Від Луки 17

1 Рече ж до учеників: Не можна не прийти поблазням; горе ж, через кого приходять!

Disse poi ai suoi discepoli: E’ impossibile che non avvengano scandali: ma guai a colui per cui avvengono!

2 Лучче б йому було, коли б жорно млинове почеплено на шию йому, та й укинуто в море, нїж щоб зблазнив одного з малих сих.

Meglio per lui sarebbe che una macina da mulino gli fosse messa al collo e fosse gettato nel mare, piuttosto che scandalizzare un solo di questi piccoli.

3 Озирайтесь на себе. Коли погрішить проти тебе брат твій, докори йому й коли покаєть ся, прости йому.

Badate a voi stessi! Se il tuo fratello pecca, riprendilo; e se si pente, perdonagli.

4 І коли сїм раз на день погрішить проти тебе, й сїм раз на день обернеть ся до тебе, кажучи: Каюсь; прости йому.

E se ha peccato contro te sette volte al giorno, e sette volte torna a te e ti dice: Mi pento, perdonagli.

5 І казали апостоли Господеві: Прибав нам віри.

Allora gli apostoli dissero al Signore: Aumentaci la fede.

6 Рече ж Господь: Коли б ви мали віру з зерно горчицї, то сказали б щовковинї оцій: Викоренись і посадись у морю, то послухала б вас.

E il Signore disse: Se aveste fede quant’è un granel di senapa, potreste dire a questo moro: Sradicati e trapiantati nel mare, e vi ubbidirebbe.

7 Хто ж з вас, слугу мавши, ратая чи пастуха, як ійде з поля, скаже йому зараз: Прийшовши сїдай їсти?

Or chi di voi, avendo un servo ad arare o pascere, quand’ei torna a casa dai campi, gli dirà: Vieni presto a metterti a tavola?

8 А чи не скаже йому: Наготов менї що вечеряти, та підперезавшись послугуй менї, поки їсти му та пити му, а потім їсти меш і пити меш ти?

Non gli dirà invece: Preparami la cena, e cingiti a servirmi finch’io abbia mangiato e bevuto, e poi mangerai e berrai tu?

9 Чи дякує тому слузї, що зробив, що звелено йому?

Si ritiene egli forse obbligato al suo servo perché ha fatto le cose comandategli?

10 Так і ви, коли зробите все, що звелено вам, кажіть: Що слуги ми нікчемні; бо, що повинні зробити, вробили.

Così anche voi, quand’avrete fatto tutto ciò che v’è comandato, dite: Noi siamo servi inutili; abbiam fatto quel ch’eravamo in obbligo di fare.

11 І сталось, як ійшов Він у Єрусалим, і проходив серединою Самариї та Галидеї,

Ed avvenne che, nel recarsi a Gerusalemme, egli passava sui confini della Samaria e della Galilea.

12 і, як увійшов ув одно село, зустріло Його десять прокажених чоловіків, що стояли оддалеки.

E come entrava in un certo villaggio, gli si fecero incontro dieci uomini lebbrosi, i quali, fermatisi da lontano,

13 І піднесли вони голос, кажучи: Ісусе, наставниче, помилуй нас.

alzaron la voce dicendo: Gesù, Maestro, abbi pietà di noi!

14 І побачивши рече їм: Ідїть покажіть себе священикам. І сталось, як пійшли вони, очистились.

E, vedutili, egli disse loro: Andate a mostrarvi a’ sacerdoti. E avvenne che, mentre andavano, furon mondati.

15 Один же з них, бачивши, що одужав, вернувсь, голосом великим прославляючи Бога,

E uno di loro, vedendo che era guarito, tornò indietro, glorificando Iddio ad alta voce;

16 і, припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; а був він Самарянин.

e si gettò ai suoi piedi con la faccia a terra, ringraziandolo; e questo era un Samaritano.

17 Озвав ся ж Ісус і рече: Чи не десять очистились? девять же де?

Gesù, rispondendo, disse: I dieci non sono stati tutti mondati? E i nove altri dove sono?

18 Не знайшлись, щоб вернувшись оддати славу Богу, тільки чужоземець сей?

Non si è trovato alcuno che sia tornato per dar gloria a Dio fuor che questo straniero?

19 І рече йому: Уставши йди; віра твоя спасла тебе.

E gli disse: Lèvati e vattene: la tua fede t’ha salvato.

20 Як же спитали Його Фарисеї, коли прийде царство Боже, відказав їм, і рече: Не прийде царство Боже з постереганнєм,

Interrogato poi dai Farisei sul quando verrebbe il regno di Dio, rispose loro dicendo: Il regno di Dio non viene in maniera da attirar gli sguardi; né si dirà:

21 анї казати муть: Дивись, ось воно; або: Дивись, он, бо царство Боже у вас усерединї.

Eccolo qui, o eccolo là; perché ecco, il regno di Dio è dentro di voi.

22 Рече ж де учеників: Прийдуть дні, що бажати мете один з днїв Сина чоловічого вь'дїти, та й не побачите.

Disse pure ai suoi discepoli: Verranno giorni che desidererete vedere uno de’ giorni del Figliuol dell’uomo, e non lo vedrete.

23 І казати муть вам: Дивись, ось; або: Дивись, он; не йдіть і не ганяйтесь.

E vi si dirà: Eccolo là, eccolo qui; non andate, e non li seguite;

24 Бо, як блискавиця, блиснувши з одного краю під небом, до другого краю під небом сьвітить, так буде й Син чоловічий дня свого.

perché com’è il lampo che balenando risplende da un’estremità all’altra del cielo, così sarà il Figliuol dell’uomo nel suo giorno.

25 Перше ж мусить Він багато терпіти й відцураєть ся Його рід сей.

Ma prima bisogna ch’e’ soffra molte cose, e sia reietto da questa generazione.

26 І як сталось за днїв Ноя, так буде й за днїв Сива чоловічого.

E come avvenne ai giorni di Noè, così pure avverrà a’ giorni del Figliuol dell’uomo.

27 Їли, пили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усіх.

Si mangiava, si beveva, si prendea moglie, s’andava a marito, fino al giorno che Noè entrò nell’arca, e venne il diluvio che li fece tutti perire.

28 Так само, як сталось і за Лота; їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували,

Nello stesso modo che avvenne anche ai giorni di Lot; si mangiava, si beveva, si comprava, si vendeva, si piantava, si edificava;

29 которого ж дня вийшов Лот із Содома, линуло огнем та сіркою з неба та й вигубило всіх.

ma nel giorno che Lot uscì di Sodoma, piovve dal cielo fuoco e zolfo, che li fece tutti perire.

30 Так же буде й в день, котрого Син чоловічий відкриєть ся.

Lo stesso avverrà nel giorno che il Figliuol dell’uomo sarà manifestato.

31 Того дня, хто буде на криші, а надібє його в хатї, нехай не злазить узяти його; й хто на полї, так само нехай не вертаєть ся назад.

In quel giorno, chi sarà sulla terrazza ed avrà la sua roba in casa, non scenda a prenderla; e parimente, chi sarà nei campi non torni indietro.

32 Спогадайте Лотову жінку.

Ricordatevi della moglie di Lot.

33 Коли хто шукати ме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її.

Chi cercherà di salvare la sua vita, la perderà; ma chi la perderà, la preserverà.

34 Глаголю вам, тієї ночі буде двоє на однім ліжку; один візьметь ся, а другий зоставить ся.

Io ve lo dico: In quella notte, due saranno in un letto; l’uno sarà preso, e l’altro lasciato.

35 Дві молоти муть укупі; одна візьметь ся, а друга зоставить ся.

Due donne macineranno assieme; l’una sarà presa, e l’altra lasciata.

36 Двоє будуть у полї; один візьметь ся, а другий зоставить ся.

Due uomini saranno ai campi, l’uno sarà preso e l’altro lasciato.

37 І озвавшись кажуть до Него: Де, Господи? Він же рече їм: Де тїло, там збирати муть ся орли.

I discepoli risposero: Dove sarà, Signore? Ed egli disse loro: Dove sarà il corpo, ivi anche le aquile si raduneranno.