< Від Луки 16 >

1 Промовив же і до учеників своїх: Один чоловік був багатий, що мав приставника; і обвинувачено сього йому, що розсипає маєток його.
ⲁ̅ⲡⲉϫⲁϥ ⲇⲉ ⲛⲛⲉϥⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ϫⲉ ⲛⲉⲩⲛⲟⲩⲣⲱⲙⲉ ⲣⲣⲙⲙⲁⲟ ⲉⲩⲛⲧⲁϥ ⲙⲙⲁⲩ ⲛⲟⲩⲟⲓⲕⲟⲛⲟⲙⲟⲥ ⲁⲩⲧⲁⲁϥ ⲇⲉ ⲛϣⲧⲟⲩⲏⲧ ϫⲉ ϥϫⲱⲱⲣⲉ ⲉⲃⲟⲗ ⲛⲛⲉϥϩⲩⲡⲁⲣⲭⲟⲛⲧⲁ
2 І, покликавши його, каже йому: Що се чую про тебе? Дай мені перелік з твого приставництва, бо неможна вже тобі бути приставником.
ⲃ̅ⲁϥⲙⲟⲩⲧⲉ ⲉⲣⲟϥ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲟⲩ ⲡⲉ ⲡⲁⲓ ⲉϯⲥⲱⲧⲙ ⲙⲙⲟϥ ⲉⲧⲃⲏⲧⲕ ⲁⲩⲡⲱⲡ ⲛⲁⲓ ⲛⲧⲉⲕⲟⲓⲕⲟⲛⲟⲙⲓⲁ ⲙⲙⲛϣϭⲟⲙ ⲅⲁⲣ ϫⲓⲛ ⲧⲉⲛⲟⲩ ⲉⲧⲣⲉⲕⲟⲓⲕⲟⲛⲟⲙⲓ
3 Каже ж у собі приставник: Що мені робити, що пан мій бере при-ставництво від мене? Копати не вмію, просити соромлюсь.
ⲅ̅ⲡⲉϫⲉⲡⲟⲓⲕⲟⲛⲟⲙⲟⲥ ⲇⲉ ϩⲙ ⲡⲉϥϩⲏⲧ ϫⲉ ⲉⲓⲛⲁⲣⲟⲩ ϫⲉ ⲡⲁϫⲟⲉⲓⲥ ⲛⲁϥⲓ ⲛⲧⲟⲓⲕⲟⲛⲟⲙⲓⲁ ⲛⲧⲟⲟⲧ ⲙⲙⲛϣϭⲟⲙ ⲙⲙⲟⲓ ⲉϭⲣⲏ ⲁⲩⲱ ϯϣⲓⲡⲉ ⲉⲧⲱⲃⲁϩ
4 Знаю, що зроблю, щоб, як відставлений буду від приставнищтва, прийняли мене в господи свої.
ⲇ̅ⲁⲓⲉⲓⲙⲉ ϫⲉ ⲉⲓⲛⲁⲣⲟⲩ ϫⲉⲕⲁⲥ ⲉⲩϣⲁⲛϥⲓⲧ ϩⲛ ⲧⲟⲓⲕⲟⲛⲟⲙⲓⲁ ⲉⲩⲉϫⲓⲧ ⲉϩⲟⲩⲛ ⲉⲛⲉⲩⲏⲓ
5 І покликавши кожного з довжників пава свого, каже первому: Скільки ти винен панові моєму?
ⲉ̅ⲁϥⲙⲟⲩⲧⲉ ⲇⲉ ⲉⲡⲟⲩⲁ ⲡⲟⲩⲁ ⲛⲛⲉⲧⲉⲟⲩⲛⲧⲉ ⲡⲉϥϫⲟⲉⲓⲥ ⲉⲣⲟⲟⲩ ⲡⲉϫⲁϥ ⲙⲡϣⲟⲣⲡ ϫⲉ ⲟⲩⲛⲧⲉ ⲡⲁϫⲟⲉⲓⲥ ⲟⲩⲏⲣ ⲉⲣⲟⲕ
6 Він же каже: Сто мір оливи. І каже йому: Візьми твою розписку, та сївши хутко, пиши пятьдесять.
ⲋ̅ⲛⲧⲟϥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ϣⲉ ⲃⲃⲁⲧⲟⲥ ⲛⲛⲉϩ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ϫⲓⲡⲉⲕⲥϩⲁⲓ ⲛⲅϩⲙⲟⲟⲥ ϭⲉⲡⲏ ⲛⲅⲥϩⲁⲓ ⲉⲧⲁⲓⲟⲩ
7 Потім другому каже: Ти ж скільки винен? Він же каже: Сто мір пшениці. І каже йому: Візьми твою розписку, та напиши вісїмдесять.
ⲍ̅ⲙⲙⲛⲛⲥⲱⲥ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲕⲉⲟⲩⲁ ϫⲉ ⲛⲧⲟⲕ ⲟⲩⲛⲟⲩⲏⲣ ⲉⲣⲟⲕ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ϣⲉ ⲛⲕⲟⲣⲟⲥ ⲛⲥⲟⲩⲟ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ϫⲓⲡⲉⲕⲥϩⲁⲓ ⲛⲅⲥϩⲁⲓ ⲉϩⲙⲉⲛⲉ
8 І похвалив пан приставника неправедного, що мудро вчинив; сини бо віку сього мудріші над синів сьвітла в роді своїм. (aiōn g165)
ⲏ̅ⲁⲡϫⲟⲉⲓⲥ ⲇⲉ ⲉⲡⲁⲓⲛⲟⲩ ⲙⲡⲟⲓⲕⲟⲛⲟⲙⲟⲥ ⲙⲡϫⲓⲛϭⲟⲛⲥ ϫⲉ ⲁϥⲉⲓⲣⲉ ϩⲛ ⲟⲩⲙⲛⲧⲣⲙ ⲛϩⲏⲧ ϫⲉ ϩⲉⲛⲥⲁⲃⲉ ⲛⲉ ⲛϣⲏⲣⲉ ⲙⲡⲉⲓⲁⲓⲱⲛ ⲉϩⲟⲩⲉⲛϣⲏⲣⲉ ⲙⲡⲟⲩⲟⲓⲛ ⲉⲧⲉⲩⲅⲉⲛⲉⲁ (aiōn g165)
9 І я вам глаголю: Робіть собі приятелів від мамони неправди, щоб, як будете в недостатках, прийняли вас у вічні оселї. (aiōnios g166)
ⲑ̅ⲁⲛⲟⲕ ϩⲱ ϯϫⲱ ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲏⲧⲛ ϫⲉ ⲕⲁϩⲉⲛϣⲃⲏⲣ ⲛⲏⲧⲛ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲙ ⲡⲁⲙⲙⲱⲛⲁⲥ ⲛⲧⲁⲇⲓⲕⲓⲁ ϫⲉⲕⲁⲥ ⲉϥϣⲁⲛⲱϫⲛ ⲉⲩⲉϫⲓⲧⲏⲩⲧⲛ ⲉϩⲟⲩⲛ ⲉⲛⲉⲥⲕⲏⲛⲏ ⲛϣⲁ ⲉⲛⲉϩ (aiōnios g166)
10 Вірний у найменшому і в великому вірний, а в найменшому неправедний, і в великому неправедний.
ⲓ̅ⲡⲡⲓⲥⲧⲟⲥ ϩⲛ ⲟⲩⲕⲟⲩⲓ ⲟⲩⲡⲓⲥⲧⲟⲥ ⲟⲛ ⲡⲉ ϩⲛ ⲟⲩⲛⲟϭ ⲁⲩⲱ ⲡⲁⲇⲓⲕⲟⲥ ϩⲛ ⲟⲩⲕⲟⲩⲓ ⲟⲩⲁⲇⲓⲕⲟⲥ ⲟⲛ ⲡⲉ ϩⲛ ⲟⲩⲛⲟϭ
11 Коли ж оце у неправедній мамонї вірні не будете, то правдиве хто вам звірить?
ⲓ̅ⲁ̅ⲉϣϫⲉ ⲙⲡⲉⲧⲛϣⲱⲡⲉ ϭⲉ ⲙⲡⲓⲥⲧⲟⲥ ϩⲙ ⲡⲁⲙⲙⲱⲛⲁⲥ ⲛⲁⲇⲓⲕⲟⲥ ⲛⲓⲙ ⲡⲉⲧⲛⲁⲧⲁⲛϩⲉⲧ ⲧⲏⲟⲩⲧⲛ ⲉⲡⲉⲧⲉϩⲱⲱϥ ⲡⲉ
12 І коли у чужому вірні не були, ваше хто вам дасть?
ⲓ̅ⲃ̅ⲁⲩⲱ ⲉϣϫⲉ ⲙⲡⲉⲧⲛⲣⲡⲓⲥⲧⲟⲥ ϩⲙ ⲡⲉⲧⲉⲙⲡⲱⲧⲛ ⲁⲛ ⲡⲉ ⲛⲓⲙ ⲡⲉⲧⲛⲁϯ ⲛⲏⲧⲛ ⲙⲡⲉⲧⲉⲡⲱⲧⲛ ⲡⲉ
13 Жаден слуга не може двом павам служити: або одного ненавидіти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богові служити й мамонї.
ⲓ̅ⲅ̅ⲙⲙⲛϣϭⲟⲙ ⲗⲗⲁⲁⲩ ⲉⲣϩⲙϩⲁⲗ ⲛϫⲟⲉⲓⲥ ⲥⲛⲁⲩ ⲏ ⲅⲁⲣ ϥⲛⲁⲙⲉⲥⲧⲉⲟⲩⲁ ⲛϥⲙⲉⲣⲉⲟⲩⲁ ⲏ ⲛϥⲁⲛⲉⲭⲉⲟⲩⲁ ⲛϥⲕⲁⲧⲁⲫⲣⲟⲛⲓⲟⲩⲁ ⲙⲙⲛϣϭⲟⲙ ⲙⲙⲱⲧⲛ ⲉⲧⲣⲉⲧⲛⲣ ϩⲙϩⲁⲗ ⲙⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲛⲙⲡⲁⲙⲙⲱⲛⲁⲥ
14 Чули ж се все й Фарисеї, що були сріблолюбцями, та й насьміхались із Него.
ⲓ̅ⲇ̅ⲁⲛⲉⲫⲁⲣⲓⲥⲥⲁⲓⲟⲥ ⲇⲉ ⲥⲱⲧⲙ ⲉⲛⲁⲓ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲉϩⲉⲛⲙⲁⲓϩⲟⲙⲛⲧ ⲛⲉ ⲁⲩⲕⲱⲙϣ ⲛⲥⲱϥ
15 І рече їм: Ви оправдуєте себе перед людьми. Бог же знав серця ваші, бо що в людей високе, те огида перед Богом.
ⲓ̅ⲉ̅ⲡⲉϫⲁϥ ⲇⲉ ⲛⲁⲩ ϫⲉ ⲛⲧⲱⲧⲛ ⲛⲉⲧⲧⲙⲁⲓⲟ ⲙⲙⲱⲧⲛ ⲙⲡⲉⲙⲧⲟ ⲉⲃⲟⲗ ⲛⲣⲣⲱⲙⲉ ⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲇⲉ ⲥⲟⲟⲩⲛ ⲛⲛⲉⲧⲛϩⲏⲧ ϫⲉ ⲧⲙⲛⲧϫⲁⲥⲓϩⲏⲧ ⲉⲧϩⲛⲣⲣⲱⲙⲉ ⲟⲩⲃⲟⲧⲉ ⲧⲉ ⲙⲡⲉⲙⲧⲟ ⲉⲃⲟⲗ ⲙⲡⲛⲟⲩⲧⲉ
16 Закон і пророки до Йоана. З того ж часу царство Боже благовіствуєть ся, і кожен силою здобував його.
ⲓ̅ⲋ̅ⲡⲛⲟⲙⲟⲥ ⲙⲛ ⲛⲉⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲏⲥ ⲛⲧⲁⲩⲡⲱϩ ϣⲁⲓⲱϩⲁⲛⲛⲏⲥ ϫⲓⲛ ⲡⲉⲩⲟⲉⲓϣ ⲉⲧⲙⲙⲁⲩ ⲥⲉⲉⲩⲁⲅⲅⲉⲗⲓⲍⲉ ⲛⲧⲙⲛⲧⲣⲣⲟ ⲙⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲁⲩⲱ ⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲙ ϫⲓ ⲙⲙⲟϥ ⲛϭⲟⲛⲥ ⲉⲣⲟⲥ
17 Легше ж небу та землї перейти, нїж із закону одній титлї пропасти.
ⲓ̅ⲍ̅ⲥⲙⲟⲧⲛ ⲇⲉ ⲉⲧⲣⲉⲧⲡⲉ ⲛⲙⲡⲕⲁϩ ⲡⲁⲣⲁⲅⲉ ⲏ ⲉⲧⲣⲉⲟⲩϣⲱⲗϩ ⲛⲟⲩⲱⲧ ϩⲉ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲙ ⲡⲛⲟⲙⲟⲥ
18 Всякий, хто розводить ся з жінкою своєю, і женить ся з иншою, робить перелюб; і всякий, хто женить ся з розведеною з чоловіком, робить перелюб.
ⲓ̅ⲏ̅ⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲙ ⲉⲧⲛⲁⲛⲉϫ ⲧⲉϥⲥϩⲓⲙⲉ ⲉⲃⲟⲗ ⲛϥϩⲙⲟⲟⲥ ⲛⲙⲕⲉⲩⲉⲓ ϥⲟ ⲛⲛⲟⲉⲓⲕ ⲁⲩⲱ ⲡⲉⲧⲛⲁϩⲙⲟⲟⲥ ⲛⲙⲕⲉⲩⲉⲓ ⲉⲁⲡⲉⲥϩⲁⲓ ⲛⲟϫⲥ ⲉⲃⲟⲗ ϥⲟ ⲛⲛⲟⲉⲓⲕ
19 Один же чоловік був заможний, і одягавсь у кармазин та висон, і жив дцо-дня пишно.
ⲓ̅ⲑ̅ⲛⲉⲩⲛⲟⲩⲣⲱⲙⲉ ⲇⲉ ⲣⲣⲙⲙⲁⲟ ⲉⲡⲉϥⲣⲁⲛ ⲡⲉ ⲛⲓⲛⲉⲩⲏ ⲉϣⲁϥϯ ϩⲓⲱⲱϥ ⲛⲟⲩϫⲏϭⲉ ⲛⲙⲟⲩϣⲛⲥ ⲉϥⲉⲩⲫⲣⲁⲛⲉ ⲙⲙⲏⲛⲉ ⲕⲁⲗⲱⲥ
20 Убогий же один був, на ймя Лазар, що лежав перед ворітьми його ввесь у струпі,
ⲕ̅ⲛⲉⲩⲛⲟⲩϩⲏⲕⲉ ⲇⲉ ⲉⲡⲉϥⲣⲁⲛ ⲡⲉ ⲗⲁⲍⲁⲣⲟⲥ ⲉϥⲛⲏϫ ϩⲛ ⲧⲉϥϩⲁⲓⲧ ⲉϥⲟ ⲛⲥⲁϣ
21 і бажав погодуватись окрушинами, що падали з стола багатиревого, тільки ж і собаки приходячи лизали рани його.
ⲕ̅ⲁ̅ⲉϥⲉⲡⲓⲑⲩⲙⲓ ⲉⲥⲓ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛ ⲛⲉϣⲁⲩϩⲉ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛ ⲧⲉⲧⲣⲁⲡⲉⲍⲁ ⲙⲡⲣⲙⲙⲁⲟ ⲁⲗⲗⲁ ⲛⲕⲉⲟⲩϩⲟⲟⲣ ϣⲁⲩⲉⲓ ⲛⲥⲉⲗⲱϫϩ ⲛⲛⲉϥⲥⲁϣ
22 Стало ся ж, що вмер убогий, і перенесли його ангели на лоно Авраамове; умер же і багатир і поховали його.
ⲕ̅ⲃ̅ⲁⲥϣⲱⲡⲉ ⲇⲉ ϩⲙ ⲡⲧⲣⲉⲡϩⲏⲕⲉ ⲙⲟⲩ ⲛⲥⲉϫⲓⲧϥ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲛ ⲛⲛⲁⲅⲅⲉⲗⲟⲥ ⲉⲕⲟⲩⲛϥ ⲛⲁⲃⲣⲁϩⲁⲙ ⲁⲡⲕⲉⲣⲙⲙⲁⲟ ⲇⲉ ⲙⲟⲩ ⲁⲩⲧⲟⲙⲥϥ
23 І в пеклї зняв він очі свої, бувши в муках, і побачив оддалеки Авраама, й Лазаря на лоні його. (Hadēs g86)
ⲕ̅ⲅ̅ⲁϥϥⲓⲁⲧϥ ⲇⲉ ⲉϩⲣⲁⲓ ϩⲛ ⲁⲙⲛⲧⲉ ⲉϥϣⲟⲟⲡ ϩⲛ ϩⲉⲛⲃⲁⲥⲁⲛⲟⲥ ⲁϥⲛⲁⲩ ⲉⲁⲃⲣⲁϩⲁⲙ ⲙⲡⲟⲩⲉ ⲁⲩⲱ ⲗⲁⲍⲁⲣⲟⲥ ϩⲛ ⲕⲟⲩⲛϥ (Hadēs g86)
24 І покликнувши він, каже: Отче Аврааме, помилуй мене та пішли Лазаря, нехай умочить конець пальця свого в воду та прохолодить язик мій; бо я мучусь у поломї сьому.
ⲕ̅ⲇ̅ⲁϥⲙⲟⲩⲧⲉ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⲡⲓⲱⲧ ⲁⲃⲣⲁϩⲁⲙ ⲛⲁ ⲛⲁⲓ ⲙⲁⲧⲛⲛⲉⲩ ⲗⲁⲍⲁⲣⲟⲥ ⲛϥⲥⲉⲡϩⲧⲏϥ ⲙⲡⲉϥⲧⲏⲏⲃⲉ ⲙⲙⲟⲟⲩ ⲛϥⲕⲃⲉⲡⲁⲗⲁⲥ ϫⲉ ϯⲙⲟⲕϩ ⲁⲛⲟⲕ ϩⲙ ⲡⲉⲓⲕⲱϩⲧ
25 Рече ж Авраам: Дитино, спогадай, що прийняв єси добре твоє в життю твоїм, а Лазар так само лихе; тепер же він тут утїшавть ся, а ти мучиш ся.
ⲕ̅ⲉ̅ⲡⲉϫⲉⲁⲃⲣⲁϩⲁⲙ ⲇⲉ ϫⲉ ⲡⲁϣⲏⲣⲉ ⲁⲣⲓⲡⲙⲉⲉⲩⲉ ϫⲉ ⲁⲕϫⲓ ⲛⲛⲉⲕⲁⲅⲁⲑⲟⲛ ϩⲙ ⲡⲉⲕⲱⲛⲁϩ ⲁⲩⲱ ⲗⲁⲍⲁⲣⲟⲥ ϩⲱⲱϥ ϩⲛ ϩⲉⲛⲡⲉⲑⲟⲟⲩ ⲧⲉⲛⲟⲩ ⲇⲉ ⲥⲉⲥⲟⲗⲥⲗ ⲙⲙⲟϥ ⲙⲡⲉⲓⲙⲁ ⲛⲧⲟⲕ ⲇⲉ ⲥⲉⲙⲟⲩⲕϩ ⲙⲙⲟⲕ
26 Та ще й до того, між нами й вами пропасть велика утвердилась, щоб которі схотіли перейти звідсіля до вас, не здолїли; анї звідтіля до нас не перейшли.
ⲕ̅ⲋ̅ⲙⲛⲛⲥⲁ ⲛⲁⲓ ⲇⲉ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲟⲩⲛⲟⲩⲛⲟϭ ⲛⲭⲁⲥⲙⲁ ⲧⲁϫⲣⲏⲟⲩ ϩⲛ ⲧⲉⲛⲙⲏⲧⲉ ϩⲓⲟⲩⲥⲟⲡ ϫⲉⲕⲁⲥ ⲛⲉⲧⲟⲩⲱϣ ⲉϫⲓⲟⲟⲣ ⲙⲡⲉⲓⲙⲁ ϣⲁⲣⲱⲧⲛ ⲛⲛⲉⲩⲉϣϭⲙϭⲟⲙ ⲟⲩⲇⲉ ⲛⲛⲉⲩⲉϣϫⲓⲟⲟⲣ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲉ ⲧⲏⲟⲩⲧⲛ ⲛⲁⲛ
27 Каже ж він: Благаю ж тебе, отче, щоб післав його до дому батька мого:
ⲕ̅ⲍ̅ⲡⲉϫⲁϥ ⲇⲉ ϫⲉ ϯⲥⲟⲡⲥ ⲛⲧⲟⲟⲩⲛ ⲙⲙⲟⲕ ⲡⲁⲓⲱⲧ ϫⲉ ⲉⲕⲉϫⲟⲟⲩϥ ⲉⲡⲏⲓ ⲙⲡⲁⲓⲱⲧ
28 маю бо пять братів; нехай сьвідкує їм, щоб і вони не прийшли у се місце муки.
ⲕ̅ⲏ̅ⲟⲩⲛϯϯⲟⲩ ⲅⲁⲣ ⲛⲥⲟⲛ ϫⲉ ⲉϥⲉⲣⲙⲛⲧⲣⲉ ⲛⲁⲩ ϫⲉ ⲛⲛⲉⲩⲉⲓ ϩⲱⲟⲩ ⲉⲡⲉⲓⲙⲁ ⲃⲃⲁⲥⲁⲛⲟⲥ
29 Рече йому Авраам: Мають вони Мойсея і пророків; нехай слухають їх.
ⲕ̅ⲑ̅ⲡⲉϫⲉⲁⲃⲣⲁϩⲁⲙ ⲇⲉ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲟⲩⲛⲧⲟⲩⲙⲱⲩⲥⲏⲥ ⲙⲙⲁⲩ ⲙⲛ ⲛⲉⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲏⲥ ⲙⲁⲣⲟⲩⲥⲱⲧⲙ ⲛⲥⲱⲟⲩ
30 Він же каже: Нї, отче Аврааме; тільки ж, коли б хто з мертвих прийшов до них, покають ся.
ⲗ̅ⲛⲧⲟϥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⲙⲙⲟⲛ ⲡⲓⲱⲧ ⲁⲃⲣⲁϩⲁⲙ ⲁⲗⲗⲁ ⲉⲣϣⲁⲛⲟⲩⲁ ⲃⲱⲕ ϣⲁⲣⲟⲟⲩ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛ ⲛⲉⲧⲙⲟⲟⲩⲧ ⲥⲉⲛⲁⲙⲉⲧⲁⲛⲟⲓ
31 Рече ж йому: Коли Мойсея і пророків не слухають, то, коли б хто й з мертвих воскрес, не піймуть віри.
ⲗ̅ⲁ̅ⲡⲉϫⲁϥ ⲇⲉ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲉϣϫⲉ ⲛⲥⲉⲛⲁⲥⲱⲧⲙ ⲁⲛ ⲛⲥⲁ ⲙⲱⲩⲥⲏⲥ ⲙⲛ ⲛⲉⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲏⲥ ⲉⲓⲉ ⲉⲣϣⲁⲛⲟⲩⲁ ⲟⲛ ⲧⲱⲟⲩⲛ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛ ⲛⲉⲧⲙⲟⲟⲩⲧ ⲛⲥⲉⲛⲁⲥⲱⲧⲙ ⲛⲥⲱϥ ⲁⲛ

< Від Луки 16 >