Від Луки 1
1 Яко ж бо многі заходились опоряджувати повість про добре знані нам речі,
Ker so že mnogi vzeli v roko, da po vrsti uredijo izjavo o teh stvareh, ki se najbolj gotovo verjamejo med nami,
2 як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
celo kakor so nam jih izročili [tisti], ki so bili od začetka priče in služabniki besede,
3 то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
se je tudi meni zdelo dobro, od samega začetka imeti popolno razumevanje o vseh stvareh, da tebi, nadvse odlični Teófil, napišem po vrsti,
4 щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
da lahko spoznaš zanesljivost o teh besedah, o katerih si bil poučen.
5 Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
V dneh Heroda, judejskega kralja, je bil nek duhovnik, imenovan Zaharija, iz Abíjeve skupine, in njegova žena je bila izmed Aronovih hčera in njeno ime je bilo Elizabeta.
6 Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всіх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
Oba sta bila pravična pred Bogom in sta brez krivde živela po vseh Gospodovih zapovedih in odredbah.
7 і не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
Ker je bila Elizabeta jalova nista imela nobenega otroka in oba sta bila zelo zvrhana v letih.
8 Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
In pripetilo se je, medtem ko je pred Bogom opravljal duhovniško službo, po vrstnem redu svoje skupine,
9 то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
glede na navado duhovniške službe, je bil na njem žreb, da zažge kadilo, ko je odšel v Gospodov tempelj.
10 А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
Celotna množica ljudi pa je ob času zažiganja kadila zunaj molila.
11 Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
In prikazal se mu je Gospodov angel, stoječ na desni strani kadilnega oltarja.
12 І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
Ko pa ga je Zaharija zagledal, se je vznemiril in strah ga je spreletel.
13 Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
Toda angel mu je rekel: »Ne boj se, Zaharija, kajti tvoja molitev je uslišana in tvoja žena Elizabeta ti bo rodila sina in ti boš klical njegovo ime Janez.
14 І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
Imel boš radost in veselje in mnogi se bodo veselili ob njegovem rojstvu.
15 Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
Kajti velik bo v Gospodovih očeh in ne bo pil niti vina niti močne pijače in celó od maternice svoje matere bo izpolnjen s Svetim Duhom.
16 І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
In mnoge izmed Izraelovih otrok bo obrnil h Gospodu, njihovemu Bogu.
17 І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
Pred njim bo šel z Elijevim duhom in močjo, da obrne srca očetov k otrokom in neposlušne k modrosti pravičnih; da pripravi ljudstvo, pripravljeno za Gospoda.«
18 І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
Zaharija je angelu rekel: »Po čem bom to spoznal? Kajti starec sem in moja žena je zelo zvrhana v letih.«
19 І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
Angel mu odgovori in reče: »Jaz sem Gabriel, ki stojim v prisotnosti Boga in poslan sem, da ti govorim in da ti pokažem te vesele novice.
20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
Glej, ker nisi verjel mojim besedam, ki se bodo uresničile ob njihovem pravem času, boš postal nem in ne boš mogel govoriti do dne, ko se bodo te besede izpolnile.«
21 І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
In ljudje so čakali na Zaharija in se čudili, da se je tako dolgo mudil v templju.
22 Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
Ko pa je prišel ven, jim ni mogel spregovoriti, in zaznali so, da je videl v templju videnje, kajti dajal jim je znamenja, ostal pa je brez besed.
23 І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
Pripetilo se je, kakor hitro so bili dnevi njegovega služenja dovršeni, da se je odpravil k svoji lastni hiši.
24 Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й втаїлась пять місяцїв, говорячи:
Po teh dneh je njegova žena Elizabeta spočela in se pet mesecev skrivala, rekoč:
25 Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
»Tako je Gospod ravnal z menoj v dneh, v katerih je pogledal name, da odvzame mojo grajo izmed ljudi.«
26 Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
V šestem mesecu pa je bil od Boga poslan angel Gabriel v galilejsko mesto, imenovano Nazaret,
27 до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
k devici, zaročeni z možem, katerega ime je bilo Jožef, iz Davidove hiše; in devici je bilo ime Marija.
28 І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная. Господь з тобою; благословенна єси між женами.
Angel je vstopil k njej in rekel: »Pozdravljena, ti, ki si zelo spoštovana, Gospod je s teboj, blagoslovljena si med ženskami.«
29 Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
Ko pa ga je zagledala, je bila ob njegovem govoru zaskrbljena in v svojih mislih preudarjala, kakšne vrste pozdrav naj bi to bil.
30 І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
Angel ji je rekel: »Ne boj se, Marija, kajti pri Bogu si našla naklonjenost.
31 І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
Glej, v svoji maternici boš spočela in rodila sina in njegovo ime boš klicala JEZUS.
32 Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
Velik bo in imenovan bo Sin Najvišjega; in Gospod Bog mu bo dal prestol njegovega očeta Davida
in nad Jakobovo hišo bo vladal večno in njegovemu kraljestvu ne bo konca.« (aiōn g165)
34 Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
Potem je Marija rekla angelu: »Kako se bo to zgodilo, glede na to, da ne poznam moškega?«
35 І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
Angel je odgovoril in ji rekel: »Sveti Duh bo prišel nadte in moč Najvišjega te bo obsenčila, zato bo tudi ta sveta oseba, ki bo rojena od tebe, imenovana Božji Sin.
36 І ось Єлисавета, родичка твоя і вона також зачала, сина в старості своїй, і се шестий місяць званій неплідною.
Glej, tvoja sestrična Elizabeta je prav tako v svoji visoki starosti spočela sina, in to je šesti mesec z njo, ki je bila imenovana jalova.
37 Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
Kajti z Bogom nič ne bo nemogoče.«
38 Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
Marija je rekla: »Glej, Gospodova pomočnica; naj se mi zgodi glede na tvojo besedo.« In angel je odšel od nje.
39 Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
Marija je v tistih dneh vstala in z naglico odšla v hribovito deželo, v Judovo mesto
40 і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
in vstopila v Zaharijevo hišo ter pozdravila Elizabeto.
41 І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
In pripetilo se je, ko je Elizabeta zaslišala Marijin pozdrav, da je dete poskočilo v njeni maternici in Elizabeta je bila izpolnjena s Svetim Duhom
42 і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
in zaklicala z močnim glasom ter rekla: »Blagoslovljena si ti med ženskami in blagoslovljen je sad tvoje maternice.
43 І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
Od kod je meni to, da bi prišla k meni mati mojega Gospoda?
44 Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
Kajti glej, brž ko je glas tvojega pozdrava zazvenel v mojih ušesih, je dete v moji maternici od radosti poskočilo.
45 І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
Blagoslovljena je tista, ki je verovala, kajti izpolnile se bodo te besede, ki so ji bile povedane od Gospoda.«
46 І рече Мария: Величає душа моя Господа,
Marija je rekla: »Moja duša poveličuje Gospoda
47 і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
in moj duh se veseli v Bogu, mojem Odrešeniku.
48 що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
Kajti ozrl se je na nizek stan svoje pomočnice, kajti glej, odslej me bodo vsi rodovi imenovali blagoslovljeno.
49 бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
Kajti tisti, ki je mogočen, mi je storil velike stvari in sveto je njegovo ime.
50 І милості Його від роду до роду на боячих ся Його.
In njegovo usmiljenje je od roda do roda nad tistimi, ki se ga bojijo.
51 Зробив силу рукою своєю, розсипав гордих у думках сердець їх;
S svojim laktom je pokazal moč, ponosne je razgnal v domišljiji njihovih src.
52 поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
Mogočne je odstranil z njihovih prestolov in povišal te z nizkim položajem.
53 голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
Lačne je napolnil z dobrinami, bogate pa je odpustil prazne.
54 прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
Pomagal je svojemu služabniku Izraelu, v spomin na svoje usmiljenje,
kakor je govoril našim očetom, Abrahamu in njegovemu semenu na veke.« (aiōn g165)
56 Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
Marija je z njo ostala približno tri mesece in se vrnila v svojo lastno hišo.
57 Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
Torej prišel je Elizabetin polni čas, ko naj bi rodila; in rodila je sina.
58 І чули сусіде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
Njeni sosedje in njeni sorodniki so slišali, kako je Gospod nad njo izkazal veliko usmiljenje in veselili so se z njo.
59 І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотіли назвати його ймям батька його, Захарією.
Pripetilo pa se je, da so na osmi dan prišli, da obrežejo otroka in poimenovali so ga Zaharija, po imenu njegovega očeta.
60 І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
Njegova mati pa je odgovorila in rekla: »Ne tako, temveč se bo imenoval Janez.«
61 І казали до неї: Що нікого нема в родині твоїй, щоб звав ся імям сим.
Oni pa so ji rekli: »Nikogar v tvojem sorodstvu ni, ki je poimenovan s tem imenom.«
62 Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.
In naredili so znamenja njegovemu očetu, kako bi ga on imenoval.
63 І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
In prosil je za pisalno deščico ter napisal, rekoč: »Njegovo ime je Janez.« In vsi so se čudili.
64 Відкрили ся яе уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
In njegova usta so se takoj odprla in njegov jezik se je sprostil in spregovoril je ter hvalil Boga.
65 І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
In strah je prišel na vse, ki so prebivali naokoli njih; in vse te besede so se razglasile naokoli po vsej judejski hriboviti deželi.
66 І положили всі, хто чув, у серці своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
In vsi, ki so jih slišali, so si jih položili v svoja srca, rekoč: »Kakšne vrste otrok bo to!« In Gospodova roka je bila z njim.
67 І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
In njegov oče Zaharija je bil izpolnjen s Svetim Duhom in prerokoval, rekoč:
68 Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
»Blagoslovljen bodi Gospod, Izraelov Bog; kajti obiskal je in odkupil svoje ljudi
69 і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
in za nas je dvignil rog rešitve duš v hiši svojega služabnika Davida,
kakor je govoril po ustih svojih svetih prerokov, ki so bili, odkar je svet nastal, (aiōn g165)
71 спасеннє од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших,
da bi bili mi lahko rešeni pred našimi sovražniki in iz roke vseh, ki nas sovražijo,
72 щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
da opravi usmiljenje, obljubljeno našim očetom in se spomni svoje svete zaveze,
73 клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
prisege, s katero je prisegel našemu očetu Abrahamu,
74 та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
da nam bo zagotovil, da mu bomo osvobojeni iz roke svojih sovražnikov, lahko služili brez strahu,
75 служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.
v svetosti in pravičnosti pred njim, vse dni našega življenja.
76 А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнім, готовити дороги Його;
Ti pa, otrok, boš imenovan prerok Najvišjega, kajti šel boš pred Gospodov obraz, da pripraviš njegove poti,
77 щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
da daš njegovim ljudem spoznanje o rešitvi duš z odpuščanjem njihovih grehov,
78 по благій милості Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
po nežnem usmiljenju našega Boga; po katerem nas je obiskalo svitanje od zgoraj,
79 щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
da da svetlobo tem, ki sedijo v temi in v smrtni senci, da vodi naša stopala na pot miru.«
80 Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
Otrok pa je rasel in se krepil v duhu in bil je v puščavah do dneva njegove pojavitve Izraelu.
