Від Івана 10
1 Істино, істино глаголю вам: Хто не ввіходить дверима в кошару, а перелазить де инде, той злодїй і розбійник.
Kyang'haani nikuvavuula, umuunhu juno ikwingila muluvagha lwa ng'holo kisila kukilila pa mulyango, neke ikilila pavunge, ujuo mhiji kange mhijim'budi.
2 Хто ж увіходить дверима, той пастир вівцям.
Looli juno ikilila pa mulyango, ujuo ghwe ndiimi ghwa ng'holo.
3 Тому воротар одчиняв, і вівцї голосу його слухають, і свої вівцї кличе по імени, і виводить їх.
Umuloleleli ghwa luvagha ikun'dindulila umulyango, nasi ng'holo sipulika ilisio ilya n'diimi ujuo. Ghwope ikusikemeela ing'holo saake nijingi nilitavua lyake na kukusihumia kunji.
4 як вижене вівцї свої, ійде поперед них, а вівцї ійдуть слїдом за ним, бо знають голос його.
Kyande asihumisie ing'holo saake sooni, umwene ilongola, iseene sikum'bingilila, ulwakuva silikagwile ilisio lyake.
5 За чужим же не пійдуть, а втікати муть од него, бо не знають голосу чужих.
Ing'holo nasingam'bingilile umuunhu umhesia, ulwene sikunkimbila ulwakuva nasilimanyile ilisio lyake.”
6 Сю приповість сказав їм Ісус, вони ж не зрозуміли, що се було, про що глаголав їм.
UYesu alyavavulile aveene ikihwanikisio iki, neke aveene navalyasitanghinie sino ikuvavuula.
7 Тоді знов рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що я двері вівцям.
Pe u Yesu akavavuula kange akati. Kyang'haani nikuvavuula, une nene mulyango ghwa luvagha pano sikwingilila ing'holo.
8 Всі, скільки прийшло їх перше мене, злодії і розбійники; тільки ж не послухали їх вівцї.
Avaanhu vooni vano valyatalile kulyune kuuva vadiimi va ng'holo, valyale vahiji kange vahiijivabudi, nasing'holo nasikavapulikagha.
9 Я - двері: мною коли хто ввійде, спасеть ся, і входити ме, й виходити ме, і знайде пашу.
Une neene mulyango, umuunhu juno ikwingila kukilila une ipokua. Kukilila une ikwingilagha na kuhuma na kuuva ni kyakulia.
10 Злодїй не приходить, як тільки щоб украсти, і вбити, й погубити. Я прийшов, щоб життє мали, й надто мали.
Umhiiji ikwisa nu vufumbue vwa kuhija, kubuda na kunangania. Une nisile kuuti avaanhu vave nu vwumi, vave navwo ifighono fyoni.
11 Я пастир добрий: пастир добрий душу свою кладе за вівцї.
Une nili ndiimi nnofu. Undiimi unnofu, anoghile kufua vwimila ing'holo saake.
12 Наймит же й хто не пастир, що не його вівцї, бачить вовка йдучого, та й кидав вівцї, та й утікав; а вовк хапа їх, і розсипав вівцї.
Umuunhu juno idiima ing'holo vwimila uluhombo, ujuo na ndiimi ghwa ng'holo, kange ing'holo nasaake, angavone ing'hekeeva jikwisa, ikimbila na kukusileka ing'holo seene. Pe ing'hekeeva jikwalukila ing'holo na kupalanisia.
13 Наймит же втїкав, бо він наймит, і не журить ся про вівцї.
Umuunhu ujuo ikimbila ulwakuva uvufumbue vwake lwe luhombo, ing'holo na kiinu kwa mwene.
14 Я пастир добрий, і знаю моїх, і знають мене мої.
Une nili n'diimi nnofu. Ing'holo sango nisikagwile, soope sing'hagwile.
15 Яко ж знає мене Отець, так і я знаю Отця, і душу мою кладу за вівцї.
n'davule uNhaata vule ang'hagwile une, na juune vule ninkagwile umwene. Une nitavula uvwumi vwanga vwimila ing'holo.
16 І инші вівцї маю, що не сієї кошари; і тих я мушу привести, й голос мій почують, і буде одно стадо, й один пастир.
Nili ni ng'holo isingi sino nasili muluvagha ulu. Soope isio nilonda kukusileeta, soope sikumhulikagha. Apuo kiiva kipugha kimo, nu ndiimi jumo.
17 За те Отець мене любить, що я кладу душу мою, щоб знов прийняти її.
Ulu, fyenambe uNhaata anganile: Nitavwile kufua, neke niiva mwumi kange.
18 Нїхто не бере її від мене, а я кладу її від себе. Маю власть положити її, і маю власть знов прийняти її. Сю заповідь прийняв я від Отця мого.
Nakwale umuunhu juno ndepoonu ivusia uvwumi vwango, looli une nitavwile june kufua. Une nilinuvutavulilua uvwa kuvusia uvwumi vwango, kange nili nu vutavulilua uvwa kuvugomosia. Nuupile ululaghilo ulu kuhuma kwa Nhaata.”
19 Постала тодї знов незгода між Жидами за слова сї.
Amasio aghuo ghakapelela aVayahudi kulekeng'hana.
20 Казали ж многі з них: Біса має і божеволїє; чого ви Його слухаєте?
Vinga mu veene vakati, “Uju ali ni lipepo, kange apelwike. Lwakiki kukumpulikisia?”
21 Инші казали: Се слова не біснуватого. Хиба біс може сліпим очі відкривати?
Avange vakava viiti, “Amasio aghuo naghihuma mwa muunhu unya lipepo. Asi, ilipepo ndepoonu likumpelela um'bofu amaaso kulola?”
22 Були ж поновини в Єрусалимі, і зима була.
Pe ghukafika unsiki ughwa kikulukulu ikya kwimika ku Yelusalemu.
23 І ходив Ісус до церкві у Соломоновім ходнику.
Pe pano aVayahudi vamonga Unsiki ughuo ghulyale ghwa mhepo, uYesu alyale mu nyumba inyimike ija kufunyila, ighenda ghenda mu luviika luno lukatambulwagha, “Luviika lwa Solomoni.”
24 Обступили тодї Його Жиди, й казали Йому: Доки нас морочити меш? Коли Ти Христос, скажи нам явно.
Pe pano aVayahudi vamonga vakankong'hanila, vakam'buula vakati, “Ghukutuviika mu nganighani mpaka liighi? Nave veeve Kilisite tuvuule pa vuvalafu!”
25 Відказав їм Ісус: Я казав вам, та й не віруєте. Дїла, що я роблю в імя Отця мого, сї сьвідкують про мене.
UYesu akavamula akati, “Une nivavulile kuuti neene veeni, neke umue namukwitika. Sino nivomba mu litavua lya Nhaata, sihufia kuuti neene veeni.
26 Та ви не віруєте, бо ви не з овець моїх, як я казав вам.
Neke umue namukwitika ulwakuva namuli ng'holo sango.
27 Вівцї мої голосу мого слухають, і я знаю їх, і вони йдуть слїдом за мною.
Ing'holo sango sipulika ilisio lyango, na juune nisikagwile, soope sikumbingilila.
29 Отець мій, що дав мені, більший усїх, і нїхто не здолїє вихопити їх із рук Отця мого.
UNhaata ghwango juno amheliile ing'holo isio, m'baha kukila vooni, kange nakwale umuunhu juno ndepoonu ikusivusia mu mavoko ghaake.
30 Я і Отець одно.
Une nu Nhaata tuli vumo.”
31 Брали тодї знов каміннє Жиди, щоб каменувати Його.
Ye vapuliike isio, vakahola kange amavue kuuti vantove.
32 Озвавсь до них Ісус: Багато добрих дїл явив я від Отця мого. За которе з тих діл каменуєте мене?
Neke uYesu akavavuula akati, “Nivombile imbombo nyinga inofu pamaaso ghiinu. Imbombo isio nivombile ku ngufu sa Nhaata. Lino, mu sino nivombile, lukilu luno lukuvapelela kukunhova na mavue?”
33 Відказали йому Жиди, говорячи: За добре діло не каменуємо Тебе, а за хулу, і що Ти, чоловіком бувши, робиш себе Богом.
AVayahudi vakamwamula bakati, “Natulonda kukukutova na mavue vwimila imbombo inofu sino uvombile, ulwene tukukutova ulwakuva ghukumuligha uNguluve. Ghukuviika uli Nguluve napano uli muunhu ndavule avaanhu avange!”
34 Озвавсь до них Ісус: Хиба не написано в законї вашому: Я сказав, ви боги?
UYesu akavamula akati, “Nalilembilue mufitabu fiinu ifya ndaghilo kuuti, 'Umue muli manguluve”'?”
35 Коли тих назвав богами, до кого слово Боже було, та й не може поламатись писаннє,
Nave alyavatambwile manguluve, avaanu vano valyapuliike ilisio lyake (kange aMalembe aMimike ifighono fyoni ghijova isa kyang'haani),
36 то як же про Того, кого Отець осьвятив і післав у сьвіт, ви кажете: Що хулищ, бо сказав: Я Син Божий?
lino mujova kwa juno uNhaata alyantavwile akansung'ha mu iisi mwiti, 'nikumaligha u Nguluve,' pano niiti 'Une nili Mwana ghwa Nguluve'?
37 Коли я не роблю дїл Отця мого, не йміть віри мені.
Nave nanivomba imbombo isa Nhaata, namunganyiti kange.
38 Коли ж роблю, а ви менї не віруєте, то дїлам віруйте, щоб ви знали й вірували, що в менї Отець, і я в Йому.
Neke nave nivomba, nambe namukunyitika, mwitikaghe vwimila imbombo isio neke mukagule na kukulutanghania kuuti uNhaata ali mulyune, najuune nili mwa Nhaata.”
39 Шукали тодї знов Його схопити, та вхиливсь од рук їх,
Neke vakava vilonda pikunkola kange, neke uYesu akavatyegha.
40 та й пійшов ізнов на той бік у те місце, де Йоан перше хрестив, та й пробував там.
U Yesu akaluta kange imwambo ija ikya Yolidani, pano uYohani alyale ikwofugha avaanhu, akava ukuo ifighono fidebe.
41 І многі приходили до Него, й казали: Що Йоан ніякої ознаки не зробив, усе ж, що Йоан казав про сього чоловіка, правда була.
Ye ali kula, avaanhu vinga vakaluta kwa mwene viiti, “UYohani naalyavombile nambe ikivalilo kimo, neke imhola sooni sino alyajovile vwimila umuunhu uju, sa kyang'haani.
42 І увірували там многі в Него.
Ukuo avaanhu vinga vakamwitika uYesu.
