Від Івана 1
1 Упочинї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.
Au commencement était la Parole; et la Parole était avec Dieu; et la Parole était Dieu.
2 Воно було в починї у Бога.
Cette Parole était au commencement avec Dieu.
3 Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.
Toutes choses sont nées par elle, et absolument rien de ce qui existe n'a pris naissance sans elle.
4 У Йому життє було: й життв було сьвітлом людям.
En elle il y avait vie, et la vie était la lumière des hommes.
5 І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.
Et la lumière éclaire dans les ténèbres; et les ténèbres ne l'ont pas acceptée.
6 Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.
Il a paru un homme, envoyé de la part de Dieu; il s'appelait Jean;
7 Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.
cet homme est venu pour être témoin. Il est venu témoigner en faveur de la lumière, pour que tous devinssent croyants par lui.
8 Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.
Il n'était pas lui-même la lumière; mais il était là pour témoigner en faveur de la lumière.
9 Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.
Elle existait, cette parfaite lumière qui éclaire tout homme venant au monde.
10 На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.
Elle existait dans le monde; et le monde avait pris naissance par elle et le monde ne l'avait pas connue.
11 У своє прийшов, і свої не прийняли Його.
Elle est venue dans sa propre demeure, et les siens ne l'ont pas accueillie;
12 Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:
mais à tous ceux qui l'ont accueillie, elle a accordé le privilège de devenir enfants de Dieu; elle l'a accordé à ceux qui ont cru en son nom.
13 що не від крові, нї від хотіння тілесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.
Ceux-là ne sont pas nés au sens physique par la volonté de la chair et de l'homme, mais ils sont nés de Dieu.
14 І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.
Oui, la Parole est devenue chair, et elle a dressé sa tente au milieu de nous, et nous avons contemplé sa gloire, la gloire parfaite d'un Fils unique envoyé par son Père, tout rempli de grâce et de vérité.
15 Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.
Jean lui rend son témoignage dans ce cri qu'il a jeté: «C'était de lui que je disais: Celui qui doit venir après moi, m'a devancé, parce qu'il a été avant moi.»
16 І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.
En effet, de sa plénitude nous avons tous reçu, et grâce après grâce.
17 Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.
Car la Loi a été donnée par Moïse; la grâce et la vérité sont venues par Jésus-Christ.
18 Бога ніхто не бачив ніколи; единородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.
Personne n'a jamais vu Dieu; le Fils unique qui est dans le sein du Père, voilà celui qui l'a expliqué.
19 І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?
Voici quel fut le témoignage de Jean lorsque les Juifs envoyèrent de Jérusalem des prêtres et des lévites lui poser cette question: «Qui es-tu?»
20 І визнав, і не відпер ся; а визвав: Що я не Христос.
Il s'expliqua formellement et sans réserve; il s'expliqua ainsi: «Je ne suis pas, moi, le Christ.» —
21 І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.
«Qui donc?» lui demandèrent-ils alors. «Serais-tu Élie?» — Il répondit: «Je ne le suis pas.» — «Es-tu le Prophète?» — Et il répondit: «Non.» —
22 Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?
Ils lui dirent alors: «Qui es-tu? pour que nous rendions réponse à ceux qui nous ont envoyés. Que dis-tu de toi-même?» —
23 Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.
«Moi, répondit-il, je suis «Une voix qui crie dans le désert: Aplanissez la voie du Seigneur comme l'a dit le prophète Ésaïe.»
24 А послані були з Фарисеїв.
Les envoyés étaient des Pharisiens.
25 І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї їлия, нї пророк.
Ils continuèrent à l'interroger: «Pourquoi donc, lui dirent-ils, baptises-tu, si tu n'es ni le Christ, ni Élie, ni le Prophète?»
26 Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:
La réponse de Jean fut celle-ci: «Moi, je baptise avec l'eau; mais, au milieu de vous, se tient quelqu'un que vous ne connaissez pas.
27 се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєя розвязати ременя обувя Його.
C'est celui qui doit venir après moi; je ne suis pas digne de défier la courroie de sa sandale!»
28 Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.
Ceci se passait à Béthanie, au delà du Jourdain, là où Jean baptisait.
29 Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріх сьвіта.
Le lendemain, Jean voit Jésus qui s'avance vers lui, et il dit: «Voici l'agneau de Dieu qui ôte le péché du monde!
30 Ое Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.
c'est de lui que j'ai dit: «Après moi vient un homme qui m'a devancé, parce qu'il a été avant moi.»
31 І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.
Moi, je ne le connaissais pas, mais c'est pour qu'il fût manifesté à Israël que je suis venu baptiser avec l'eau»
32 І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.
Jean rendit encore ce témoignage: «J'ai vu, dit-il, l'Esprit descendre du ciel sous la figure d'une colombe et demeurer sur lui.
33 І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.
Moi, je ne le connaissais pas, mais celui qui m'a envoyé baptiser avec l'eau m'a dit lui-même: «C'est l'homme sur lequel tu verras l'Esprit descendre et demeurer, qui baptise avec l'Esprit saint.»
34 І бачив я, і сьвідкував, що се є Син Божий.
Or je l'ai vu et j'ai rendu ce témoignage: «C'est lui qui est le Fils de Dieu.»
35 Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;
Le lendemain Jean était de nouveau au même endroit avec deux de ses disciples
36 і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.
et, arrêtant son regard sur Jésus qui passait, il dit: «Voici l'agneau de Dieu!»
37 І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.
Les deux disciples entendirent ces paroles et suivirent Jésus.
38 І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?
Celui-ci, s'étant retourné et s'étant aperçu qu'ils le suivaient, leur dit: «Qui cherchez-vous?» — Ils lui répondirent: «Rabbi (ce mot veut dire: maître), où demeures-tu?» —
39 Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.
«Venez, leur dit-il, et vous le verrez.» Alors ils allèrent avec lui, virent où il demeurait et restèrent auprès de lui ce jour-là; c'était vers la dixième heure.
40 Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.
André, le frère de Simon Pierre, était l'un de ces deux qui, sur le mot de Jean, s'étaient mis à suivre Jésus.
41 Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).
Il fut le premier à trouver son propre frère Simon et lui dit: «Nous avons trouvé le Messie (ce mot se traduit: Christ).»
42 І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).
Il l'amena à Jésus qui, arrêtant sur lui son regard, lui dit: «Tu es Simon, le fils de Jean, tu seras appelé Képhas (ce qui veut dire Pierre).»
43 Назавтра хотів Ісус вийти в Галилею і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.
Le lendemain, Jésus résolut de partir pour la Galilée. Il trouva Philippe et lui dit: «Suis-moi!»
44 Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.
Philippe était de Bethsaida, de la même ville qu'André et Pierre.
45 Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.
Il trouva Nathanaël et lui dit: «Celui dont a parlé Moïse dans «la Loin, dont ont parlé «les Prophètes», nous l'avons trouvé! C'est Jésus de Nazareth, le fils de Joseph.»
46 І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!
Nathanaël lui répondit: «Peut-il venir quelque chose de bon de Nazareth?» — «Viens et vois», lui répliqua Philippe.
47 Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справді Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.
Apercevant Nathanaël qui s'avançait vers lui, Jésus dit de lui: «Voici un véritable Israélite, un homme qui est sans fraude!» —
48 Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.
«D'où me connais-tu?» lui demanda Nathanaël. Jésus lui répondit, par ces paroles: «Avant que Philippe t'appelât, quand tu étais sous le figuier, je t'ai vu.» —
49 Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.
«Rabbi, répliqua Nathanaël, tu es le Fils de Dieu! tu es le Roi d'Israël!»
50 Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.
Jésus reprit en ces termes: «Parce que je t'ai dit que je t'ai vu sous le figuier, voilà que tu crois! Tu verras de plus grandes choses que celles-là.»
51 І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нині бачити мете небо відкрите, й ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.
Et il ajouta: «En vérité, en vérité, je vous le dis, vous verrez le ciel ouvert et les anges de Dieu montant et descendant sur le Fils de l'homme.»
