До євреїв 10

1 Маючи бо закон тінь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, нїколи не може звершити приступаючих.

He ko e meʻa ʻi he maʻu ʻe he fono ʻae ʻata pe ʻoe ngaahi meʻa lelei ʻe hoko, kae ʻikai ko hono tatau moʻoni ʻoe ngaahi meʻa, ʻoka ʻikai faʻa fai ia ʻi he ngaahi feilaulau ko ia ʻoku nau faʻa ʻatu ʻi he taʻu kotoa pē, ke fakahaohaoaʻi ʻakinautolu ʻoku fai ki ai.

2 Ато б перестали приносити їх, не мавши вже ті, хто служить, ніякої совісти за гріхи, раз очистившись.

He ka ne pehē, ʻikai kuo tuku hono feilaulauʻaki? He koeʻuhi koe kau lotu kuo fakamaʻa ʻo tuʻo taha, ʻe ʻikai te nau kei ongoʻi loto ʻae angahala.

3 А в них що-року (робить ся) спомни гріхів.

Ka ʻi he ngaahi [feilaulau] ko ia [ʻoku ai ]ʻae fakamanatu ki he angahala ʻi he taʻu kotoa pē.

4 Не можна бо щоб кров волова та козлина знимала гріхи.

He ʻoku ʻikai ʻaupito mafai ke ʻave ʻae angahala ʻe he toto ʻoe fanga pulu mo e fanga kosi.

5 Тим же, входячи усьвіт, глаголе: "Жертви і приносу не схотів єси, тїло ж наготовив Мені єси.

Ko ia ʻoku pehē ai ʻe ia, ʻi heʻene hāʻele mai ki māmani, “Ko e feilaulau mo e meʻa foaki naʻe ʻikai te ke finangalo ki ai, ka kuo ke teuteu ʻae sino moʻoku:

6 Огняні жертви і (жертви) за гріх не вподобав єси.

Ko e ngaahi feilaulau tutu mo e ngaahi feilaulau koeʻuhi ko e angahala ʻoku ʻikai te ke fiemālie ai.

7 Тоді я сказав: Ось, ійду (у почині книги написано про мене) вчинити волю Твою, Боже."

Peau toki pehē, ‘ʻE ʻOtua, vakai, ʻoku ou haʻu ke fai ho finangalo: he kuo tohi ʻi he tohi tākai ʻiate au.’”

8 Сказавши вище: "Що жертва і принос і огняні жертви і (жертви) за гріхи не схотів єси, анї вподобав єси," котрі по закону приносять ся,

Pea ʻi heʻene fuofua pehē mai, “Ko e feilaulau mo e meʻa foaki mo e feilaulau tutu mo e feilaulau koeʻuhi ko e angahala, naʻe ʻikai te ke finangalo ki ai,” pe fiemālie ai ʻaia ʻoku ʻatu ʻo fakatatau ki he fono;

9 потім рече: "Ось, ійду вчинити волю Твою, Боже." Зносить перве, щоб друге поставити.

Pea toki pehē ʻe ia, “ʻE ʻOtua, vakai, ʻoku ou haʻu ke fai ho finangalo.” ʻOku ne ʻave ʻae ʻuluaki, ka ne fokotuʻumaʻu hono ua.

10 По сїй-то волї осьвячені ми одним приносом тїла Ісус-Христового.

Pea ko e finangalo ko ia ʻoku fakamāʻoniʻoniʻi ai ʻakitautolu, ʻi he feilaulau ʻaki ʻae sino ʻo Sisu Kalaisi ʻo liunga taha pe.

11 І всякий же сьвященик стоїть що-дня служачи і много раз ті ж самі жертви приносячи, котрі нїколи не можуть зняти гріхів.

Pea ʻoku tuʻu ʻae taulaʻeiki kotoa pē ʻi he ʻaho fulipē ʻo tauhi, mo feilaulau ʻaki ʻo liunga lahi ʻae ngaahi feilaulau pe ko ia, ʻaia ʻoku ʻikai ʻaupito faʻa fai ke ʻave ʻae angahala:

12 Він же, принісши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правиці Бога,

Ka ko ia, kuo hili ʻene ʻatu ʻae feilaulau ʻe taha koeʻuhi ko e angahala, pea nofo ia ʻo taʻengata ʻi he nima toʻomataʻu ʻoe ʻOtua;

13 дожидаючи далїй, доки положять ся вороги Його підніжком ніг! Його.

Pea talu mei ai, mo ʻene ʻamanaki, kaeʻoua ke ngaohi hono ngaahi fili ko hono tuʻungavaʻe.

14 Одним бо приносом звершив на віки осьвячуємих.

He ko e feilaulau pe taha kuo ne fakahaohaoa ai ʻo taʻengata ʻakinautolu kuo fakamāʻoniʻoniʻi.

15 Сьвідкує ж нам і Дух сьвятий; по реченому бо перше:

‌ʻAia ʻoku fakamoʻoni ʻe he Laumālie Māʻoniʻoni kiate kitautolu: he kuo hili ʻene muʻaki lea mai,

16 "Се завіт, що завітувати му з ними після тих днів", глаголе Господь: "Давши закони мої в серця їх, і в думках їх напишу їх,

“Ko e fuakava eni ʻaia te u fai mo kinautolu ʻoka hili ʻae ngaahi ʻaho ko ia, pea ʻoku pehē ʻe Sihova, Te u ʻai ʻeku ngaahi fekau ki honau loto, pea te u tohi ia ʻi honau laumālie;

17 і гріхів їх і беззаконий їх не споминати му вже."

Pea “ko ʻenau ngaahi angahala mo ʻenau ngaahi hia, ʻe ʻikai te u kei manatuʻi.”

18 А де відпущеннє гріхів, там нема вже приносу за гріхи.

Pea ko ia [ʻoku ʻi ai ]ʻae fakamolemole ʻo ia, ʻe ʻikai ha kei feilaulau koeʻuhi ko e angahala.

19 Оце ж, браттє, маючи свободу входити у сьвятиню кровю Ісусовою,

Ko ia, ʻe kāinga, ko e meʻa ʻi heʻene ʻapaʻapangofua ʻetau hū ki he potu tapu ʻi he taʻataʻa ʻo Sisu,

20 дорогою новою і живою, котру обновив нам Він завісою, се єсть тілом своїм,

‌ʻI he hala foʻou pea moʻui, ʻaia kuo ne fakatapui moʻotautolu, ʻi he puipui, ʻaia ko hono sino;

21 і Єрея великого над домом Божим,

Pea [ʻi he ai ]mo e fungani taulaʻeiki ki he fale ʻoe ʻOtua;

22 приступаймо з щирим серцем в повнотї віри, окропивши серця від совісти лукавої, і обмивши тїло водою чистою;

Ke tau ʻunuʻunu atu ʻi he loto moʻoni mo e ʻamanaki mālohi ʻoe tui, kuo luluku hotau loto mei he ʻatamai kovi, pea fakamaʻa mo hotau sino ʻaki ʻae vai maʻa.

23 держімо непохибне визнаннє надії (вірен бо Той, хто обіцяв)

Ke tau puke maʻu ʻae fakahā ʻoe tau tui ʻo taʻengaueue; (he ʻoku moʻoni ia kuo ne fakaʻilo; )

24 і назираймо один одного, заохочуючи до любови і добрих дїл,

Pea tau fetokangaʻaki ke fefakaʻaiʻaiʻaki ʻakitautolu ki he ʻofa mo e ngaahi ngaue lelei:

25 не покидаючи громади своєї, як у деяких є звичай, а один одного піддержуючи, і стілько більше, скілько більше бачите, що наближуєть ся день.

Ke ʻoua naʻa siʻaki ʻekitautolu ʻe tau faʻa fakataha ʻo hangē ko ia ʻoku fai ʻe he niʻihi; kae feakonakiʻaki [ʻakimoutolu]: pea ʻāsili ai, ko hoʻomou ʻilo ʻoku ofi mai ʻae ʻaho.

26 Бо коли ми самохіть грішимо, прийнявши розум правди, то вже не зостаєть ся жертви за гріхи,

He kapau te tau angahala ka ko hotau loto, ka kuo hili ʻetau maʻu ʻae ʻilo ʻoe moʻoni, ʻoku ʻikai kei toe ha feilaulau koeʻuhi ko e angahala,

27 а якесь страшне сподїваннє суду і огняний гнїв, що мав пожерти противників.

Ka ko e ʻamanaki fakailifia ki he fakamaau mo e houhau vela, ʻaia ʻe fakaʻauha ʻaki ʻae ngaahi fili.

28 Хто відцурав ся закону Мойсейового, при двох або трьох сьвідках, смерть йому без милосердя:

Ko ia naʻa ne maumauʻi ʻae fono ʻa Mōsese, naʻe mate taʻefakamolemolea ʻi he fakamoʻoni ʻe toko ua pe toko tolu:

29 Скільки ж, думаєте, гіршої муки заслужить, хто Сина Божого потоптав і кров завіту, котрою осьвятив ся, вважав за звичайну, і Духа благодати зневажив?

Pea ʻoku mou pehē, ʻe fēfē hono lahi hake ʻoe tautea ʻe taau ke hoko kiate ia, kuo ne malaki hifo ʻae ʻAlo ʻoe ʻOtua, pea ne ui ʻae taʻataʻa ʻoe fuakava, ʻaia naʻe fakamaʻa ʻaki ia, ko e meʻa taʻemaʻa, pea kuo ne fai fakamamahi ki he Laumālie ʻoe ʻaloʻofa?

30 Знаємо Того, хто промовив: "Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь"; і знов: "Господь судити ме людей своїх."

He ʻoku tau ʻilo ia ʻaia kuo ne pehē, “ʻOku pehē ʻe Sihova, ʻOku ʻaʻaku ʻae tautea, te u totongi ʻeau.” Pea toe pehē, “E fakamaau ʻe Sihova ʻa hono kakai.”

31 Страшно впасти в руки Бога живого.

Ko e meʻa fakailifia ke tō ki he nima ʻoe ʻOtua moʻui.

32 Згадайте ж перші днї в котрі ви, просьвітившись, перенесли велику боротьбу терпіння,

Ka mou fakamanatu ki he ngaahi ʻaho ʻi muʻa, ne hili homou fakamāmangia, pea ne mou kātaki ʻae taʻu lahi ʻoe ngaahi mamahi;

33 то на зневагу і знущаннє виставлювані, то буваючи спільниками тих, що так жили.

Ko e niʻihi, ʻi hono ngaohi ʻakimoutolu ko e siofiaʻanga ʻi he ngaahi manuki mo e ngaahi fakamamahi; pea ko e niʻihi, ʻi hoʻomou kaumeʻa mo kinautolu naʻe pehē ʻa honau ngaohi.

34 Бо і в моїх кайданах ви зо мною мучились, і жалуваннє маєтків ваших з радістю приймали, відаючи, що маєте собі маєток на небесах вічний і луччий.

He naʻa mou manavaʻofa kiate au ʻi hoku ngaahi haʻi, pea naʻa mou tali fiefia ʻae maumau ʻo hoʻomou koloa, ko hoʻomou ʻilo ʻoku mou maʻu ʻi he langi ʻae koloa lelei lahi hake pea tolonga.

35 Не кидайте ж сьміливости вашої, котра має нагороду велику.

Ko ia ke ʻoua naʻa siʻaki hoʻomou tui, ʻaia ʻoku lahi hono totongi lelei.

36 Терпіннє бо вам треба мати, щоб, волю Божу вчинивши, прийняли обітуваннє.

He ʻoku taau mo kimoutolu ʻae faʻa kātaki, koeʻuhi ka hili hoʻomou fai ʻae finangalo ʻoe ʻOtua, ke mou maʻu ʻae talaʻofa.

37 Вже бо незабаром ось, ось Грядущий прийде, і не загаєть ся.

“Koeʻuhi ʻe toetoe siʻi pe, pea ko ia ʻoku haʻu, ʻe haʻu pe, pea ʻe ʻikai fakatuai.

38 "А праведний з віри жив буде," і: "Коли хто малодушен, не вподобав душа моя його."

Pea ko eni, ʻE moʻui ʻae tonuhia ʻi he tui, ka, ʻOka fakaholomui ia, ʻe ʻikai fiemālie hoku laumālie kiate ia.”

39 Ми ж не малодушні (собі) на погибель, а віруючі на спасеннє душі.

Ka ʻoku ʻikai te tau ʻonautolu ʻoku fakaholomui ki he malaʻia; kae ʻonautolu ʻoku tui ki he fakamoʻui ʻoe laumālie.