< Від Луки 14 >

1 І сталось, як прийшов Він у господу до одного із старших фарисейських у суботу їсти хлїб, були й вони, назираючи Його.
安息日,耶穌到一個法利賽人的首領家裏去吃飯,他們就窺探他。
2 І ось один чоловік у водянці (у водяній пухлинї) був перед Ним.
在他面前有一個患水臌的人。
3 І озвавшись Ісус, рече до законників та Фарисеїв, глаголючи: Чи годить ся в суботу сцїляти?
耶穌對律法師和法利賽人說:「安息日治病可以不可以?」
4 Вони ж мовчали. І взявши сцїлив його, та й відпустив.
他們卻不言語。耶穌就治好那人,叫他走了;
5 І, озвавшись до них, рече: В кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи зараз не витягне його субітнього дня?
便對他們說:「你們中間誰有驢或有牛,在安息日掉在井裏,不立時拉牠上來呢?」
6 І не змогли вони відказати Йому знов проти сього.
他們不能對答這話。
7 Сказав же до запрошених приповість, постерігши, як перві місця вибирають, глаголючи до них:
耶穌見所請的客揀擇首位,就用比喻對他們說:
8 Коли запрошений ти від кого на весїллє, то не сідай на первому місці, щоб часом поважнїший тебе не був запрошений від него,
「你被人請去赴婚姻的筵席,不要坐在首位上,恐怕有比你尊貴的客被他請來;
9 і прийшовши той, хто запросив тебе й його, не сказав тобі: Дай сьому місце; а тодї доведеть ся тобі з соромом останнє місце заняти.
那請你們的人前來對你說:『讓座給這一位吧!』你就羞羞慚慚地退到末位上去了。
10 Нї, коди ти запрошений, прийшовши сїдай на останньому місці, щоб, як прийде, хто запросив тебе, сказав тобі: Друже, сїдай вище. Тодї буде тобі слава перед тими, що сидять з тобою.
你被請的時候,就去坐在末位上,好叫那請你的人來對你說:『朋友,請上座。』那時,你在同席的人面前就有光彩了。
11 Бо кожен, хто нести меть ся вгору, принизить ся, хто ж принизуєть ся, пійде вгору.
因為,凡自高的,必降為卑;自卑的,必升為高。」
12 Рече ж і тому, що запросив його: Коли справляєш обід або вечерю, не клич приятелїв твоїх, нї братів твоїх, нї сусїд багатих; щоб часом і вони тебе не запросили, й не було тобі відплати.
耶穌又對請他的人說:「你擺設午飯或晚飯,不要請你的朋友、弟兄、親屬,和富足的鄰舍,恐怕他們也請你,你就得了報答。
13 Нї, коли справляєш гостину, запрошуй убогих, калїк, кривих, слїпих;
你擺設筵席,倒要請那貧窮的、殘廢的、瘸腿的、瞎眼的,你就有福了!
14 то будеш блажен бо не мають чим віддати тобі; віддасть ся бо тобі увоскресенню праведних.
因為他們沒有甚麼可報答你。到義人復活的時候,你要得着報答。」
15 Почувши ж се один з сидячихз Ним, каже Йому: Блажен, хто їсти ме хлїб у царстві Божім.
同席的有一人聽見這話,就對耶穌說:「在上帝國裏吃飯的有福了!」
16 Він же рече йому: Один чоловік справив вечерю велику, та й запросив многих;
耶穌對他說:「有一人擺設大筵席,請了許多客。
17 і післав слугу свого часу вечері сказати запрошеним: Ійдїть, бо вже все готове.
到了坐席的時候,打發僕人去對所請的人說:『請來吧!樣樣都齊備了。』
18 І почали рядом відпрошуватись усї. Первий сказав йому: Поле купив я, то мушу шити та подивитись на него. Прошу тебе, вибач менї.
眾人一口同音地推辭。頭一個說:『我買了一塊地,必須去看看。請你准我辭了。』
19 А другий сказав: Пять ярем волів купив я, і йду спробувати їх. Прощу тебе, вибач мені.
又有一個說:『我買了五對牛,要去試一試。請你准我辭了。』
20 А знов другий сказав: Я одруживсь, тому й не можу прийти.
又有一個說:『我才娶了妻,所以不能去。』
21 І прийшовши слуга той, оповів панові своєму. Тодї прогнівившись господар, рече слузї своєму: Вийди хутко на дороги та на улицї городські, та вбогих, та калїк, та кривих, та слїпих поприводь сюди.
那僕人回來,把這事都告訴了主人。家主就動怒,對僕人說:『快出去,到城裏大街小巷,領那貧窮的、殘廢的、瞎眼的、瘸腿的來。』
22 І рече слуга: Пане, сталось, як звелїв єси, та й ще в місце.
僕人說:『主啊,你所吩咐的已經辦了,還有空座。』
23 І рече пан до слуги: Вийди на шляхи та на загороди, та силуй увійти, щоб повна була господа моя.
主人對僕人說:『你出去到路上和籬笆那裏,勉強人進來,坐滿我的屋子。
24 Глаголю бо вам, що ніхто з чоловіків тих запрошених не покоштує моєї вечері.
我告訴你們,先前所請的人沒有一個得嘗我的筵席。』」
25 Ійшло ж із Ним пребагато народу; й обернувшись рече до них:
有極多的人和耶穌同行。他轉過來對他們說:
26 Коли хто приходить до мене й не зненавидить батька свого, й матїр, і жінку, й діти, й братів, і сестер, та ще й свою душу, не може учеником моїм бути.
「人到我這裏來,若不愛我勝過愛自己的父母、妻子、兒女、弟兄、姊妹,和自己的性命,就不能作我的門徒。
27 І хто не носить хреста свого й не ходить слїдом за мною, не може бути учеником моїм.
凡不背着自己十字架跟從我的,也不能作我的門徒。
28 Хто бо з вас, задумавши башту будувати, перше сївши не полїчить видатку, чи має на скінченнє?
你們哪一個要蓋一座樓,不先坐下算計花費,能蓋成不能呢?
29 щоб часом, як положить він основину, та, не спроможеть ся скінчити, всі, дивлячись, не стали сьміятись із него, кажучи:
恐怕安了地基,不能成功,看見的人都笑話他,說:
30 Що сей чоловік почав будувати, та й не спроміг ся скінчити.
『這個人開了工,卻不能完工。』
31 Або який цар, ідучи на войну, ударити на другого царя, сївши перше не порадить ся, чи можливо з десятьма тисячами устояти проти того, хто з дванайцятьма тисячами йде на него.
或是一個王出去和別的王打仗,豈不先坐下酌量,能用一萬兵去敵那領二萬兵來攻打他的嗎?
32 Коли ж нї, то ще як той далеко, посли піславши, просить примирря.
若是不能,就趁敵人還遠的時候,派使者去求和息的條款。
33 Так оце всякий з вас, хто не відцураєть ся від усього свого достатку, не може моїм учеником бути,
這樣,你們無論甚麼人,若不撇下一切所有的,就不能作我的門徒。」
34 Добро сіль; коли ж сіль вітріє, то чим приправити?
「鹽本是好的;鹽若失了味,可用甚麼叫它再鹹呢?
35 Нї в землю, нї в гній не годить ся вона; геть викидають її. Хто має уші слухати, нехай слухає.
或用在田裏,或堆在糞裏,都不合式,只好丟在外面。有耳可聽的,就應當聽!」

< Від Луки 14 >