Від Івана 1
1 Упочинї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.
In the beginning was the Word, and the Word was with God, and the Word was God.
2 Воно було в починї у Бога.
He was in the beginning with God.
3 Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.
All things were made through him, and none of the things that were made were made without him.
4 У Йому життє було: й життв було сьвітлом людям.
In him was life, and the life was the light of men.
5 І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.
The light shines in the darkness, and the darkness has not overcome it.
6 Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.
There came a man sent from God, whose name was John.
7 Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.
He came as a witness to testify about the light, so that all might believe through him.
8 Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.
He himself was not the light, but he came to testify about the light.
9 Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.
The true light, which gives light to everyone, was coming into the world.
10 На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.
He was in the world, and the world was made through him, but the world did not know him.
11 У своє прийшов, і свої не прийняли Його.
He came to his own, but his own people did not receive him.
12 Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:
But to all who did receive him, who believed in his name, he gave the right to become children of God,
13 що не від крові, нї від хотіння тілесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.
who were born not of blood, nor of the will of the flesh, nor of the will of man, but of God.
14 І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.
The Word became flesh and dwelt among us, and we have seen his glory, the glory of the one and only Son, who came from the Father, full of grace and truth.
15 Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.
John testified about him and cried out, “This is he of whom I said, ‘He who comes after me ranks ahead of me, because he existed before me.’”
16 І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.
Of his fullness we have all received, even grace upon grace.
17 Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.
For the law was given through Moses, but grace and truth came through Jesus Christ.
18 Бога ніхто не бачив ніколи; единородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.
No one has ever seen God, but the one and only Son, who is at the Father's side, has made him known.
19 І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?
This was the testimony of John when the Jews sent priests and Levites from Jerusalem to ask him, “Who are yoʋ?”
20 І визнав, і не відпер ся; а визвав: Що я не Христос.
He did not deny it, but confessed, “I am not the Christ.”
21 І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.
So they asked him, “What then? Are yoʋ Elijah?” He said, “I am not.” “Are yoʋ the Prophet?” He answered, “No.”
22 Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?
So they said to him, “Who are yoʋ? Tell us so that we may give an answer to those who sent us. What do yoʋ say about yoʋrself?”
23 Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.
He said, “I am the voice of one crying out in the wilderness, ‘Make straight the way of the Lord,’ as the prophet Isaiah said.”
24 А послані були з Фарисеїв.
(Now those who had been sent were from the Pharisees.)
25 І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї їлия, нї пророк.
Then they asked him, “Why then do yoʋ baptize if yoʋ are not the Christ, nor Elijah, nor the Prophet?”
26 Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:
John answered them, “I baptize with water, but among you stands one you do not know.
27 се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєя розвязати ременя обувя Його.
He is the one who comes after me, who ranks ahead of me, the strap of whose sandals I am not worthy to untie.”
28 Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.
These things took place in Bethany beyond the Jordan, where John was baptizing.
29 Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріх сьвіта.
On the next day John saw Jesus coming to him and said, “Behold, the Lamb of God, who takes away the sin of the world!
30 Ое Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.
This is he of whom I said, ‘After me comes a man who ranks ahead of me, because he existed before me.’
31 І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.
I myself did not know him, but I came baptizing with water so that he might be revealed to Israel.”
32 І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.
Then John testified, “I saw the Spirit descending from heaven like a dove, and it remained upon him.
33 І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.
I myself did not recognize him, but he who sent me to baptize with water said to me, ‘He upon whom yoʋ see the Spirit descend and remain is the one who baptizes with the Holy Spirit.’
34 І бачив я, і сьвідкував, що се є Син Божий.
And I have seen and testified that this is the Son of God.”
35 Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;
On the next day John was again standing with two of his disciples.
36 і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.
As Jesus walked by, John looked at him and said, “Behold, the Lamb of God.”
37 І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.
When the two disciples heard him say this, they followed Jesus.
38 І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?
Turning around, Jesus saw them following him and said to them, “What do you seek?” They said to him, “Rabbi” (which means “Teacher”), “where are yoʋ staying?”
39 Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.
He said to them, “Come and see.” So they went and saw where he was staying, and stayed with him that day; it was about the tenth hour.
40 Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.
Andrew, the brother of Simon Peter, was one of the two who heard this from John and followed Jesus.
41 Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).
Andrew first found his own brother Simon and said to him, “We have found the Messiah” (which means “Christ”),
42 І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).
and he brought Simon to Jesus. Jesus looked at him and said, “Yoʋ are Simon the son of Jonah; yoʋ shall be called Cephas” (which means “Peter”).
43 Назавтра хотів Ісус вийти в Галилею і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.
On the next day Jesus decided to go to Galilee. Finding Philip, he said to him, “Follow me.”
44 Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.
(Now Philip was from Bethsaida, the city of Andrew and Peter.)
45 Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.
Philip then found Nathanael and said to him, “We have found him of whom Moses wrote in the law, and of whom the Prophets also wrote—Jesus of Nazareth, the son of Joseph.”
46 І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!
Nathanael said to him, “Can anything good come from Nazareth?” Philip said to him, “Come and see.”
47 Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справді Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.
When Jesus saw Nathanael coming toward him, he said of him, “Behold, an Israelite indeed, in whom there is no deceit.”
48 Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.
Nathanael said to him, “How do yoʋ know me?” Jesus answered him, “Before Philip called yoʋ, when yoʋ were under the fig tree, I saw yoʋ.”
49 Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.
Nathanael answered him, “Rabbi, yoʋ are the Son of God! Yoʋ are the king of Israel!”
50 Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.
Jesus answered him, “Do yoʋ believe because I said to yoʋ, ‘I saw yoʋ under the fig tree’? Yoʋ will see greater things than these.”
51 І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нині бачити мете небо відкрите, й ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.
Then he said to him, “Truly, truly, I say to you, before long you will see heaven opened and the angels of God ascending and descending on the Son of Man.”
