Дії 28

1 Спасши ся ж довідались, що остров зветь ся Мелит.

Pea kuo hao ʻakimautolu, pea mau toki ʻilo ko e motu ia ʻoku ui ko Melita.

2 Чужоземці ж показали нам не мале милосерде: розложивши бо багаттє, прийняли всіх нас задля дощу, що йшов, і задля холоду.

Pea naʻe lahi ʻae ʻofa mai ʻae kakai muli kiate kimautolu: he naʻa nau tutu ʻae afi, ʻo maʻu ʻakimautolu kotoa pē, koeʻuhi naʻe tō ʻae ʻuha, pea koeʻuhi ko e momoko.

3 Як же набрав Павел оберемок хворосту і положив на огнище, вибігши від жару гадина, почепилась на руцї в него.

Pea ʻi he okooko ʻe Paula ʻae ʻu popohango, ʻo ne tuku ia ki he afi, naʻe haʻu mei he mafana ʻae ngata fekai, ʻo piki ʻi hono nima.

4 Побачивши чужоземці, що зьвірюка висіла з руки його, говорили між собою: Певно сей чоловік убийця, що спас ся з моря, та суд (богів) не дав йому жити.

Pea kuo mamata ʻae kakai muli ki he manu ʻoku tāupe ʻi hono nima, ne nau fepehēʻaki ʻiate kinautolu, “Ko e moʻoni ko e fakapō ʻae tangata ni, pea kuo hao ia mei he tahi, ka ʻoku ʻikai tuku ia ʻe he houhau ke ne moʻui.”

5 Він же, струснувши гадюку в огонь, не дізнав ніякого лиха.

Pea tupeʻi ʻe ia ʻae manu ki he afi, pea naʻe ʻikai ongoʻi ʻe ia ha kovi.

6 Вони ж дожидали, що він мав опухнути або зараз упаде мертвий; як же довго дожидались і бачили, що ніякого лиха йому не сталось, перемінивши думки, казали, що се Бог.

Ka naʻa nau ʻamanaki ki heʻene pupula, pe tō hifo ʻo mate fakafokifā pe: pea kuo nau siosio ʻo fuoloa, kae ʻikai mamata ki ha kovi kuo hoko kiate ia; pea liliu honau loto, ʻonau pehē, “Tā ko e ʻotua ia.”

7 Навкруги ж сього місця були землі першого на острові, на ймя Публия. Він, прийнявши нас, три дні поприятельски гостив.

Pea naʻe tuʻu ʻi he potu ko ia ʻae ʻapi ʻoe ʻeiki ʻoe motu, ko hono hingoa ko Pupilio; pea naʻe ʻofa mai ia kiate kimautolu, ʻo mau nofo ʻi hono ʻapi ʻi he ʻaho ʻe tolu.

8 І сталось, що батько Публиїв лежав, болїючи на пропасницю та на живіт. Приступивши до него Павел, помоливсь і, положивши руки на него, сцїлив його.

Pea pehē, naʻe tokoto ʻae tamai ʻa Pupilio ʻoku mahaki, ko e mofi mo e hana toto; pea kuo hū atu ʻa Paula ki ai, ʻo lotu, pea ne ala atu hono nima kiate ia, ʻo fakamoʻui ia.

9 Як се стало ся, то й инші на острові, що мали недуги, приходили та й сцїлялись.

Pea kuo fai ia, pea haʻu foki mo e niʻihi ʻoe motu naʻe moʻua ʻi he ngaahi mahaki, pea fakamoʻui:

10 Вони і великою честю пошанували нас, а як ми відпливали, надавали, чого нам треба (було).

Pea naʻa nau foaki ʻae ngaahi foaki lahi kiate kimautolu; pea ʻi heʻemau ʻalu, naʻa nau fakaheka ʻae ngaahi meʻa naʻe ʻaonga.

11 По трох же місяцях одвезлись ми кораблем Александрийським, надписаним Диоскур, що зимував на острові,

Pea kuo hili ʻae māhina ʻe tolu, naʻa mau folau ʻi he vaka ʻAlekisānitia, naʻe nofo ʻi he motu ʻi he faʻahitaʻu afā, pea ko hono fakaʻilonga “ko e Mahangataʻane.”

12 і припливши в Сиракузу, пробули (там) три дні.

Pea naʻa mau ʻalu ki ʻuta ʻi Silakusa, pea mau nofo ai ʻo ʻaho tolu.

13 А звідтіля відпливши, прибули в Регию, і за один день, як настав полуденний вітер, прийшли другого дня в Путеоли,

Pea mau fākahua mei ai, pea mau aʻu atu ki Lisio: pea hili ʻae ʻaho ʻe taha, pea tonga ʻae matangi, pea pongipongi ai, naʻa mau aʻu atu ki Piuteoli:

14 де знайшовши братів, ублагані були від них перебути у них сім день; і так прийшли в Рим.

Pea mau ʻilo ai ʻae kāinga, pea naʻa nau kole ke mau nofo mo kinautolu ʻo ʻaho fitu: pea naʻa mau fononga atu ki Loma.

15 Звідтіля, почувши брати про нас, повиходили назустріч нам аж до Апиєвого торгу та Трох Гостинниць. Побачивши їх Павел і подякувавши Богу, набрав ся сьмілости.

Pea kuo fanongo ʻae kāinga mei ai kiate kimautolu, naʻa nau haʻu ʻo fakafetaulaki mai kiate kimautolu ki he Malaʻe ʻo ʻApio, mo e Fale ʻe tolu: pea kuo mamata ai ʻa Paula, pea ne fakafetaʻi ki he ʻOtua, mo loto mālohi ai.

16 Як же прийшли ми в Рим, сотник передав вязнику воїводї; Павлу ж дозволено жити окреме з воїном, що стеріг його.

Pea kuo mau aʻu atu ki Loma, pea tuku ʻe he ʻeikitau ʻae kau pōpula ki he pule ʻoe kau tau: ka naʻe tuku ʻa Paula ke nofo kehe, mo e tangata tau naʻa ne leʻohi ia.

17 Стало ся ж по трох днях, скликав Павел первих із Жидів, і, як посходились вони, рече до них: Мужі брати, нічого не зробивши противного народові або звичаям отцївським, передай я, яко вязник, у рука Римлянам.

Pea pehē, “Kuo hili ʻae ʻaho ʻe tolu, pea fekau ʻe Paula ki he kau matāpule Siu ke fakataha: pea kuo nau kātoa mai, pea ne pehē kiate kinautolu, ʻae kau tangata ko e kāinga, naʻe ʻikai pe te u fai ha meʻa ki he kakai pe ki he ngaahi ngāue fakaʻeiki ʻo ʻetau ngaahi tamai, ka naʻe tuku au mei Selūsalema, ko e pōpula ki he nima ʻoe kakai Loma.

18 Розпитавши вони мене, хотїли випустити, бо ніякої вини смерти не було в мені.

Pea kuo nau fakamaau au, pea nau loto ke tukuange au, koeʻuhi naʻe ʻikai ʻiate au ha meʻa e totonu ai ʻeku mate.

19 Як же противились Жиди, був я змушений покликатись до кесаря, не яко би мав чим обвинувати нарід мій.

Ka ʻi he lea mālohi ʻae kakai Siu ke ʻoua, pea ne u pehē, te u fakamaau pe au ia Sisa; ka naʻe ʻikai ʻi heʻeku fie talatalaakiʻi hoku kakai ʻi ha meʻa.

20 Тим же скликав я вас, щоб побачити вас та поговорити, бо за надію Ізраїлеву залізом сим оковано мене.

Pea ko e meʻa ia ʻoku ou fekau atu ai ke mou kātoa mai, ke u mamata pea lea kiate kimoutolu: he koeʻuhi ko e ʻamanaki ʻa ʻIsileli kuo haʻisia ʻaki au ʻae ukamea fihifihi ni.”

21 Вони ж промовили до него: Ми анї письма про тебе не одержували з Юдеї, анї прийшовши хто з братів, звістив або сказав про тебе що лихе.

Pea naʻa nau pehē kiate ia, “ʻOku ʻikai te mau maʻu mei Siutea ha tohi kiate koe, pea naʻe ʻikai fakahā pea leaʻaki ha kovi kiate koe ʻe ha tokotaha ʻi he kāinga naʻe haʻu.

22 Та бажаємо від тебе чути, що ти думаєш; бо про сю єресь відоме нам, що всюди противлять ся їй.

Ka ʻoku mau holi ke fanongo ʻiate koe pe ko e hā ho loto: he koeʻuhi ko e faʻahinga ni, ʻoku mau ʻilo ʻoku lea kovi ki ai ʻi he potu kotoa pē.

23 Призначивши ж йому день, поприходили до него в оселю многі, і викладував він їм, сьвідкуючи про царство Боже, і впевняючи їх про Ісуса й з закону Мойсеевого й з пророків, од ранку до вечера.

Pea kuo nau kotofa ʻae ʻaho kiate ia, pea haʻu ʻae tokolahi ki hono fale; pea ne fakamatala ʻe ia mo fakapapau atu ʻae puleʻanga ʻoe ʻOtua kiate kinautolu, ʻo ne fakamoʻoni kiate kinautolu mei he fono ʻa Mōsese, mo e kau palōfita, kia Sisu, ʻo fai mei he pongipongi ʻo aʻu ki he efiafi.

24 І деякі увірували в слова його, а инші не увірували.

Pea naʻe tui ʻae niʻihi ki he ngaahi meʻa naʻa ne leaʻaki, ka naʻe ʻikai tui ʻae niʻihi.

25 І, будучи в незгоді між собою, розійшлись, як промовив Павел одно слово: що добре промовив сьвятий Дух через Ісаїю пророка до батьків ваших,

Pea kuo ʻikai te nau loto taha ʻiate kinautolu, pea nau ʻalu, ka kuo hili ʻae leaʻaki ʻe Paula ʻae lea ni ʻe taha, Neʻineʻi folofola ʻae Laumālie Māʻoniʻoni ʻia ʻIsaia ko e palōfita ki heʻetau ngaahi Tamai.

26 глаголючи: Йди до людей сих та скажи: Слухом будете слухати, та й не зрозумієте, і дивлячись будете дивитись, та й не побачите:

‌ʻO pehē, ‘ʻAlu ki he kakai ni, mo e pehē Te mou fakaongoongo pea fanongo, kae ʻikai ongoʻi; pea siofia ʻo mamata, kae ʻikai ʻiloʻi:

27 бо серце сього народу затверділо, й ушима тяжко чують, і очі свої позаплющували, щоб не виділи очима, і ушима не чули, і серцем не розуміли, і не навернулись, щоб я сцїлив їх.

‘He kuo fakaongonoa ʻae loto ʻoe kakai ni, pea ʻoku tuli honau telinga, pea kuo nau fakamohe honau mata; telia naʻa ʻiloange kuo mamata honau mata, pea fanongo honau telinga, pea ʻilo ʻe honau loto, pea liliu ai, pea te u fakamoʻui ʻakinautolu.’”

28 Відоме ж нехай вам буде, що послане поганам спасеннє Боже вони чути муть.

Ko ia ke mou ʻilo eni, kuo fekau atu ki he kakai Senitaile ʻae fakamoʻui ʻae ʻOtua, pea ʻe fanongo ai ʻakinautolu.

29 І, як промовив сї слова, пійшли Жиди, маючи велике змаганнє між собою.

Pea kuo leaʻaki ʻe ia ʻae ngaahi lea ni, pea ʻalu ʻae kakai Siu, pea naʻe lahi ʻenau fakakikihi ʻiate kinautolu.

30 Пробував же Павел цїлих два роки в найнятій хаті своїй, і приймав усїх, хто приходив до него,

Pea naʻe nofo ʻa Paula ʻi hono fale ʻoʻona naʻa ne totongi ki ai ʻo ua taʻu, pea ne talia ʻakinautolu kotoa pē naʻe haʻu kiate ia,

31 проповідуючи царство Боже і навчаючи про Господа Ісуса Христа з усією сьміливостю, без заборони.

‌ʻO ne malangaʻaki ʻae puleʻanga ʻoe ʻOtua, mo ako ʻaki ʻae ngaahi meʻa ʻoku kau ki he ʻEiki ko Sisu Kalaisi, ʻi he mālohi lahi, pea naʻe ʻikai taʻofi kiate ia ʻe ha tokotaha.