Від Луки 14

1 І сталось, як прийшов Він у господу до одного із старших фарисейських у суботу їсти хлїб, були й вони, назираючи Його.

ある安息日のこと、食事をするために、あるパリサイ派のかしらの家にはいって行かれたが、人々はイエスの様子をうかがっていた。

2 І ось один чоловік у водянці (у водяній пухлинї) був перед Ним.

するとそこに、水腫をわずらっている人が、みまえにいた。

3 І озвавшись Ісус, рече до законників та Фарисеїв, глаголючи: Чи годить ся в суботу сцїляти?

イエスは律法学者やパリサイ人たちにむかって言われた、「安息日に人をいやすのは、正しいことかどうか」。

4 Вони ж мовчали. І взявши сцїлив його, та й відпустив.

彼らは黙っていた。そこでイエスはその人に手を置いていやしてやり、そしてお帰しになった。

5 І, озвавшись до них, рече: В кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи зараз не витягне його субітнього дня?

それから彼らに言われた、「あなたがたのうちで、自分のむすこか牛が井戸に落ち込んだなら、安息日だからといって、すぐに引き上げてやらない者がいるだろうか」。

6 І не змогли вони відказати Йому знов проти сього.

彼らはこれに対して返す言葉がなかった。

7 Сказав же до запрошених приповість, постерігши, як перві місця вибирають, глаголючи до них:

客に招かれた者たちが上座を選んでいる様子をごらんになって、彼らに一つの譬を語られた。

8 Коли запрошений ти від кого на весїллє, то не сідай на первому місці, щоб часом поважнїший тебе не був запрошений від него,

「婚宴に招かれたときには、上座につくな。あるいは、あなたよりも身分の高い人が招かれているかも知れない。

9 і прийшовши той, хто запросив тебе й його, не сказав тобі: Дай сьому місце; а тодї доведеть ся тобі з соромом останнє місце заняти.

その場合、あなたとその人とを招いた者がきて、『このかたに座を譲ってください』と言うであろう。そのとき、あなたは恥じ入って末座につくことになるであろう。

10 Нї, коди ти запрошений, прийшовши сїдай на останньому місці, щоб, як прийде, хто запросив тебе, сказав тобі: Друже, сїдай вище. Тодї буде тобі слава перед тими, що сидять з тобою.

むしろ、招かれた場合には、末座に行ってすわりなさい。そうすれば、招いてくれた人がきて、『友よ、上座の方へお進みください』と言うであろう。そのとき、あなたは席を共にするみんなの前で、面目をほどこすことになるであろう。

11 Бо кожен, хто нести меть ся вгору, принизить ся, хто ж принизуєть ся, пійде вгору.

おおよそ、自分を高くする者は低くされ、自分を低くする者は高くされるであろう」。

12 Рече ж і тому, що запросив його: Коли справляєш обід або вечерю, не клич приятелїв твоїх, нї братів твоїх, нї сусїд багатих; щоб часом і вони тебе не запросили, й не було тобі відплати.

また、イエスは自分を招いた人に言われた、「午餐または晩餐の席を設ける場合には、友人、兄弟、親族、金持の隣り人などは呼ばぬがよい。恐らく彼らもあなたを招きかえし、それであなたは返礼を受けることになるから。

13 Нї, коли справляєш гостину, запрошуй убогих, калїк, кривих, слїпих;

むしろ、宴会を催す場合には、貧乏人、不具者、足なえ、盲人などを招くがよい。

14 то будеш блажен бо не мають чим віддати тобі; віддасть ся бо тобі увоскресенню праведних.

そうすれば、彼らは返礼ができないから、あなたはさいわいになるであろう。正しい人々の復活の際には、あなたは報いられるであろう」。

15 Почувши ж се один з сидячихз Ним, каже Йому: Блажен, хто їсти ме хлїб у царстві Божім.

列席者のひとりがこれを聞いてイエスに「神の国で食事をする人は、さいわいです」と言った。

16 Він же рече йому: Один чоловік справив вечерю велику, та й запросив многих;

そこでイエスが言われた、「ある人が盛大な晩餐会を催して、大ぜいの人を招いた。

17 і післав слугу свого часу вечері сказати запрошеним: Ійдїть, бо вже все готове.

晩餐の時刻になったので、招いておいた人たちのもとに僕を送って、『さあ、おいでください。もう準備ができましたから』と言わせた。

18 І почали рядом відпрошуватись усї. Первий сказав йому: Поле купив я, то мушу шити та подивитись на него. Прошу тебе, вибач менї.

ところが、みんな一様に断りはじめた。最初の人は、『わたしは土地を買いましたので、行って見なければなりません。どうぞ、おゆるしください』と言った。

19 А другий сказав: Пять ярем волів купив я, і йду спробувати їх. Прощу тебе, вибач мені.

ほかの人は、『わたしは五対の牛を買いましたので、それをしらべに行くところです。どうぞ、おゆるしください』、

20 А знов другий сказав: Я одруживсь, тому й не можу прийти.

もうひとりの人は、『わたしは妻をめとりましたので、参ることができません』と言った。

21 І прийшовши слуга той, оповів панові своєму. Тодї прогнівившись господар, рече слузї своєму: Вийди хутко на дороги та на улицї городські, та вбогих, та калїк, та кривих, та слїпих поприводь сюди.

僕は帰ってきて、以上の事を主人に報告した。すると家の主人はおこって僕に言った、『いますぐに、町の大通りや小道へ行って、貧乏人、不具者、盲人、足なえなどを、ここへ連れてきなさい』。

22 І рече слуга: Пане, сталось, як звелїв єси, та й ще в місце.

僕は言った、『ご主人様、仰せのとおりにいたしましたが、まだ席がございます』。

23 І рече пан до слуги: Вийди на шляхи та на загороди, та силуй увійти, щоб повна була господа моя.

主人が僕に言った、『道やかきねのあたりに出て行って、この家がいっぱいになるように、人々を無理やりにひっぱってきなさい。

24 Глаголю бо вам, що ніхто з чоловіків тих запрошених не покоштує моєї вечері.

あなたがたに言って置くが、招かれた人で、わたしの晩餐にあずかる者はひとりもないであろう』」。

25 Ійшло ж із Ним пребагато народу; й обернувшись рече до них:

大ぜいの群衆がついてきたので、イエスは彼らの方に向いて言われた、

26 Коли хто приходить до мене й не зненавидить батька свого, й матїр, і жінку, й діти, й братів, і сестер, та ще й свою душу, не може учеником моїм бути.

「だれでも、父、母、妻、子、兄弟、姉妹、さらに自分の命までも捨てて、わたしのもとに来るのでなければ、わたしの弟子となることはできない。

27 І хто не носить хреста свого й не ходить слїдом за мною, не може бути учеником моїм.

自分の十字架を負うてわたしについて来るものでなければ、わたしの弟子となることはできない。

28 Хто бо з вас, задумавши башту будувати, перше сївши не полїчить видатку, чи має на скінченнє?

あなたがたのうちで、だれかが邸宅を建てようと思うなら、それを仕上げるのに足りるだけの金を持っているかどうかを見るため、まず、すわってその費用を計算しないだろうか。

29 щоб часом, як положить він основину, та, не спроможеть ся скінчити, всі, дивлячись, не стали сьміятись із него, кажучи:

そうしないと、土台をすえただけで完成することができず、見ているみんなの人が、

30 Що сей чоловік почав будувати, та й не спроміг ся скінчити.

『あの人は建てかけたが、仕上げができなかった』と言ってあざ笑うようになろう。

31 Або який цар, ідучи на войну, ударити на другого царя, сївши перше не порадить ся, чи можливо з десятьма тисячами устояти проти того, хто з дванайцятьма тисячами йде на него.

また、どんな王でも、ほかの王と戦いを交えるために出て行く場合には、まず座して、こちらの一万人をもって、二万人を率いて向かって来る敵に対抗できるかどうか、考えて見ないだろうか。

32 Коли ж нї, то ще як той далеко, посли піславши, просить примирря.

もし自分の力にあまれば、敵がまだ遠くにいるうちに、使者を送って、和を求めるであろう。

33 Так оце всякий з вас, хто не відцураєть ся від усього свого достатку, не може моїм учеником бути,

それと同じように、あなたがたのうちで、自分の財産をことごとく捨て切るものでなくては、わたしの弟子となることはできない。

34 Добро сіль; коли ж сіль вітріє, то чим приправити?

塩は良いものだ。しかし、塩もききめがなくなったら、何によって塩味が取りもどされようか。

35 Нї в землю, нї в гній не годить ся вона; геть викидають її. Хто має уші слухати, нехай слухає.

土にも肥料にも役立たず、外に投げ捨てられてしまう。聞く耳のあるものは聞くがよい」。