Від Івана 1
1 Упочинї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.
У почетку беше Реч, и Реч беше у Бога, и Бог беше Реч.
2 Воно було в починї у Бога.
Она беше у почетку у Бога.
3 Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.
Све је кроз Њу постало, и без Ње ништа није постало што је постало.
4 У Йому життє було: й життв було сьвітлом людям.
У Њој беше живот, и живот беше видело људима.
5 І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.
И Видело се светли у тами, и тама Га не обузе.
6 Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.
Посла Бог човека по имену Јована.
7 Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.
Овај дође за сведочанство да сведочи за Видело да сви верују кроза њ.
8 Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.
Он не беше Видело, него да сведочи за Видело.
9 Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.
Беше Видело истинито које обасјава сваког човека који долази на свет.
10 На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.
На свету беше, и свет кроза Њ поста, и свет Га не позна.
11 У своє прийшов, і свої не прийняли Його.
К својима дође, и своји Га не примише.
12 Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:
А који Га примише даде им власт да буду синови Божији, који верују у име Његово,
13 що не від крові, нї від хотіння тілесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.
Који се не родише од крви, ни од воље телесне, ни од воље мужевље, него од Бога.
14 І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.
И реч постаде тело и усели се у нас пуно благодати и истине; и видесмо славу Његову, славу, као Јединороднога од Оца.
15 Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.
Јован сведочи за Њега и виче говорећи: Овај беше за кога рекох: Који за мном иде преда мном постаде, јер пре мене беше.
16 І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.
И од пунине Његове ми сви узесмо благодат за благодаћу.
17 Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.
Јер се закон даде преко Мојсија, а благодат и истина постаде од Исуса Христа.
18 Бога ніхто не бачив ніколи; единородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.
Бога нико није видео никад: Јединородни Син који је у наручју Очевом, Он Га јави.
19 І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?
И ово је сведочанство Јованово кад послаше Јевреји из Јерусалима свештенике и Левите да га запитају: Ко си ти?
20 І визнав, і не відпер ся; а визвав: Що я не Христос.
И он призна, и не затаји, и призна: Ја нисам Христос.
21 І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.
И запиташе га: Ко си дакле? Јеси ли Илија? И рече: Нисам. Јеси ли пророк? И одговори: Нисам.
22 Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?
А они му рекоше: Ко си? Да можемо казати онима што су нас послали: Шта кажеш за себе?
23 Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.
Рече: Ја сам глас оног што виче у пустињи: Поравните пут Господњи; као што каза Исаија пророк.
24 А послані були з Фарисеїв.
И беху посланици од фарисеја,
25 І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї їлия, нї пророк.
И запиташе га говорећи му: Зашто, дакле, крштаваш кад ти ниси Христос ни Илија ни пророк?
26 Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:
Одговори им Јован говорећи: Ја крштавам водом а међу вама стоји кога ви не знате.
27 се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєя розвязати ременя обувя Його.
Он је Онај што ће доћи за мном, који беше преда мном; коме ја нисам достојан одрешити ремен на обући Његовој.
28 Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.
Ово би у Витанији преко Јордана где Јован крштаваше.
29 Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріх сьвіта.
А сутрадан виде Јован Исуса где иде к њему, и рече: Гле, јагње Божије које узе на се грехе света.
30 Ое Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.
Ово је Онај за кога ја рекох: За мном иде човек који преда мном постаде, јер пре мене беше.
31 І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.
И ја Га не знадох: него да се јави Израиљу зато ја дођох да крстим водом.
32 І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.
И сведочи Јован говорећи: Видех Духа где силази с неба као голуб и стаде на Њему.
33 І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.
И ја Га не знадох; него Онај који ме посла да крстим водом Он ми рече: На кога видиш да силази Дух и стоји на Њему то је Онај који ће крстити Духом Светим.
34 І бачив я, і сьвідкував, що се є Син Божий.
И ја видех и засведочих да је овај Син Божји.
35 Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;
А сутрадан, опет, стајаше Јован и двојица од ученика његових,
36 і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.
И видевши Исуса где иде, рече: Гле, јагње Божије.
37 І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.
И чуше га оба ученика кад говораше, и отидоше за Исусом.
38 І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?
А Исус обазревши се и видевши их где иду за Њим, рече им: Шта ћете? А они Му рекоше: Рави! (које значи: учитељу) где стојиш?
39 Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.
И рече им: Дођите и видите. И отидоше, и видеше где стајаше; и осташе у Њега онај дан. А беше око деветог сахата.
40 Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.
А један од двојице који чуше од Јована и иђаху за Њим беше Андрија, брат Симона Петра;
41 Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).
Он нађе најпре брата свог Симона, и рече му: Ми нађосмо Месију, које значи Христос.
42 І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).
И доведе га к Исусу. А Исус погледавши на њ рече: Ти си Симон, син Јонин; ти ћеш се звати Кифа, које значи Петар.
43 Назавтра хотів Ісус вийти в Галилею і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.
А сутрадан намисли изићи у Галилеју, и нађе Филипа, и рече му: Хајде за мном.
44 Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.
А Филип беше из Витсаиде, из града Андријиног и Петровог.
45 Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.
Филип нађе Натанаила, и рече му: За кога Мојсије у закону писа и пророци, нађосмо Га, Исуса сина Јосифова из Назарета.
46 І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!
И рече му Натанаило: Из Назарета може ли бити шта добро? Рече му Филип: Дођи и види.
47 Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справді Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.
А Исус видевши Натанаила где иде к Њему рече за њега: Ево правог Израиљца у коме нема лукавства.
48 Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.
Рече Му Натанаило: Како ме познајеш? Одговори Исус и рече му: Пре него те позва Филип видех те кад беше под смоквом.
49 Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.
Одговори Натанаило и рече Му: Рави! Ти си Син Божији, Ти си Цар Израиљев.
50 Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.
Одговори Исус и рече му: Што ти казах да те видех под смоквом зато верујеш; видећеш више од овог.
51 І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нині бачити мете небо відкрите, й ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.
И рече му: Заиста, заиста вам кажем: Одселе ћете видети небо отворено и анђеле Божије где се пењу и силазе к Сину човечијем.
