До галатів 4
1 Глаголю ж: доки наслїдник малолїток, доти не відрізняеть ся від слуги, хоч він і пан усього,
Then I say, that the heire as long as hee is a childe, differeth nothing from a seruant, though he be Lord of all,
2 а єсть під опікунами та доморядниками аж до нароку отця.
But is vnder tutours and gouernours, vntil the time appointed of the Father.
3 Так же й ми, як були малолітками, були підневолені первотинами сьвіта.
Euen so, we when wee were children, were in bondage vnder the rudiments of the world.
4 Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом,
But when the fulnesse of time was come, God sent forth his Sonne made of a woman, and made vnder the Lawe,
5 щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє.
That hee might redeeme them which were vnder the Law, that we might receiue the adoption of the sonnes.
6 А що ви сини, то послав Бог Духа Сина свого в серця ваші, що покликує: Авва, Отче!
And because ye are sonnes, God hath sent foorth the Spirit of his Sonne into your heartes, which crieth, Abba, Father.
7 Тимже вже більш не невільник єси, а син; коли ж син, то й наслїдник Божий через Христа.
Wherefore, thou art no more a seruant, but a sonne: now if thou be a sone, thou art also the heire of God through Christ.
8 Тільки ж тодї, не знаючи Бога, служили ви тим, що не по природі були богами.
But euen then, when ye knewe not God, yee did seruice vnto them, which by nature are not gods:
9 Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете?
But now seeing ye knowe God, yea, rather are knowen of God, howe turne ye againe vnto impotent and beggerly rudiments, whereunto as from the beginning ye wil be in bondage againe?
10 Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта.
Ye obserue dayes, and moneths, and times and yeeres.
11 Боюсь за вас, що може марно працював коло вас.
I am in feare of you, lest I haue bestowed on you labour in vaine.
12 Будьте, браттє, благаю вас, як і я: бо й я (такий), як ви. Нічим ви мене не скривдили.
Be ye as I (for I am euen as you) brethren, I beseech you: ye haue not hurt me at all.
13 Ви ж знаєте, що я у немощі тїла благовістив вам перше.
And ye know, how through infirmitie of the flesh, I preached ye Gospel vnto you at the first.
14 І не погордували ви спокусою, що була в тїлї моїм, анї відопхнули, а як ангела Божого прийняли мене, як Христа Ісуса.
And the trial of me which was in my flesh, ye despised not, neither abhorred: but ye receiued me as an Angel of God, yea, as Christ Iesus.
15 Яке ж то було блаженство ваше! Сьвідкую бо вам, що коли б можна, ви б тодї, вирвавши очі свої, оддали менї.
What was then your felicitie? for I beare you recorde, that if it had bene possible, ye would haue plucked out your owne eyes, and haue giuen them vnto me.
16 То чи вже став я ворогом вам, говорячи вам правду?
Am I therefore become your enemie, because I tell you the trueth?
17 Ревнують про вас не добре, а хочуть відлучити вас, щоб ви про них ревнували.
They are ielous ouer you amisse: yea, they woulde exclude you, that ye shoulde altogether loue them.
18 Добре ж ревнувати всякого часу в доброму, тай не тільки, як я приходжу до вас.
But it is a good thing to loue earnestly alwayes in a good thing, and not onely when I am present with you,
19 Дїточки мої, (ви, ) котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос з'образить ся у вас,
My litle children, of whome I trauaile in birth againe, vntill Christ be formed in you.
20 хотїв би я бути у вас сьогоднї і змінити голос мій, бо я в непевности про вас.
And I would I were with you nowe, that I might change my voyce: for I am in doubt of you.
21 Скажіть менї, ви, що хочете бути під законом: хиба ви закону не слухаєте?
Tell me, ye that will be vnder the Law, doe ye not heare the Lawe?
22 Писано бо, що Авраам мав два сини, одного від невольницї, а одного од вільної.
For it is written, that Abraham had two sonnes, one by a seruant, and one by a free woman.
23 Та що був од невольницї, родивсь по тілу, а що од вільної, по обітницї.
But he which was of the seruant, was borne after the flesh: and he which was of the free woman, was borne by promise.
24 Се ж иносказаннє; се бо два завіти: один з гори Синая, що родить у неволю, котра єсть Агара.
By the which things another thing is meant: for these mothers are the two testaments, the one which is Agar of mount Sina, which gendreth vnto bondage.
25 Бо Агара, се Синай, гора в Аравиї, прикладаєть ся ж до теперішнього Єрусалиму, і служить з дітьми своїми.
(For Agar or Sina is a mountaine in Arabia, and it answereth to Hierusalem which nowe is) and she is in bondage with her children.
26 А вишній Єрусалим вільний; він мати всім нам.
But Hierusalem, which is aboue, is free: which is the mother of vs all.
27 Писано бо: Звеселись, неплідна, що не роджаєш; гукай та покликуй, ти, що не мучилась; бо в одинокої багато дїтей, більш нїж у тієї, що має чоловіка.
For it is written, Reioyce thou barren that bearest no children: breake forth, and cry, thou that trauailest not: for the desolate hath many moe children, then she which hath an husband.
28 Ми ж, браттє, по Ісааку дїти обітування.
Therefore, brethren, wee are after the maner of Isaac, children of the promise.
29 Та, як тодї, хто родивсь по тілу, гонив того, хто по духу, так і тепер.
But as then hee that was borne after the flesh, persecuted him that was borne after the Spirit, euen so it is nowe.
30 Тільки ж бо що глаголе писаннє? Вижени невільницю й сина її, не має бо наслідувати син невільниці з сином вільної.
But what sayth the Scripture? Put out the seruant and her sonne: for the sonne of the seruant shall not be heire with the sonne of the free woman.
31 Оце ж, браттє, ми не діти невільниці, а вільної.
Then brethren, we are not children of the seruant, but of the free woman.
