Від Івана 1
1 Упочинї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.
In principio erat verbum, et verbum erat apud Deum, et Deus erat verbum.
2 Воно було в починї у Бога.
Hoc erat in principio apud Deum.
3 Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.
Omnia per ipsum facta sunt: et sine ipso factum est nihil: quod factum est
4 У Йому життє було: й життв було сьвітлом людям.
in ipso vita erat, et vita erat lux hominum:
5 І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.
et lux in tenebris lucet, et tenebrae eam non comprehenderunt.
6 Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.
Fuit homo missus a Deo, cui nomen erat Ioannes.
7 Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.
Hic venit in testimonium ut testimonium perhiberet de lumine, ut omnes crederent per illum.
8 Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.
non erat ille lux, sed ut testimonium perhiberet de lumine.
9 Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.
Erat lux vera, quae illuminat omnem hominem venientem in hunc mundum.
10 На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.
in mundo erat, et mundus per ipsum factus est, et mundus eum non cognovit.
11 У своє прийшов, і свої не прийняли Його.
In propria venit, et sui eum non receperunt.
12 Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:
quotquot autem receperunt eum, dedit eis potestatem filios Dei fieri, his, qui credunt in nomine eius:
13 що не від крові, нї від хотіння тілесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.
qui non ex sanguinibus, neque ex voluntate carnis, neque ex voluntate viri, sed ex Deo nati sunt.
14 І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.
Et verbum caro factum est, et habitavit in nobis: et vidimus gloriam eius, gloriam quasi unigeniti a patre plenum gratiae et veritatis.
15 Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.
Ioannes testimonium perhibet de ipso, et clamat dicens: Hic erat, quem dixi: Qui post me venturus est, ante me factus est: quia prior me erat.
16 І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.
Et de plenitudine eius nos omnes accepimus, et gratiam pro gratia.
17 Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.
quia lex per Moysen data est, gratia, et veritas per Iesum Christum facta est.
18 Бога ніхто не бачив ніколи; единородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.
Deum nemo vidit umquam: unigenitus filius, qui est in sinu patris, ipse enarravit.
19 І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?
Et hoc est testimonium Ioannis, quando miserunt Iudaei ab Ierosolymis sacerdotes et Levitas ad eum ut interrogarent eum: Tu quis es?
20 І визнав, і не відпер ся; а визвав: Що я не Христос.
Et confessus est, et non negavit: et confessus est: Quia non sum ego Christus.
21 І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.
Et interrogaverunt eum: Quid ergo? Elias es tu? Et dixit: Non sum. Propheta es tu? Et respondit: Non.
22 Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?
Dixerunt ergo ei: Quis es ut responsum demus his, qui miserunt nos? quid dicis de teipso?
23 Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.
Ait: Ego vox clamantis in deserto: Dirigite viam Domini, sicut dixit Isaias propheta.
24 А послані були з Фарисеїв.
Et qui missi fuerant, erant ex Pharisaeis.
25 І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї їлия, нї пророк.
Et interrogaverunt eum, et dixerunt ei: Quid ergo baptizas, si tu non es Christus, neque Elias, neque Propheta?
26 Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:
Respondit eis Ioannes, dicens: Ego baptizo in aqua: medius autem vestrum stetit, quem vos nescitis.
27 се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєя розвязати ременя обувя Його.
Ipse est, qui post me venturus est, qui ante me factus est: cuius ego non sum dignus ut solvam eius corigiam calceamenti.
28 Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.
Haec in Bethania facta sunt trans Iordanem, ubi erat Ioannes baptizans.
29 Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріх сьвіта.
Altera die vidit Ioannes Iesum venientem ad se, et ait: Ecce agnus Dei, ecce qui tollit peccata mundi.
30 Ое Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.
Hic est, de quo dixi: Post me venit vir, qui ante me factus est: quia prior me erat.
31 І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.
et ego nesciebam eum, sed ut manifestetur in Israel, propterea veni ego in aqua baptizans.
32 І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.
Et testimonium perhibuit Ioannes, dicens: Quia vidi Spiritum descendentem quasi columbam de caelo, et mansit super eum.
33 І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.
Et ego nesciebam eum: sed qui misit me baptizare in aqua, ille mihi dixit: Super quem videris Spiritum descendentem, et manentem super eum, hic est, qui baptizat in Spiritu sancto.
34 І бачив я, і сьвідкував, що се є Син Божий.
Et ego vidi: et testimonium perhibui quia hic est Filius Dei.
35 Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;
Altera die iterum stabat Ioannes, et ex discipulis eius duo.
36 і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.
Et respiciens Iesum ambulantem, dicit: Ecce agnus Dei.
37 І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.
Et audierunt eum duo discipuli loquentem, et secuti sunt Iesum.
38 І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?
Conversus autem Iesus, et videns eos sequentes se, dicit eis: Quid quaeritis? Qui dixerunt ei: Rabbi, (quod dicitur interpretatum Magister) ubi habitas?
39 Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.
Dicit eis: Venite, et videte. Venerunt, et viderunt ubi maneret, et apud eum manserunt die illo: hora autem erat quasi decima.
40 Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.
Erat autem Andreas frater Simonis Petri unus ex duobus, qui audierant a Ioanne, et secuti fuerant eum.
41 Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).
Invenit hic primum fratrem suum Simonem, et dicit ei: Invenimus Messiam. (quod est interpretatum Christus.)
42 І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).
Et adduxit eum ad Iesum. Intuitus autem eum Iesus, dixit: Tu es Simon filius Ioanna: tu vocaberis Cephas. quod interpretatur Petrus.
43 Назавтра хотів Ісус вийти в Галилею і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.
In crastinum voluit exire in Galilaeam, et invenit Philippum. Et dicit ei Iesus: Sequere me.
44 Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.
Erat autem Philippus a Bethsaida, civitate Andreae, et Petri.
45 Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.
Invenit Philippus Nathanael, et dicit ei: Quem scripsit Moyses in lege, et Prophetae, invenimus Iesum filium Ioseph a Nazareth.
46 І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!
Et dixit ei Nathanael: A Nazareth potest aliquid boni esse? Dicit ei Philippus: Veni, et vide.
47 Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справді Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.
Vidit Iesus Nathanael venientem ad se, et dicit de eo: Ecce vere Israelita, in quo dolus non est.
48 Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.
Dicit ei Nathanael: Unde me nosti? Respondit Iesus, et dixit ei: Priusquam te Philippus vocavit, cum esses sub ficu, vidi te.
49 Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.
Respondit ei Nathanael, et ait: Rabbi, tu es Filius Dei, tu es Rex Israel.
50 Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.
Respondit Iesus, et dixit ei: Quia dixi tibi: Vidi te sub ficu, credis: maius his videbis.
51 І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нині бачити мете небо відкрите, й ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.
Et dicit ei: Amen, amen dico vobis, videbitis caelum apertum, et Angelos Dei ascendentes, et descendentes supra Filium hominis.
