До євреїв 1
1 Почасту і всяково промовляючи здавна Бог до батьків через пророків,
Long ago God spoke to our ancestors through the prophets at many times and in many ways.
2 в останнї сї днї глаголав до нас через Сина, котрого настановив наслїдником усього, котрим і віки створив. (aiōn g165)
But in these last days, he has spoken to us through a Son, whom he appointed to be the heir of all things. It is through him that God also made the universe. (aiōn g165)
3 Сей, будучи сяєвом слави і обра-аом особи Його, і двигаючи все словом сили своєї, зробивши собою очищеннє гріхів наших, осївсь по правицї величчя на вишинах,
He is the brightness of God's glory, the exact representation of his being. He even holds everything together by the word of his power. After he had made cleansing for sins, he sat down at the right hand of the Majesty on high.
4 Стільки луччнй будучи від ангелів, скільки славнїще над їх наслїдував імя.
He has become just as superior to the angels as the name he has inherited is more excellent than their name.
5 Кому бо рече коли з ангелів: Син мій єси Ти, я сьогоднї родив Тебе? і знов: Я буду Йому Отцем, а Він буде менї Сином?
For to which of the angels did God ever say, “You are my son, today I have become your father”? Or to which of the angels did God ever say, “I will be a father to him, and he will be a son to me”?
6 Коли ж знов уводить Перворідня у вселенну, глаголе: І нехай поклонять ся Йому всї ангели Божі.
But again, when God brings the firstborn into the world, he says, “All God's angels must worship him.”
7 І до ангелів же глаголе: Що творить духи ангелами своїми, а поломе огня слугами своїми.
About the angels he says, “He is the one who makes his angels spirits, and his servants flames of fire.”
8 Про Сина ж; Престол Твій, Боже, по вік вічний, палиця правоти - палиця царювання Твого. (aiōn g165)
But to the Son he says, “Your throne, God, is forever and ever. The scepter of your kingdom is the scepter of justice. (aiōn g165)
9 Полюбив єси правду, і зненавидів беззаконнє; за се помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости більш спільників Твоїх.
You have loved righteousness and hated lawlessness. Therefore God, your God, has anointed you with the oil of joy more than your companions.”
10 І (знов): У починї Ти, Господи, землю оснував єси, і небеса - дїло рук Твоїх.
“In the beginning, Lord, you laid the earth's foundation. The heavens are the work of your hands.
11 Вони зникнуть. Ти ж пробуваєш, і всї, як шати зветшають,
They will perish, but you will continue. They will all wear out like a piece of clothing.
12 і як одежину згорнеш їх, і перемінять ся; Ти ж той же самий єси, і лїта Твої не скінчать ся.
You will roll them up like a cloak, and they will be changed like a piece of clothing. But you are the same, and your years do not end.”
13 Кому ж із ангелів сказав коли: Сиди по правиці в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх?
But to which of the angels has God said at any time, “Sit at my right hand until I make your enemies a stool for your feet”?
14 Чи не всї ж вони служебні духи, посилаєм! на служеннє про тих, що хочуть наслідувати спасеннє?
Are not all angels spirits who serve, and who are sent to care for those who will inherit salvation?
