Від Луки 1
1 Яко ж бо многі заходились опоряджувати повість про добре знані нам речі,
Many have taken on the work of putting together an account of the things that have been fulfilled among us,
2 як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
just as they were passed down to us by those who from the first were eyewitnesses and servants of the word.
3 то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
So it seemed good to me also, because I have accurately investigated everything from the beginning, to write an orderly account for you, most excellent Theophilus,
4 щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
so that you might know the certainty of the things you have been taught.
5 Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
In the days of Herod, king of Judea, there was a certain priest named Zechariah, from the division of Abijah. His wife was from the daughters of Aaron, and her name was Elizabeth.
6 Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всіх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
They were both righteous before God, obeying all the commandments and ordinances of the Lord.
7 і не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
But they had no child, because Elizabeth was barren, and they were both very old by this time.
8 Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
Now it came about that Zechariah was in God's presence, carrying out the priestly duties in the order of his division.
9 то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
According to the customary way of choosing which priest would serve, he had been chosen by lot to enter into the temple of the Lord to burn incense.
10 А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
The whole crowd of people was praying outside at the hour when the incense was burned.
11 Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
Now an angel of the Lord appeared to him and stood at the right side of the incense altar.
12 І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
When Zechariah saw him, he was terrified and fear fell on him.
13 Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
But the angel said to him, “Do not be afraid, Zechariah, because your prayer has been heard. Your wife Elizabeth will bear you a son. You will call his name John.
14 І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
You will have joy and gladness, and many will rejoice at his birth.
15 Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
For he will be great in the sight of the Lord. He must never drink wine or strong drink, and he will be filled with the Holy Spirit from his mother's womb.
16 І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
Many of the people of Israel will be turned to the Lord their God.
17 І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
He will go before the face of the Lord in the spirit and power of Elijah, to turn the hearts of the fathers to the children and the disobedient to the wisdom of the righteous—to make ready for the Lord a people prepared for him.”
18 І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
Zechariah said to the angel, “How can I know this? For I am an old man and my wife is very old.”
19 І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
The angel answered and said to him, “I am Gabriel, who stands in the presence of God. I was sent to speak to you, to bring you this good news.
20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
Behold! You will be silent, unable to speak, until the day these things take place. This is because you did not believe my words, which will be fulfilled at the right time.”
21 І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
Now the people were waiting for Zechariah. They were surprised that he was spending so much time in the temple.
22 Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
But when he came out, he could not speak to them. They realized that he had seen a vision while he was in the temple. He kept on making signs to them and remained silent.
23 І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
It came about that when the days of his service were over, he went to his house.
24 Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й втаїлась пять місяцїв, говорячи:
After these days, his wife Elizabeth conceived and for five months she kept herself hidden. She said,
25 Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
“This is what the Lord has done for me when he looked at me with favor in order to take away my shame before people.”
26 Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
In the sixth month, the angel Gabriel was sent from God to a city in Galilee named Nazareth,
27 до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
to a virgin engaged to a man whose name was Joseph. He belonged to the house of David, and the virgin's name was Mary.
28 І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная. Господь з тобою; благословенна єси між женами.
He came to her and said, “Greetings, you who are highly favored! The Lord is with you.”
29 Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
But she was very confused by his words and she wondered what kind of greeting this could be.
30 І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
The angel said to her, “Do not be afraid, Mary, for you have found favor with God.
31 І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
See, you will conceive in your womb and bear a son. You will call his name 'Jesus.'
32 Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
He will be great and will be called the Son of the Most High. The Lord God will give him the throne of his ancestor David.
He will reign over the house of Jacob forever, and there will be no end to his kingdom.” (aiōn g165)
34 Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
Mary said to the angel, “How will this happen, since I have not slept with any man?”
35 І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
The angel answered and said to her, “The Holy Spirit will come upon you, and the power of the Most High will come over you. So the holy one to be born will be called the Son of God.
36 І ось Єлисавета, родичка твоя і вона також зачала, сина в старості своїй, і се шестий місяць званій неплідною.
See, your relative Elizabeth has also conceived a son in her old age. This is the sixth month for her, she who was called barren.
37 Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
For nothing will be impossible for God.”
38 Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
Mary said, “See, I am the female servant of the Lord. Let it be for me according to your message.” Then the angel left her.
39 Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
Then Mary arose in those days and quickly went into the hill country, to a city in Judea.
40 і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
She went into the house of Zechariah and greeted Elizabeth.
41 І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
Now it happened that when Elizabeth heard Mary's greeting, the baby in her womb jumped, and Elizabeth was filled with the Holy Spirit.
42 і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
She raised her voice and said loudly, “Blessed are you among women, and blessed is the fruit of your womb.
43 І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
Why has it happened to me that the mother of my Lord should come to me?
44 Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
For see, when the sound of your greeting came to my ears, the baby in my womb jumped for joy.
45 І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
Blessed is she who believed that there would be a fulfillment of the things that were told her from the Lord.”
46 І рече Мария: Величає душа моя Господа,
Mary said, “My soul praises the Lord,
47 і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
and my spirit has rejoiced in God my savior.
48 що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
For he has looked at the low condition of his female servant. For see, from now on all generations will call me blessed.
49 бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
For he who is mighty has done great things for me, and his name is holy.
50 І милості Його від роду до роду на боячих ся Його.
His mercy lasts from generation to generation for those who fear him.
51 Зробив силу рукою своєю, розсипав гордих у думках сердець їх;
He has displayed strength with his arm; he has scattered those who were proud about the thoughts of their hearts.
52 поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
He has thrown down princes from their thrones and he has raised up those of low condition.
53 голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
He has filled the hungry with good things, but the rich he has sent away empty.
54 прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
He has given help to Israel his servant, so as to remember to show mercy
(as he said to our fathers) to Abraham and his descendants forever.” (aiōn g165)
56 Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
Mary stayed with Elizabeth about three months and then returned to her house.
57 Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
Now the time had come for Elizabeth to deliver her baby and she gave birth to a son.
58 І чули сусіде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
Her neighbors and her relatives heard that the Lord had shown his great mercy to her, and they rejoiced with her.
59 І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотіли назвати його ймям батька його, Захарією.
Now it happened on the eighth day that they came to circumcise the child. They would have called him “Zechariah,” after the name of his father.
60 І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
But his mother answered and said, “No. He will be called John.”
61 І казали до неї: Що нікого нема в родині твоїй, щоб звав ся імям сим.
They said to her, “There is no one among your relatives who is called by this name.”
62 Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.
They made signs to his father as to how he wanted him to be named.
63 І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
His father asked for a writing tablet and wrote, “His name is John.” They all were astonished at this.
64 Відкрили ся яе уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
Immediately his mouth was opened and his tongue was freed. He spoke and praised God.
65 І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
Fear came on all who lived around them. All these matters were spread throughout all the hill country of Judea.
66 І положили всі, хто чув, у серці своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
All who heard them stored them in their hearts, saying, “What then will this child become?” For the hand of the Lord was with him.
67 І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
His father Zechariah was filled with the Holy Spirit and prophesied, saying,
68 Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
“Praised be the Lord, the God of Israel, for he has come to help and he has accomplished redemption for his people.
69 і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
He has raised up a horn of salvation for us in the house of his servant David
(as he spoke by the mouth of his holy prophets from long ago), (aiōn g165)
71 спасеннє од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших,
salvation from our enemies and from the hand of all who hate us.
72 щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
He will do this to show mercy to our fathers and to remember his holy covenant,
73 клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
the oath that he spoke to Abraham our father.
74 та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
He swore to grant to us that we, having been delivered out of the hand of our enemies, would serve him without fear,
75 служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.
in holiness and righteousness before him all our days.
76 А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнім, готовити дороги Його;
Yes, and you, child, will be called a prophet of the Most High, for you will go before the face of the Lord to prepare his paths, to prepare people for his coming,
77 щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
to give knowledge of salvation to his people by the forgiveness of their sins.
78 по благій милості Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
This will happen because of the tender mercy of our God, because of which the sunrise from on high will come to help us,
79 щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
to shine on those who sit in darkness and in the shadow of death. He will do this to guide our feet into the path of peace.”
80 Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
Now the child grew and became strong in spirit, and he was in the wilderness until the day of his public appearance to Israel.
