До євреїв 3

1 Тим же, браттє сьвяте, поклику небесного спільники, вважайте на Посланика і Сьвятителя визнання нашого, на Христа Ісуса.

Ko ia, ʻe kāinga māʻoniʻoni, ʻoku kau ʻi he ui mei he langi, tokanga lahi ki he ʻaposetolo mo e fungani taulaʻeiki ʻo ʻetau lotu, ko Kalaisi Sisu;

2 Вірен Він Тому, хто настановив Його, як і Мойсей у всьому домі Його:

‌ʻAia naʻe angatonu kiate ia ne ne fakanofo ia, ʻo hangē foki ko Mōsese ʻi hono fale kotoa pē.

3 більшої бо слави Сей над Мойсея сподобив ся, скільки більшу честь мав, нїж будинок, той, хто вбудував його.

He naʻe totonu ke ne maʻu ʻe ia ʻae ongoongolelei lahi ʻia Mōsese, ʻo hangē ʻoku maʻu ʻe ia ʻoku langa ʻae fale ʻae ongoongolelei lahi ʻi he fale.

4 Всякий бо будинок будує хтось, а хто все збудував, се Бог.

He kuo langa kotoa pē ʻae fale ʻe ha taha; ka ko ia kuo ne langa ʻae ngaahi meʻa kotoa pē ko e ʻOtua.

5 І Мойсей же вірен у всьому домі Його, яко слуга, на сьвідченнє тому, що мало глаголатись;

Pea naʻe angatonu moʻoni ʻa Mōsese ʻi hono fale kotoa pē, ʻo hangē ko e tamaioʻeiki, ko e fakamoʻoni ʻoe ngaahi meʻa ko ia ʻe leaʻaki;

6 Христос же, яко Син, в домі Його, котрого дім ми, коли свободу і похвалу надїї аж до кінця твердо держати мем.

Ka ko Kalaisi ko e ʻAlo ia ʻi hono fale ʻoʻona; pea ko hono fale ʻakitautolu, ʻo kapau te tau kuku maʻu ʻae tui mo e fiefia ʻoe ʻamanaki lelei ʻo aʻu ki he ikuʻanga.

7 Тим же (яко ж глаголе Дух сьвятий): Сьогоднї, як голос мій почуєте,

Ko ia (ʻo hangē ko e lea ʻae Laumālie Māʻoniʻoni, “Ko e ʻaho ni, ʻo kapau te mou fanongo ki hono leʻo,

8 не закаменяйте сердець ваших, як в прогнїванню, в день спокуси в пу-стинї,

‌ʻOua naʻa mou fakafefeka homou loto, ʻo hangē ko ia ʻi he fakahouhau ʻi he ʻaho ʻoe ʻahiʻahi ʻi he toafa:

9 де спокутували мене батьки ваші, досьвідчались про мене, й виділи дїла мої сорок років.

‌ʻAia naʻe ʻahiʻahiʻi au ʻe hoʻomou ngaahi tamai, pea nau ʻahiʻahi kiate au, ʻonau mamata ki heʻeku ngaahi ngaue ʻi he taʻu ʻe fāngofulu.

10 За се прогнівивсь я на рід той і сказав: Завсїди заблуджують серцем, і не пізнали вони доріг моїх;

Ko ia ne u fehiʻa ai ki he toʻutangata ko ia, peau pehē, ‘ʻOku nau he maʻuaipē ʻi honau loto: pea ʻoku ʻikai te nau ʻilo hoku ngaahi hala.’

11 так що поклявсь я в гнїві моїм: Чи (коли) ввійдуть вони в відпочинок мій.

Ko ia ne u fuakava ai ʻi heʻeku houhau, ‘E ʻikai te nau hū ki hoku mālōlōʻanga.)’”

12 Остерегайтесь, браттє, щоб не було в кого з вас серце лукаве і невірне, та не відступило від Бога живого.

Tokanga, ʻe kāinga, telia naʻa ai hamou tokotaha ha loto kovi ʻo taʻetui, he mavahe mei he ʻOtua moʻui.

13 А вговорюйте один одного щодня, доки сьогоднї зоветь ся, щоб не став которий з вас запеклим через підступ гріха.

Ka ke feakonakiʻaki ʻakimoutolu ʻi he ʻaho kotoa pē, ʻoku lolotonga hono ui, “Ko e ʻaho ni;” telia naʻa mataila hamou tokotaha ʻi he fakakākaaʻi ʻe he angahala.

14 Бо ми стали ся спільниками Христовими, коли тільки початок істнування до кінця твердо додержимо.

He kuo maʻu ʻekitautolu ʻa Kalaisi, ʻo kapau te tau kuku maʻu ʻa ʻetau fuofua tui ʻo aʻu ki he ikuʻanga;

15 Коли (нам) глаголеть ся: "Сьогоднї, коли почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших, як у прогнїванню".

Pea lolotonga ʻoku pehē, “Ko e ʻaho ni, ʻo kapau te mou fanongo ki hono leʻo, ʻoua naʻa fakafefeka homou loto, ʻo hangē ko ia ʻi he fakahouhau.”

16 Деякі бо, чувши, прогнівали (Бога), тільки ж не всї, що вийшли з Єгипту з Мойсейом.

He ko hai naʻe fakahouhau ʻi he hili ʻenau fanongo? ʻIkai ko kinautolu kotoa pē naʻe haʻu mei ʻIsipite ia Mōsese?

17 На кого ж Він гнівив ся сорок років? Чи не на тих, що грішили, котрих кости полягли в пустинї?

Ka ko hai ne houhau ai ia ʻi he taʻu ʻe fāngofulu? ʻIkai ko kinautolu naʻe angahala, pea tō honau ʻangaʻanga ʻi he toafa?

18 Кому ж Він кляв ся, що не ввійдуть у впокій Його, коли не неслухняним?

Pea naʻe fuakava ia kia hai “ʻe ʻikai te nau hū ki hono mālōlōʻanga,” ka kiate kinautolu pe naʻe taʻetui?

19 І бачимо, що не змогли ввійти за невірство.

Ko ia ʻoku tau ʻilo, naʻe ʻikai faʻa hū atu ʻakinautolu ko e meʻa ʻi he taʻetui.