.

20 Як же спитали Його Фарисеї, коли прийде царство Боже, відказав їм, і рече: Не прийде царство Боже з постереганнєм,

Interrogatus autem a Pharisæis: Quando venit regnum Dei? respondens eis, dixit: Non venit regnum Dei cum observatione:

21 анї казати муть: Дивись, ось воно; або: Дивись, он, бо царство Боже у вас усерединї.

neque dicent: Ecce hic, aut ecce illic. Ecce enim regnum Dei intra vos est.

22 Рече ж де учеників: Прийдуть дні, що бажати мете один з днїв Сина чоловічого вь'дїти, та й не побачите.

Et ait ad discipulos suos: Venient dies quando desideretis videre unum diem Filii hominis, et non videbitis.

23 І казати муть вам: Дивись, ось; або: Дивись, он; не йдіть і не ганяйтесь.

Et dicent vobis: Ecce hic, et ecce illic. Nolite ire, neque sectemini:

24 Бо, як блискавиця, блиснувши з одного краю під небом, до другого краю під небом сьвітить, так буде й Син чоловічий дня свого.

nam, sicut fulgur coruscans de sub cælo in ea, quæ sub cælo sunt, fulget: ita erit Filius hominis in die sua.

25 Перше ж мусить Він багато терпіти й відцураєть ся Його рід сей.

Primum autem oportet illum multa pati, et reprobari a generatione hac.

26 І як сталось за днїв Ноя, так буде й за днїв Сива чоловічого.

Et sicut factum est in diebus Noe, ita erit et in diebus Filii hominis.

27 Їли, пили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усіх.

Edebant, et bibebant: uxores ducebant, et dabantur ad nuptias, usque in diem, qua intravit Noe in arcam: et venit diluvium, et perdidit omnes.

28 Так само, як сталось і за Лота; їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували,

Similiter sicut factum est in diebus Lot: Edebant, et bibebant: emebant, et vendebant: plantabant, et ædificabant:

29 которого ж дня вийшов Лот із Содома, линуло огнем та сіркою з неба та й вигубило всіх.

qua die autem exiit Lot a Sodomis, pluit ignem, et sulphur de cælo, et omnes perdidit:

30 Так же буде й в день, котрого Син чоловічий відкриєть ся.

secundum hæc erit qua die Filius hominis revelabitur.

31 Того дня, хто буде на криші, а надібє його в хатї, нехай не злазить узяти його; й хто на полї, так само нехай не вертаєть ся назад.

In illa hora qui fuerit in tecto, et vasa eius in domo, ne descendat tollere illa: et qui in agro, similiter non redeat retro.

32 Спогадайте Лотову жінку.

Memores estote uxoris Lot.

33 Коли хто шукати ме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її.

Quicumque quæsierit animam suam salvam facere, perdet illam: et quicumque perdiderit illam, vivificabit eam.

34 Глаголю вам, тієї ночі буде двоє на однім ліжку; один візьметь ся, а другий зоставить ся.

Dico vobis: in illa nocte erunt duo in lecto uno: unus assumetur, et alter relinquetur:

35 Дві молоти муть укупі; одна візьметь ся, а друга зоставить ся.

duæ erunt molentes in unum: una assumetur, et altera relinquetur: duo in agro: unus assumetur, et alter relinquetur.

36 Двоє будуть у полї; один візьметь ся, а другий зоставить ся.

Respondentes dicunt illi: Ubi Domine?

37 І озвавшись кажуть до Него: Де, Господи? Він же рече їм: Де тїло, там збирати муть ся орли.

Qui dixit illis: Ubicumque fuerit corpus, illuc congregabuntur et aquilæ.