< Від Луки 15 >

1 Приближували ся ж до Него всї митники й грішники, слухати Його.
取税人、罪人ども、みな御言を聽かんとて近寄りたれば、
2 І нарекали Фарисеї та письменники, кажучи: Шо сей грішників приймав і їсть із ними.
パリサイ人・學者ら呟きて言ふ、『この人は罪人を迎へて食を共にす』
3 Сказав же до них приповість сю, глаголючи:
イエス之に譬を語りて言ひ給ふ、
4 Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її?
『なんぢらの中たれか百匹の羊を有たんに、若その一匹を失はば、九 十 九 匹を野におき、往きて失せたる者を見 出すまでは尋ねざらんや。
5 А знайшовши положить на плечї собі, радїючи.
遂に見出さば、喜びて之を己が肩にかけ、
6 І, прийшовши до дому, скликає другів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену.
家に歸りて其の友と隣 人とを呼び集めて言はん「我とともに喜べ、失せたる我が羊を見出せり」
7 Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше ніж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння.
われ汝らに告ぐ、かくのごとく悔改むる一人の罪人のためには、悔改の必要なき九 十 九 人の正しき者にも勝りて、天に歡喜あるべし。
8 Або котора жінка, мавши десять драхім, коли згубить драхму одну, не сьвітить сьвітла, та не вимітає хати, та не шукає пильно, доки знайде?
又いづれの女か銀貨 十 枚を有たんに、若しその一 枚を失はば、燈火をともし、家を掃きて見 出すまでは懇ろに尋ねざらんや。
9 А знайшовши кличе подруг та сусїдок, кажучи: Радуйтесь зо мною, бо я знайшла драхму, що була згубила.
遂に見出さば、其の友と隣 人とを呼び集めて言はん、「我とともに喜べ、わが失ひたる銀貨を見出せり」
10 Так, глаголю вам, радість буде перед ангелами Божими над одним грішником каючим ся.
われ汝らに告ぐ、かくのごとく悔改むる一人の罪人のために、神の使たちの前に歡喜あるべし』
11 Рече ж: Один чоловік мав два сини,
また言ひたまふ『或 人に二人の息子あり、
12 і сказав молодший з них батькові: Отче, дай мені частину маєтку, що впадав мені. І розділив їм прожиток.
弟、父に言ふ「父よ、財産のうち我が受くべき分を我にあたへよ」父その身代を二人に分けあたふ。
13 І не по многих днях, зібравши все молодший син, від'їхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.
幾日も經ぬに、弟おのが物をことごとく集めて、遠國にゆき、其處にて放蕩にその財産を散せり。
14 Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землі тій; і почав він терпіти недостаток.
ことごとく費したる後、その國に大なる饑饉おこり、自ら乏しくなり始めたれば、
15 І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свині.
往きて其の地の或 人に依附りしに、其の人かれを畑に遣して豚を飼はしむ。
16 І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й ніхто не давав йому.
かれ豚の食ふ蝗 豆にて、己が腹を充さんと思ふ程なれど、何をも與ふる人なかりき。
17 Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.
此のとき我に反りて言ふ『わが父の許には食物あまれる雇人いくばくぞや、然るに我は飢ゑてこの處に死なんとす。
18 Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,
起ちて我が父にゆき「父よ、われは天に對し、また汝の前に罪を犯したり。
19 і вже недостоен зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх.
今より汝の子と稱へらるるに相應しからず、雇人の一人のごとく爲し給へ』と言はん」
20 І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцілував його.
乃ち起ちて其の父のもとに往く。なほ遠く隔りたるに、父これを見て憫み、走りゆき、其の頸を抱きて接吻せり。
21 Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм.
子、父にいふ「父よ、我は天に對し又なんぢの前に罪を犯したり。今より汝の子と稱へらるるに相應しからず」
22 Каже ж батько до слуг своїх: принесіть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги;
されど父、僕どもに言ふ「とくとく最上の衣を持ち來りて之に著せ、その手に指輪をはめ、其の足に鞋をはかせよ。
23 і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось:
また肥えたる犢を牽ききたりて屠れ、我ら食して樂しまん。
24 бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.
この我が子、死にて復 生き、失せて復 得られたり」かくて彼ら樂しみ始む。
25 Був же син його старший на полі, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї.
然るに其の兄、畑にありしが、歸りて家に近づきたるとき、音樂と舞踏との音を聞き、
26 І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке.
僕の一人を呼びてその何事なるかを問ふ。
27 Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв.
答へて言ふ「なんぢの兄弟 歸りたり、その恙なきを迎へたれば、汝の父 肥えたる犢を屠れるなり」
28 Розсердив ся ж і не схотів увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.
兄 怒りて内に入ることを好まざりしかば、父いでて勸めしに、
29 Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки літ служу тобі, й нїколи заповіді твоєї не переступив, та, й ніколи мені не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись;
答へて父に言ふ「視よ、我は幾歳もなんぢに仕へて、未だ汝の命令に背きし事なきに、我には小 山羊 一匹だに與へて友と樂しましめし事なし。
30 як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване.
然るに遊女らと共に、汝の身代を食ひ盡したる此の汝の子 歸り來れば、之がために肥えたる犢を屠れり」
31 Він же рече йому: Дитино, ти: все зо мною єси, і все, що моє, твоє;
父いふ「子よ、なんぢは常に我とともに在り、わが物は皆なんぢの物なり。
32 веселити ж ся і радувати ся треба було, що брат твій сей мертвий був, та й ожив, і згинув був, та й знайшов ся.
されど此の汝の兄弟は死にて復 生き、失せて復 得られたれば、我らの樂しみ喜ぶは當然なり」』

< Від Луки 15 >