Від Луки 17

1 Рече ж до учеників: Не можна не прийти поблазням; горе ж, через кого приходять!

Il dit à ses disciples: «Qu'il n'arrive pas de scandales, la chose est impossible, mais malheur à celui par qui le scandale arrive!

2 Лучче б йому було, коли б жорно млинове почеплено на шию йому, та й укинуто в море, нїж щоб зблазнив одного з малих сих.

Il vaudrait mieux pour lui qu'on lui attachât au cou une meule de moulin, et qu'on le jetât à la mer, que de scandaliser un de ces petits.»

3 Озирайтесь на себе. Коли погрішить проти тебе брат твій, докори йому й коли покаєть ся, прости йому.

«Prenez garde à vous: si ton frère a péché, reprends-le et s'il se repent, pardonne-lui.

4 І коли сїм раз на день погрішить проти тебе, й сїм раз на день обернеть ся до тебе, кажучи: Каюсь; прости йому.

Et s'il a péché contre toi sept fois en un jour, et que sept fois en un jour, il se tourne vers toi et te dise: «Je me repens», pardonne-lui.» —

5 І казали апостоли Господеві: Прибав нам віри.

«Augmente-nous la foi, dirent les apôtres au Seigneur,

6 Рече ж Господь: Коли б ви мали віру з зерно горчицї, то сказали б щовковинї оцій: Викоренись і посадись у морю, то послухала б вас.

et le Seigneur leur répondit: «Si vous aviez de la foi gros comme un grain de sénevé, vous diriez à ce sycomore «Déracine-toi, et plante-toi dans la mer», il vous obéirait.»

7 Хто ж з вас, слугу мавши, ратая чи пастуха, як ійде з поля, скаже йому зараз: Прийшовши сїдай їсти?

«Quand votre serviteur rentre des champs, après le labour ou le pâturage, lequel de vous lui dira: «Viens vite te mettre à table.»

8 А чи не скаже йому: Наготов менї що вечеряти, та підперезавшись послугуй менї, поки їсти му та пити му, а потім їсти меш і пити меш ти?

Ne lui dira-t-il pas au contraire: «Prépare-moi à dîner, ceins-toi, et me sers jusqu'à ce que j'aie mangé et bu; après quoi, tu mangeras et boiras toi-même.»

9 Чи дякує тому слузї, що зробив, що звелено йому?

Et parce que ce serviteur fait ce qui lui était commandé, son maître lui doit-il quelque reconnaissance?

10 Так і ви, коли зробите все, що звелено вам, кажіть: Що слуги ми нікчемні; бо, що повинні зробити, вробили.

De vous, il en est de même: quand vous aurez fait tout ce qui vous est commandé, dites ceci: «Nous sommes des serviteurs inutiles; ce que nous avons fait nous avions le devoir de le faire.»

11 І сталось, як ійшов Він у Єрусалим, і проходив серединою Самариї та Галидеї,

Dans son voyage à Jérusalem, Jésus traversa la Samarie et la Galilée.

12 і, як увійшов ув одно село, зустріло Його десять прокажених чоловіків, що стояли оддалеки.

Comme il arrivait à l'entrée d'un village, se présentèrent à lui dix lépreux qui, restant à une certaine distance,

13 І піднесли вони голос, кажучи: Ісусе, наставниче, помилуй нас.

élevèrent la voix: «Jésus! maître! dirent-ils, aie pitié de nous!»

14 І побачивши рече їм: Ідїть покажіть себе священикам. І сталось, як пійшли вони, очистились.

Il les vit et leur dit: «Allez vous montrer aux prêtres.» Et il arriva pendant qu'il y allaient, qu'ils furent guérie.

15 Один же з них, бачивши, що одужав, вернувсь, голосом великим прославляючи Бога,

L'un d'entre eux, se voyant guéri, revint sur ses pas, rendant à grands cris gloire à Dieu;

16 і, припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; а був він Самарянин.

puis il se prosterna aux pieds de Jésus, la face contre terre, lui rendant grâces. C'était un Samaritain.

17 Озвав ся ж Ісус і рече: Чи не десять очистились? девять же де?

Alors Jésus prononça ces paroles: «Est-ce que les dix n'ont pas été guéris? Les neuf autres où sont-ils?

18 Не знайшлись, щоб вернувшись оддати славу Богу, тільки чужоземець сей?

Il ne s'en est trouvé aucun qui soit revenu pour rendre gloire à Dieu, sinon celui-ci: un étranger!»

19 І рече йому: Уставши йди; віра твоя спасла тебе.

Puis s'adressant à lui: «Lève-toi; va, ta foi t'a sauvé»

20 Як же спитали Його Фарисеї, коли прийде царство Боже, відказав їм, і рече: Не прийде царство Боже з постереганнєм,

Les Pharisiens lui ayant demandé quand viendrait le Royaume de Dieu il leur répondit ainsi: «Le Royaume de Dieu ne vient pas avec des marques extérieures.

21 анї казати муть: Дивись, ось воно; або: Дивись, он, бо царство Боже у вас усерединї.

On ne dira pas: il est ici! ou: il est là! car sachez-le: le Royaume de Dieu est au milieu de vous.»

22 Рече ж де учеників: Прийдуть дні, що бажати мете один з днїв Сина чоловічого вь'дїти, та й не побачите.

Puis il dit aux disciples: «Il viendra un temps où vous désirerez voir un des jours du Fils de l'homme, un seul, et vous ne le verrez pas.

23 І казати муть вам: Дивись, ось; або: Дивись, он; не йдіть і не ганяйтесь.

On vous dira: «Le voici!» — «le voilà!» N'y allez pas; ne le cherchez pas.

24 Бо, як блискавиця, блиснувши з одного краю під небом, до другого краю під небом сьвітить, так буде й Син чоловічий дня свого.

Tel, en effet, l'éclair resplendissant à une extrémité, du ciel brille jusqu'à l'autre, tel, en son jour, sera le Fils de l'homme.»

25 Перше ж мусить Він багато терпіти й відцураєть ся Його рід сей.

«Mais il lui faut d'abord beaucoup souffrir, et être rejeté par cette génération-ci.»

26 І як сталось за днїв Ноя, так буде й за днїв Сива чоловічого.

«Ainsi étaient les choses aux jours de Noé, ainsi seront-elles aux jours du Fils de l'homme.

27 Їли, пили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усіх.

Les hommes mangeaient, buvaient, se mariaient ou mariaient leurs enfants, jusqu'au moment où Noé entra dans l'arche, et où le déluge survint et les extermina tous.

28 Так само, як сталось і за Лота; їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували,

C'est encore ce qui est arrivé aux jours de Lot: les hommes mangeaient, buvaient, achetaient, vendaient, plantaient, bâtissaient;

29 которого ж дня вийшов Лот із Содома, линуло огнем та сіркою з неба та й вигубило всіх.

et au moment où Lot sortit de Sodome, une pluie de feu et de soufre tomba du ciel et les extermina tous.

30 Так же буде й в день, котрого Син чоловічий відкриєть ся.

Ainsi en sera-t-il le jour où le Fils de l'homme sera révélé.»

31 Того дня, хто буде на криші, а надібє його в хатї, нехай не злазить узяти його; й хто на полї, так само нехай не вертаєть ся назад.

«Que celui qui sera, ce jour-là, sur le toit, et qui aura quelque objet dans la maison, ne descende pas pour l'emporter. Que celui qui sera aux champs fasse de même et ne revienne pas sur ses pas.

32 Спогадайте Лотову жінку.

Souvenez-vous de la femme de Lot!»

33 Коли хто шукати ме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її.

«Qui cherchera à sauver sa vie la perdra, et qui la perdra, la rendra vraiment vivante.»

34 Глаголю вам, тієї ночі буде двоє на однім ліжку; один візьметь ся, а другий зоставить ся.

«Cette nuit-là, je vous le déclare, de deux hommes qui seront dans un lit, l'un sera pris, et l'autre laissé.

35 Дві молоти муть укупі; одна візьметь ся, а друга зоставить ся.

De deux femmes qui moudront ensemble, l'une sera prise, et l'autre laissée.» -

36 Двоє будуть у полї; один візьметь ся, а другий зоставить ся.

(De deux hommes qui seront dans un champ, l’un sera pris et l’autre laissé).

37 І озвавшись кажуть до Него: Де, Господи? Він же рече їм: Де тїло, там збирати муть ся орли.

- «Où sera-ce Seigneur?» demandèrent les disciples. Il leur répondit: «Où sera le corps, là aussi les vautours se rassembleront.»