Від Івана 1
1 Упочинї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.
In the beginning was the Word, and the Word was with God, and the Word was God.
2 Воно було в починї у Бога.
The same was in the beginning with God.
3 Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.
All things were made through him. Without him, nothing was made that has been made.
4 У Йому життє було: й життв було сьвітлом людям.
In him was life, and the life was the light of men.
5 І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.
The light shines in the darkness, and the darkness hasn’t overcome it.
6 Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.
There came a man sent from God, whose name was John.
7 Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.
The same came as a witness, that he might testify about the light, that all might believe through him.
8 Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.
He was not the light, but was sent that he might testify about the light.
9 Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.
The true light that enlightens everyone was coming into the world.
10 На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.
He was in the world, and the world was made through him, and the world didn’t recognise him.
11 У своє прийшов, і свої не прийняли Його.
He came to his own, and those who were his own didn’t receive him.
12 Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:
But as many as received him, to them he gave the right to become God’s children, to those who believe in his name:
13 що не від крові, нї від хотіння тілесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.
who were born, not of blood, nor of the will of the flesh, nor of the will of man, but of God.
14 І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.
The Word became flesh and lived amongst us. We saw his glory, such glory as of the only born Son of the Father, full of grace and truth.
15 Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.
John testified about him. He cried out, saying, “This was he of whom I said, ‘He who comes after me has surpassed me, for he was before me.’”
16 І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.
From his fullness we all received grace upon grace.
17 Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.
For the law was given through Moses. Grace and truth were realised through Jesus Christ.
18 Бога ніхто не бачив ніколи; единородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.
No one has seen God at any time. The only born Son, who is in the bosom of the Father, has declared him.
19 І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?
This is John’s testimony, when the Jews sent priests and Levites from Jerusalem to ask him, “Who are you?”
20 І визнав, і не відпер ся; а визвав: Що я не Христос.
He declared, and didn’t deny, but he declared, “I am not the Christ.”
21 І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.
They asked him, “What then? Are you Elijah?” He said, “I am not.” “Are you the prophet?” He answered, “No.”
22 Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?
They said therefore to him, “Who are you? Give us an answer to take back to those who sent us. What do you say about yourself?”
23 Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.
He said, “I am the voice of one crying in the wilderness, ‘Make straight the way of the Lord,’ as Isaiah the prophet said.”
24 А послані були з Фарисеїв.
The ones who had been sent were from the Pharisees.
25 І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї їлия, нї пророк.
They asked him, “Why then do you baptise if you are not the Christ, nor Elijah, nor the prophet?”
26 Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:
John answered them, “I baptise in water, but amongst you stands one whom you don’t know.
27 се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєя розвязати ременя обувя Його.
He is the one who comes after me, who is preferred before me, whose sandal strap I’m not worthy to loosen.”
28 Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.
These things were done in Bethany beyond the Jordan, where John was baptising.
29 Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріх сьвіта.
The next day, he saw Jesus coming to him, and said, “Behold, the Lamb of God, who takes away the sin of the world!
30 Ое Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.
This is he of whom I said, ‘After me comes a man who is preferred before me, for he was before me.’
31 І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.
I didn’t know him, but for this reason I came baptising in water, that he would be revealed to Israel.”
32 І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.
John testified, saying, “I have seen the Spirit descending like a dove out of heaven, and it remained on him.
33 І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.
I didn’t recognise him, but he who sent me to baptise in water said to me, ‘On whomever you will see the Spirit descending and remaining on him is he who baptises in the Holy Spirit.’
34 І бачив я, і сьвідкував, що се є Син Божий.
I have seen and have testified that this is the Son of God.”
35 Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;
Again, the next day, John was standing with two of his disciples,
36 і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.
and he looked at Jesus as he walked, and said, “Behold, the Lamb of God!”
37 І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.
The two disciples heard him speak, and they followed Jesus.
38 І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?
Jesus turned and saw them following, and said to them, “What are you looking for?” They said to him, “Rabbi” (which is to say, being interpreted, Teacher), “where are you staying?”
39 Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.
He said to them, “Come and see.” They came and saw where he was staying, and they stayed with him that day. It was about the tenth hour.
40 Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.
One of the two who heard John and followed him was Andrew, Simon Peter’s brother.
41 Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).
He first found his own brother, Simon, and said to him, “We have found the Messiah!” (which is, being interpreted, Christ).
42 І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).
He brought him to Jesus. Jesus looked at him and said, “You are Simon the son of Jonah. You shall be called Cephas” (which is by interpretation, Peter).
43 Назавтра хотів Ісус вийти в Галилею і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.
On the next day, he was determined to go out into Galilee, and he found Philip. Jesus said to him, “Follow me.”
44 Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.
Now Philip was from Bethsaida, the city of Andrew and Peter.
45 Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.
Philip found Nathanael, and said to him, “We have found him of whom Moses in the law and also the prophets, wrote: Jesus of Nazareth, the son of Joseph.”
46 І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!
Nathanael said to him, “Can any good thing come out of Nazareth?” Philip said to him, “Come and see.”
47 Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справді Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.
Jesus saw Nathanael coming to him, and said about him, “Behold, an Israelite indeed, in whom is no deceit!”
48 Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.
Nathanael said to him, “How do you know me?” Jesus answered him, “Before Philip called you, when you were under the fig tree, I saw you.”
49 Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.
Nathanael answered him, “Rabbi, you are the Son of God! You are King of Israel!”
50 Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.
Jesus answered him, “Because I told you, ‘I saw you underneath the fig tree,’ do you believe? You will see greater things than these!”
51 І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нині бачити мете небо відкрите, й ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.
He said to him, “Most certainly, I tell you all, hereafter you will see heaven opened, and the angels of God ascending and descending on the Son of Man.”
