Від Луки 15
1 Приближували ся ж до Него всї митники й грішники, слухати Його.
Now all the tax-farmers and sinners came near to give ear to him.
2 І нарекали Фарисеї та письменники, кажучи: Шо сей грішників приймав і їсть із ними.
And the Pharisees and scribes were angry, saying, This man gives approval to sinners, and takes food with them.
3 Сказав же до них приповість сю, глаголючи:
And he made a story for them, saying,
4 Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її?
What man of you, having a hundred sheep, if one of them gets loose and goes away, will not let the ninety-nine be in the waste land by themselves, and go after the wandering one, till he sees where it is?
5 А знайшовши положить на плечї собі, радїючи.
And when he has got it again, he takes it in his arms with joy.
6 І, прийшовши до дому, скликає другів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену.
And when he gets back to his house, he sends for his neighbours and friends, saying to them, Be glad with me, for I have got back my sheep which had gone away.
7 Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше ніж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння.
I say to you that even so there will be more joy in heaven when one sinner is turned away from his wrongdoing, than for ninety-nine good men, who have no need of a change of heart.
8 Або котора жінка, мавши десять драхім, коли згубить драхму одну, не сьвітить сьвітла, та не вимітає хати, та не шукає пильно, доки знайде?
Or what woman, having ten bits of silver, if one bit has gone from her hands, will not get a light, and go through her house, searching with care till she sees it?
9 А знайшовши кличе подруг та сусїдок, кажучи: Радуйтесь зо мною, бо я знайшла драхму, що була згубила.
And when she has it again, she gets her friends and neighbours together, saying, Be glad with me, for I have got back the bit of silver which had gone from me.
10 Так, глаголю вам, радість буде перед ангелами Божими над одним грішником каючим ся.
Even so, I say to you, There is joy among the angels of God, when one sinner is turned away from his wrongdoing.
11 Рече ж: Один чоловік мав два сини,
And he said, A certain man had two sons:
12 і сказав молодший з них батькові: Отче, дай мені частину маєтку, що впадав мені. І розділив їм прожиток.
And the younger of them said to his father, Father, give me that part of your property which will be mine. And he made division of his goods between them.
13 І не по многих днях, зібравши все молодший син, від'їхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.
And not long after, the younger son got together everything which was his and took a journey into a far-away country, and there all his money went in foolish living.
14 Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землі тій; і почав він терпіти недостаток.
And when everything was gone, there was no food to be had in that country, and he was in need.
15 І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свині.
And he went and put himself into the hands of one of the people of that country, and he sent him into his fields to give the pigs their food.
16 І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й ніхто не давав йому.
And so great was his need that he would have been glad to take the pigs' food, and no one gave him anything.
17 Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.
But when he came to his senses, he said, What numbers of my father's servants have bread enough, and more, while I am near to death here through need of food!
18 Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,
I will get up and go to my father, and will say to him, Father, I have done wrong, against heaven and in your eyes:
19 і вже недостоен зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх.
I am no longer good enough to be named your son: make me like one of your servants.
20 І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцілував його.
And he got up and went to his father. But while he was still far away, his father saw him and was moved with pity for him and went quickly and took him in his arms and gave him a kiss.
21 Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм.
And his son said to him, Father, I have done wrong, against heaven and in your eyes: I am no longer good enough to be named your son.
22 Каже ж батько до слуг своїх: принесіть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги;
But the father said to his servants, Get out the first robe quickly, and put it on him, and put a ring on his hand and shoes on his feet:
23 і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось:
And get the fat young ox and put it to death, and let us have a feast, and be glad.
24 бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.
For this, my son, who was dead, is living again; he had gone away from me, and has come back. And they were full of joy.
25 Був же син його старший на полі, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї.
Now the older son was in the field: and when he came near the house, the sounds of music and dancing came to his ears.
26 І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке.
And he sent for one of the servants, questioning him about what it might be.
27 Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв.
And he said to him, Your brother has come; and your father has had the young ox put to death because he has come back safely.
28 Розсердив ся ж і не схотів увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.
But he was angry and would not go in; and his father came out and made a request to him to come in.
29 Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки літ служу тобі, й нїколи заповіді твоєї не переступив, та, й ніколи мені не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись;
But he made answer and said to his father, See, all these years I have been your servant, doing your orders in everything: and you never gave me even a young goat so that I might have a feast with my friends:
30 як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване.
But when this your son came, who has been wasting your property with bad women, you put to death the fat young ox for him.
31 Він же рече йому: Дитино, ти: все зо мною єси, і все, що моє, твоє;
And he said to him, Son, you are with me at all times, and all I have is yours.
32 веселити ж ся і радувати ся треба було, що брат твій сей мертвий був, та й ожив, і згинув був, та й знайшов ся.
But it was right to be glad and to have a feast; for this your brother, who was dead, is living again; he had gone away and has come back.
