Від Луки 13
1 Нагодили ся ж деякі того часу, оповідуючи Йому про Галилейців, котрих кров Пилат змішав з жертвами їх.
Leleꞌ naa, hambu atahori rafadꞌe Yesus oi, hofernor Pilatus nisa atahori Yahudi hira mia Galilea, leleꞌ ara rendi tutunu-hohotuꞌ nisiꞌ Ume Hule-oꞌe Huuꞌ a sia Yerusalem.
2 І озвавшись Ісус, рече їм: Чи думаєте, що Галилейцї сї грішниці від усіх Галилейцїв були, що так постраждали?
Rena taꞌo naa, ma Yesus natane se nae, “Tungga hei, na, atahori nenetao nisaꞌ naa ra, sala nara monaeꞌ lena basa atahori Galilea laen ra, do? Naa de ara nenehuku-dokiꞌ, do?
3 Нї, глаголю вам; тільки ж, коли, не покаєтесь, усї так само погинете.
Hokoꞌ! Te mete ma hei nda lao hela masodꞌa deꞌulakaꞌ mara sa, fo tungga baliꞌ Lamatuaꞌ hihii-nanaun, na, dei fo hei o mimbilutu onaꞌ se boe.
4 Або ті вісїмнайцять, що впала на них башта в Силоамі та й побила, щ думаєте, що сї були більші довжники, над усіх людей що живуть в Єрусалимі?
Ma atahori ka sanahulu faluꞌ mana mate nenetendes manara mana ndefaꞌ sia Siloam faiꞌ naa, ara onaꞌ bee? Sala nara monaeꞌ lenaꞌ basa atahori laen mana sia Yerusalem, do?
5 Нї, глаголю вам; тільки ж, коли не покаєтесь, то всі так само погинете.
Hokoꞌ! Te mete ma hei nda lao hela hei leleo-lalao mana tao leli mara sa, fo tungga baliꞌ Lamatuaꞌ dꞌala ndoo-tetun, na, dei fo hei o mimbilulutu onaꞌ se boe.”
6 Сказав же сю приповість: Смоківницю мав хтось у винограднику своїм посаджену; й прийшов овощу шукати на нїй, та й не знайшов,
Basa ma, Yesus fee nekendandaaꞌ esa nae, “Hambu atahori sa sela hau huu mabꞌoaꞌ sa sia osin. Ana akaꞌ nema nadoꞌ e fo nae nahine nabꞌoa ena, do hokoꞌ. Te hau naa, nda feꞌe nabꞌoa sa.
7 Рече ж до винаря: Ось три роки; приходжу, шукаючи овощу на смоківницї сїй, та й не знаходжу. Зрубай її, на що й землю займає?
Basa ma, ana denu mana manea osi a nae, “Too telu ia ena, au uma usufafali sangga hau ia bꞌoan. Te au nda hambu saa sa boe. De ungga hendi e leo, huu hau huuꞌ ia nalaꞌ a mamanaꞌ.’
8 Він же, озвавшись, каже йому: Господи, зостав її і на се лїто, поки прокопаю круг неї та обложу гноєм,
Te mana tao osi a nataa nae, ‘Amaꞌ afiꞌ mumunasa. Fee hau huuꞌ ia too esa fai. Hela fo au sasaro ndule e, basa fo mbori pupuk neu e, naa fo ana sengga baliꞌ
9 чей зродить овощ; коли ж нї, тоді зрубаєш її.
Mete ma too mana nemaꞌ ma hau huuꞌ ia nabꞌoa, na, malole. Te mete ma hokoꞌ, na, ungga hendi e leo.’”
10 Навчав же в одній школі по суботам.
Lao esa, nandaa no atahori Yahudi ra fai hule-oꞌen, Yesus neu nanori sia ume hule-oꞌeꞌ.
11 І ось була жінка, маючи духа недуги вісїмнайцять років, і була сгорблена, й не могла зовсім випростатись.
Sia naa hambu inaꞌ sa ruku too sanahulu falu ena, huu nitu ra tataon. Ana nda nambariiꞌ nala tetuꞌ sa.
12 Побачивши ж її Ісус, покликав, і рече їй: Жінко, одзволилась єси від недуги твоєї.
Yesus nita inaꞌ naa ma, Ana noꞌe nala e, de olaꞌ nae, “Mama! Ia naa mama hai ena.”
13 І положив на неї руки, й зараз стала права, й прославляла Бога.
Boe ma Yesus nggama liman neu inaꞌ a. Aibꞌoiꞌ ma, inaꞌ a nggarasan tetuꞌ neuꞌ ena. Boe ma ana noꞌe makasi, no koa-kio Lamatualain.
14 Озвав ся ж шкільний старшина, досадуючи, що в суботу сцїлив Ісус, і каже народові: в шість днів, в котрі годить ся робити; оттодї ж приходьте, та й сцїляйтесь, а не субітнього дня.
Te malangga ume hule-oꞌeꞌ a namanasa, huu Yesus tao nahaiꞌ atahori nandaa no fai hule-oꞌeꞌ. Boe ma ana nafadꞌe neu atahori hetar naa ra nae, “Sia nggarei sa rala hambu fai nee fo tao ue-osaꞌ. De malole lenaꞌ atahori hedꞌis ra rema sia fai-fai tao ue-osaꞌ ra, fo sangga atahori raꞌahahaiꞌ se. Afiꞌ rema sia fai hule-oꞌeꞌ!”
15 Відказав тоді йому Господь, і рече: Лицеміри, хиба не кожен з вас у суботу одвязув вода свого або осла від ясел, та веде поїти?
Te Yesus nataa e nae, “Hee! Atahori mana dꞌea-ralaꞌ. Sia fai hule-oꞌeꞌ o hei tao ue-osaꞌ boe, to?! Huu hei o mii mboꞌi sapi ma keledei mara fo fee se rinu, to?!
16 Сю ж дочку Авраамову, що вязав сатана, бач вісїмнайцять років, чи не годилось одзволити од вязила сього в день субітнїй?
Mama ia, baꞌi Abraham tititi-nonosin, onaꞌ hitaꞌ boe. Nitu ra malanggan paꞌa nala e too sanahulu falu ena. De mete ma Au mboꞌi e nandaa no fai hule-oꞌeꞌ, na, sala do?”
17 І, як се промовив, засоромились усї противники Його, а всі люде радувались усїм славним, що сталось від Него?
Rena taꞌo naa, ma Yesus musu nara mae. Te atahori naeꞌ naa ra ramahoꞌo ro Eni ue-tatao meulaun.
18 Рече ж: Кому подобне царство Боже? й кому уподоблю його?
Boe ma Yesus olaꞌ seluꞌ fai nae, “Au uꞌusasamaꞌ Lamatuaꞌ atahori nara onaꞌ saa, e?
19 Подобне воно зерну горчицї, що взявши чоловік, кинув у город свій, і виросло воно, й стало дерево велике; й птаство небесне кублилось між гіллєм його.
Fefeun sira hidaꞌ a, te dodꞌoo ma ara boe ramaheta. Fefeun ara onaꞌ fini dekeꞌ anadikiꞌ. Atahori sela sia osi. Basa ma ana mori de dadꞌi hau huu ineꞌ, Ma mbuiꞌ ra rema randuna sia dꞌana nara.”
20 І знов рече: Кому уподоблю царство Боже?
Basa de Yesus olaꞌ fai nae, “Au uꞌusasamaꞌ Lamatuaꞌ atahori nara no saa fai, e?
21 Подобне воно квасу, що взявши жінка, розчинила у трох мірках борошна, поки вкисне все.
Ana onaꞌ bibꞌit roti fo inaꞌ ra sambor no tarigu saku rua, fo tao roti naeꞌ. Boe ma tarigu hene monaen seli, huu bibꞌit mbei anak naa. Lamatuaꞌ atahori nara pangaru nara boe namanae onaꞌ naa boe.
22 І проходив через городи й села, навчаючи й верстаючи дорогу до Єрусалиму.
Basa naa ma, Yesus se lao risiꞌ kota Yerusalem. Ana tuli tungga-tungga dalaꞌ, sia kota ma kamboꞌ fo nanori atahori ra.
23 Каже ж один Йому: Господи, чи тих мало, що спасають ся? Він же рече до них:
Mia mamanaꞌ sa, hambu atahori sa natane E nae, “Ama Meser! Mbei ma akaꞌ atahori hidꞌaꞌ a hambu masodꞌaꞌ, do?”
24 Силкуйтесь увійти тісними ворітьми; бо многі, глаголю вам, шукати муть увійти, та й не здолїють.
Ana nataa nae, “Sorga lelesun anadꞌikiꞌ anaꞌ a. De mihehere ei mara fo rala mii tungga naa. Huu hambu atahori hetar rae sobꞌa rala reu, te nda rala sa.
25 І, як устане господар та зачинить двері, а ви зачнете, стоячи знадвору, стукати в двері, говорячи: Господи, Господи, відчини нам, то озвавшись, скаже вам: Не знаю вас, звідкіля ви;
Mete ma tenu umeꞌ a nggoe lelesu a, dei fo mimbiriiꞌ siaꞌ a dꞌeaꞌ fo dedꞌeu lelesu a, ma mimeli moꞌe tulu-faliꞌ, mae ‘Papa! Soi lelesu a dꞌei!’ Te dei fo Ana nataa nae, ‘Hei seka, ra? Au nda uhine nggi sa!’
26 тоді станете казати: Ми їли перед Тобою й пили, й по улицях наших навчав єси.
Boe ma hei mae, ‘Taꞌo bee de papa nda muhine hai sa? Hai mana endoꞌ mia-minu mo papa. Ma papa biasa munori hai sia okofoꞌ ra boe.’
27 І скаже: Глаголю вам, що не знаю вас, звідкіля ви: уступіть ся від мене, всї, що робите неправду.
Dei fo nataa nae, ‘Au ufadꞌe faaꞌ ra, Au nda uhine hei sa! Hei ia ra, atahori mana taoꞌ a deꞌulakaꞌ ra. Dꞌinggoꞌ hela ia!”
28 Там буде плач і скреготаннє зубів, як побачите Авраама, та Ісаака, та Якова і всіх пророків у царстві Божому, себе ж вигнаних геть.
Basa dei fo, leleꞌ Lamatualain naꞌetu basa atahori dedꞌeat nara, hei nggae eiei ma henggu nisi mara. Huu hei mita baꞌi Abraham, baꞌi Isak, baꞌi Yakob ro Lamatualin mana ola-ola nara basa se endoꞌ masoꞌ risiꞌ sorga ena. Te hei neneoi hendiꞌ siaꞌ a dꞌeaꞌ.
29 І прийдуть од сходу й заходу, і від півночі й полудня, та й сядуть у царстві Божому:
Dei fo atahori rema mia ndule raefafoꞌ suun, mia rulu losa muri, mia dꞌii losa ona, fo endoꞌ raa raꞌabꞌue sia Lamatualain ume manen.
30 І ось є останнї, що будуть перві, й перві, що будуть останні.
Misinedꞌa malolole basa ia ra: mete ma Lamatuaꞌ naꞌetuꞌ basa atahori ra dedꞌea nara, hambu atahori fo maꞌahulun atahori rae neꞌo eni atahori anak, te ana hambu hadꞌa-hormat monaeꞌ. Boe ma hambu atahori fo maꞌahulun atahori rae, eni atahori monaeꞌ, tao-tao te Lamatuaꞌ nae eni atahori anak.”
31 Того дня приступили деякі Фарисеї, кажучи Йому: Зійди звідсїля, бо Ірод хоче Тебе вбити.
Leleꞌ naa, hambu atahori Farisi hira rema randaa ro Yesus, de rafadꞌe rae, “Malole lenaꞌ, Ama Meser muꞌudꞌodꞌooꞌ misiꞌ mamanaꞌ laen, huu mane Herodes nae tao nisa Amaꞌ.”
32 І рече їм: Ідїть та скажіть лисиці тій: Ось виганяю біси, й сцїлення роблю сьогодні й завтра, а третього дня скінчаю ся.
Boe ma Yesus nataa nae, “Hee! Tou lasiꞌ naa onaꞌ busa fui e! Mii mifadꞌe e mae, ‘Au oi nitu ra ma uꞌuhahaiꞌ atahori mamahedꞌiꞌ ra faiꞌ ia ma mbila. Fini esaꞌ fo Au ue-tatao ngga basa.’ Onaꞌ mae taꞌo bee o, Au feꞌe ae ue-tao seluꞌ mbei fai sia lalao ngga isiꞌ Yerusalem, Huu atahori Yerusalem naa ra, mana hiiꞌ a tao risa Lamatualain mana ola-ola nara.
33 Тільки ж мушу сьогодні і завтра й дальшого дня ходити, бо не можна пророкові загинути осторонь Єрусалиму.
34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! скільки раз хотїв я зібрати діти твої, як курка своє гнїздо під крила, й не схотіли.
Aduu, atahori Yerusalem ra, e! Hei ia ra akaꞌ misa Lamatualain mana ola-ola nara, ma honda-mbia misa dedꞌenuꞌ fo mana rae rema ratudꞌu dalaꞌ fee nggi. Lao hetar, Au ae uꞌubꞌue ma unea nggi fo mbambi ala nggi mia deꞌulakaꞌ ra, ona manu ine nasalaꞌe nala ana nara sia lidꞌan rala. Te huu hei nda nau sa.
35 Оце ж оставляєть ся вам господа ваша пуста; істино ж глаголю вам: Що не побачите мене, доки прийде час, що скажете: Благословен грядущий в імя Господнє.
Ia naa, Lamatuaꞌ nda tao afiꞌ neu ume hule-oꞌem sa ena. De mbila do finiesaꞌ te rouꞌ ena. Dei fo hei nda afiꞌ mita Au sa ena, losa mitaa mae, ‘Lamatualain fee papala-babꞌanggiꞌ neu atahori mana nendi Lamatuaꞌ naran, huu Lamatuaꞌ denu E ena!’”
