Від Івана 21
1 Після сього явив ся знов Ісус ученикам на морі Тивериядському; явив ся ж так.
Hili ʻae ngaahi meʻa ni, naʻe toe fakahā ia ʻe Sisu ki heʻene kau ākonga ʻi he tahi ʻo Taipiliō; pea naʻe pehē hono fakahā.
2 Були в купі Симон Петр та Тома, на прізвище Близняк, та Натанаїл із Кани Галилейської, та сини Зеведеєві, та инших учеників Його двоє.
Naʻe fakataha ʻa Saimone Pita, mo Tōmasi naʻe ui ko Titimasi, mo Nātaniela ʻo Kena ʻo Kāleli, mo e ongo foha ʻo Sepeti, mo ʻene kau ākonga kehe ʻe toko ua.
3 Каже їм Симон Петр: Пійду рибиловити. Кажуть вони йому: Пійдемо й ми з тобою. Вийшли та й улїзли зараз у човен; та не піймали тієї ночі нїчого.
Pea lea ʻa Saimone Pita kiate kinautolu, “Te u ʻalu ʻo fai kupenga.” Pea nau pehē kiate ia, “Te tau ō foki mo koe.” Pea naʻa nau ʻalu atu leva, ʻo heka vaka; pea ko e pō ko ia naʻe ʻikai te nau maʻu ha meʻa.
4 Як же настав уже ранок, стояв Ісус на березї; та не знали ученики що се був Ісус.
Pea pongipongi hake, ʻoku tuʻu ʻa Sisu ʻi matātahi: ka naʻe ʻikai ʻilo ʻe he kau ākonga ko Sisu ia.
5 Рече тоді їм Ісус: Дїти; чи маєте що їсти? Відказали Йому: Нї.
Pea lea ʻa Sisu kiate kinautolu, “Fānau, ʻoku ai haʻamou meʻakai?” Pea nau talaange kiate ia, “ʻIkai.”
6 Він же рече їм: Закиньте невода з правого боку човна, то й знайдете. Закинули ж, і вже не здолїли його витягти задля множества риби.
Pea tala ʻe ia kiate kinautolu, “ʻAʻau ʻae kupenga ʻi he mataʻu ʻoe vaka, pea te mou maʻu.” Pea nau ʻaʻau ai, pea ʻikai ai ke nau faʻa toho ia koeʻuhi ko e lahi ʻoe ika.
7 Каже тоді ученик той, котрого любив Ісус, Петрові: Се Господь. Симон же Петр, почувши, що се Господь, підперезавсь (був бо нагий), та й кинувсь у море.
Ko ia naʻe lea ai kia Pita ʻae ākonga ko ia naʻe ʻofa ai ʻa Sisu, “Ko e ʻEiki ia.” Pea kuo fanongo leva ʻa Saimone Pita ko e ʻEiki, pea nonoʻo ʻe ia hono kofu fakatoutai, (he naʻe vete ia, ) pea hopo ia ki tahi.
8 Инші ж ученики човником приплили (бо недалеко були від землі, а локот на двісті), тягнучи невода з рибою.
Pea haʻu hono toe ʻoe kau ākonga he vaka siʻi; (he naʻe ʻikai te nau mamaʻo mei ʻuta, ka ko e hanga ʻe fāngeau nai, ) ʻonau toho ʻae kupenga mo e ika.
9 Скоро вийшли на землю, бачять розложений жар, а на йому рибу і хліб.
Pea ʻi heʻenau aʻu ki ʻuta, naʻa nau mamata ki he afi kuo tafu, pea mo e ika kuo tunu ai mo e mā.
10 Рече їм Ісус: Принесіть риби, що вловили тепер.
Pea tala ʻe Sisu kiate kinautolu, “ʻOmi ʻae ika kuo mou toki maʻu ni.”
11 Уліз же Симон Петр, та й витяг невід на землю повен риби великої, сто й пятьдесять і три; і хоч стільки її було, не порвав ся невід.
Pea ʻalu ʻa Saimone Pita, ʻo toho ʻae kupenga ki ʻuta, ʻoku fonu ʻi he ngaahi ika lalahi, ko e teau ma nimangofulu mo e [ika ]ʻe tolu: ko e meʻa lahi ʻaupito, ka naʻe ʻikai mahae ʻae kupenga.
12 рече їм Ісус: Ідіть обідайте. Ніхто ж не важив ся з учеників спитати Його: Хто Ти єси? знаючи, що се Господь.
Pea lea ʻa Sisu kiate kinautolu, “Haʻu ʻo kai.” Pea naʻe ʻikai faʻa fehuʻi ʻe ha taha ʻi he kau ākonga kiate ia, “Ko hai koe?” He naʻa nau ʻilo ko e ʻEiki.
13 Приходить тоді Ісус і бере хліб, та й дає їм, і риби так само.
Pea haʻu ai ʻa Sisu, ʻo toʻo ʻae mā, ʻo ʻatu kiate kinautolu, mo e ika foki.
14 Се вже втретє явивсь Ісус ученикам своїм, уставши з мертвих.
Pea ko hono liunga tolu eni ʻoe fakahā ia ʻe Sisu ki heʻene kau ākonga, hili ʻene toetuʻu mei he mate.
15 Як же обідали, рече Ісус Симонові Петру: Симоне Ионин, чи любиш мене більш, нїж сі: Каже Йому: Так, Господи; Ти знаєш, що я люблю Тебе. Рече йому: Паси ягнята мої.
Pea hili ʻenau kai, pea lea ʻa Sisu kia Saimone Pita, Saimone, ko e foha ʻo Sonasi, “ʻOku lahi hake hoʻo ʻofa kiate au ʻiate kinautolu ni?” Pea talaange ʻe ia kiate ia, “ʻIo, ʻEiki; ʻoku ke ʻilo ʻoku ou ʻofa kiate koe.” Pea ne pehē kiate ia, “Fafanga ʻeku fanga lami.”
16 Рече йому знов удруге: Симоне Йонин, чи любиш мене? Каже Йому: Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Рече йому: Паси вівці мої.
Pea toe lea ia ki ai ko hono tuʻo ua, “Saimone, ko e foha ʻo Sonasi, ʻoku ke ʻofa kiate au?” Pea talaange ʻe ia ki ai, “ʻIo, ʻEiki; ʻoku ke ʻilo ʻoku ou ʻofa kiate koe.” Pea ne pehē kiate ia, “Fafanga ʻeku fanga sipi.”
17 Рече йому втретє: Симоне Йонин, чи любиш мене? Засмутив ся Петр, що сказав йому втретє: Чи любиш мене? й каже Йому: Господи, Ти все знаєш; Ти знаєш, що люблю Тебе. Рече йому Ісус: Паси вівці мої.
Pea lea ʻe ia kiate ia ko hono liunga tolu, “Saimone, ko e foha ʻo Sonasi, ʻoku ke ʻofa kiate au?” Pea mamahi ʻa Pita ʻi heʻene lea ko hono liunga tolu kiate ia, “ʻOku ke ʻofa kiate au?” Pea talaange ʻe ia ki ai, “ʻEiki, ʻoku ke ʻiloʻi ʻae meʻa kotoa pē; ʻoku ke ʻiloʻi ʻoku ou ʻofa kiate koe.” Pea pehē ʻe Sisu kiate ia, “Fafanga ʻeku fanga sipi.
18 Істино, істино глаголю тобі: Як був єси молодий, то підперізував ся сам, і ходив єси куди хотїв; як же зістарієш ся, то простягнеш руки твої, і инший тебе підпереже, й поведе, куди не схочеш.
Ko e moʻoni, ko e moʻoni, ʻoku ou tala atu kiate koe, ʻI hoʻo kei talavou, naʻa ke nonoʻo koe, ʻo ke ʻeveʻeva ko hoʻo faʻiteliha: ka ʻoka ke ka motuʻa, te ke mafao atu ho nima, pea ʻe nonoʻo koe ʻe ha tokotaha, ʻo ʻave koe ki he potu ʻe ʻikai te ke loto ki ai.”
19 Се ж промовив, означуючи, якою смертю прославить Бога. І, сказавши се, рече йому: Йди слідом за мною.
Naʻa ne lea ʻaki eni, ko e fakahā ʻae mateʻanga ko ia te ne fakaongoongolelei ai ʻae ʻOtua. Pea hili ʻene lea pehē, pea ne pehē ki ai, “Muimui mai kiate au.”
20 І обернувшись Петр, бачить ученика, котрого любив Ісус, слідом ідучого, що й на вечері пригорнувсь до грудей Його, і питав: Господи, хто се, що зрадить Тебе?
Pea tafoki ki mui ʻa Pita, ʻo mamata ki he ākonga. Ko ia naʻe ʻofa ai ʻa Sisu, ʻoku muimui mai; ʻaia foki naʻe faʻaki ki hono fatafata ʻi he kai ʻoe ʻohomohe, ʻo ne pehē ai, “ʻEiki, ko hai ia ʻoku ne lavakiʻi koe?”
21 Сього побачивши Петр, каже Ісусові: Господи, сей же що?
Pea mamata ʻa Pita kiate ia, pea ne pehē kia Sisu, “ʻEiki, pea ʻe fēfē ʻae tangata ni?”
22 Рече йому Ісус: Коли схочу, щоб він пробував, доки прийду, що тобі до того? ти йди за мною.
Pea talaange ʻe Sisu kiate ia, “Kapau ko hoku loto ke tatali ia ke ʻoua ke u haʻu, ko e hā ia kiate koe? Muimui koe ʻiate au.”
23 І пійшло слово се між братів, що ученик той не вмре, та не сказав йому Ісус, що не вмре; а: Коли схочу, щоб він пробував, доки прийду, що тобі до того?
Pea mafola ʻae tala ni ki he kāinga, ʻe ʻikai mate ʻae ākonga ko ia: ka naʻe ʻikai tala ʻe Sisu kiate ia, ʻE ʻikai mate ia; kae [pehē], “Kapau ʻoku ou loto ke tatali ia ke ʻoua ke u haʻu, ko e hā ia kiate koe?”
24 Се той ученик, що сьвідкує про се, і писав се; і знаємо, що правдиве сьвідкуваннє його.
Ko eni ʻae ākonga ko ia ʻaia ʻoku ne fakapapau ʻae ngaahi meʻa ni, ʻo ne tohi ʻae ngaahi meʻa ni: pea ʻoku mau ʻilo ʻoku moʻoni ʻene fakamoʻoni.
25 Єсть же й иншого багато, що зробив Ісус, що, коли б писати з'осїбна, то думаю, що й сам сьвіт не помістив би писаних книг. Амінь.
Pea ʻoku ai mo e ngaahi meʻa kehekehe naʻe fai ʻe Sisu, ʻa ia, ka ne tohi kotoa pē, ʻoku ou mahalo ʻe meimei ʻikai hao ʻi māmani ʻae ngaahi tohi ʻaia ʻe tohi ai. ʻEmeni.
