Дії 22

1 Мужі брати й батьки, вислухайте тепер мов оправданнє перед вами.

“Eigi Jihudi ichil inao amadi ipa ipalsing nakhoigi mangda eigi ngakthokchabagi wa haijaba asi tabiyu!”

2 Почувши ж, що Жидівською мовою говорив до них, ще більш утихомирились.

Mahakna Hebrew londa ngangba adu tabada makhoi amukka henna tuminna leirammi maduda Paul-na makha tarak-i.

3 І рече: Я справді чоловік Жидовин, роджений у Тарсї Киликийському, зрощений же у сьому городї при ногах Гамалиїла, навчений добре отцївського закону, бувши ревнителем Бога, якож вв всї тепер.

“Eihak Cilicia-gi Tarsus-ta pokpa Jihudi amani adubu ei sahar asida Gamaliel-gi maheiroi ama oina chaorakkhi. Eikhoigi ipa ipusinggi Wayel Yathangbu ningthijana tamjarakkhi aduga ngasi nakhoi pumnamakna Tengban Mapugidamak thawai luppagumna eihaksu thawai luplammi.

4 Я сей путь гонив до смерти, вяжучи та віддаючи в темниці чоловіків і жінок;

Lambi asigi matung inbasingbu siba phaoba eina ot neikhi. Eihakna nupa amasung nupisingbu phaduna keisumsangda thamjinkhi.

5 яко ж і архиєрей засьвідкує менї, і вся старшина, від котрих і листи взявши до братів, ішов я в Дамаск, щоб звязавши привести у Єрусалим тих, що там були, щоб скарано їх.

Purohitlen amasung ahallupki ahal laman apumbanasu eina hairiba asi achumbani haina makhoina sakhi piba ngamgani. Damascus-ta leiba Jihudi luchingbasingda i-ba chithising adu makhoidagi louraga eina mising adubu pharaga Jerusalem-da puraktuna cheirak pinaba eina mapham aduda chatlammi.”

6 Стало ся ж мені, як ішов я і наближавсь до Дамаску, о полуднї зразу осияло мене велике сьвітло з неба.

“Eina asum chatpada Damascus naksillaklammi, madu numit yungba matam aduwaidani ikhang khanghoudana atiyadagi yamna langba mangal amana eigi akoibada ngallaklammi.

7 І впав я на землю, і почув голос, глаголючий менї: Савле, Савле, чого мене гониш?

Adudagi ei leimaida tuthakhi aduga khonjel amana eingonda, ‘Saul! Saul! Nahakna eibu karigi ot neiribano?’ haiba eina tarammi.

8 Я ж озвавсь: Хто єси, Господи? і рече до мене: Я Ісус Назорей, котрого ти гониш.

Maduda eina hangkhi, ‘Ibungo nahak kanano?’ Aduga mahakna eingonda hairak-i, ‘Eihak nangna ot neiriba Nazareth-ki Jisuni.’

9 Ті ж, що були зо мною, видїли сьвітло і полякались; голосу ж не чули, що глаголав мені.

Eiga loinaba misingna mangal adu urammi adubu eingonda ngangliba mahak adugi khonjeldi makhoina takhide.

10 Сказав же я: Що робити мені, Господи? Господь же рече до мене: Уставши йди в Дамаск; а там скажеть ся тобі про все, що постановлено тобі робити.

Aduga eina hangjakhi, ‘Ibungo, eina kari toujagadage?’ Aduga Ibungona eingonda hairak-i, ‘Hougatlu aduga Damascus-ta chatlu mapham aduda Tengban Mapuna hannana langkhraba nahakna tougadabasing adu nangonda haibigani.’

11 Як же не бачив я від сяйва того сьвітла, то ведений за руку від тих, що були зо мною, увійшов я в Дамаск.

Langlaba mangal adugi maramna eihak mit uramde maram aduna eiga loinaribasingna eibu khut samduna Damascus tanna chingbirammi.”

12 Ананїя ж, чоловік один побожний по закону, доброї слави у всіх тамешнїх Жидів,

“Sahar aduda leiba Jihudi pumnamakna yamna ikai khumnaba amadi wayel yathang ngakpa amasung laining chetpa Ananias kouba nupa ama leirammi.

13 прийшовши до мене і ставши, рече менї: Савле брате, прозри. І я тій ж години побачив його.

Mahakna eigi inakta laktuna leplaga eingonda hairak-i, ‘Ichil inao Saul, nahak uba phangjaro.’ Mitkup adumaktada eina amuk uba phangjare aduga eina mahakpu ure.

14 Він же рече: Бог отцїв наших вибрав тебе розуміти волю Його, й видїти Праведника, й чути голос із уст Його.

Mahakna hairak-i, ‘Eikhoigi ipa ipusinggi Tengban Mapuna mahakki aningba khangnaba, Achumba chatpa Ibungo Mahak adu uba phangnanaba amasung mahakmakki khonjelna ngangba tananaba nahakpu khandokle.

15 Бо будеш сьвідком Йому перед усіма людьми у тому, що ти бачив і чув єси.

Nahakna ukhraba amasung takhraba adugi maramda mi pumnamakta tamnaba nahakna Ibungo mahakki sakhi oigani.

16 А тепер чого гаєш ся? уставши охрестись, та обмий гріхи твої, призвавши імя Господнє.

Houjik nahakna karigi thintharibano? Hougatlu, baptize lou amadi Ibungoda haijaduna napapsing chamthokchou.’

17 І сталось, як вернувсь я в Єрусалим та моливсь у церкві, то був у захопленню,

“Eina Jerusalem-da hallaklammi aduga Mapugi Sanglenda eina haijaringeida, uhanbiba ama eina urammi.

18 і видів Його, глаголючого мені: Поспіши та вийди боржій з Єрусалиму, бо не приймуть сьвідчення твого про мене.

Maduda eina Ibungobu urammi aduga asumna mahakna eingonda hairak-i, ‘Khonglei thuro, thunamak Jerusalem thadoklo maramdi eigi maramda nahakna haiba adu makhoina louroi.’

19 А я сказав: Господи, вони знають, що я вкидав у темниці та бив по школах тих, що вірували в Тебе.

Maduda eina khumlammi, ‘Ibungo eina synagogue khudingda chattuna Ibungobu thajabasingbu phaduna keisum sangda thamkhi amasung phukhi haiba makhoina phajana khang-i.

20 І як пролилась кров СтеФана, сьвідка Твого, я сам стояв і похваляв убийство його, стережучи одежі убийцїв його.

Ibungogi sakhi oikhiba Stephen-bu hatpa matamda ei isasu mapham aduda leirammi. Mahak hatpa adu eihakna yakhi amasung mahakpu hatlibasing adugi maphi marolsing eina sennarammi.’

21 І рече до мене: Іди: бо я до поган далеко пішлю тебе.

Maduda Ibungona eingonda hairak-i, ‘Chatlo! Eina nahakpu mapham asidagi thapna Jihudi nattaba phurupsingda thagani.’”

22 Слухали ж його аж до сього слова, а тепер зняли голос свій, кажучи: Геть із землі такого! не жити йому.

Paul-na ngangba wa adu masi phaoba makhoina tarammi, adudagi makhoina khonjel houna laorak-i, “Asigumba mi asi malemdagi mang-hankhro! Mahak hatlu! Mahak hingbada matik chade!”

23 Як же кричали вони та кидали одежу, та підкидали порохом на воздух,

Makhoina laona laona makhoigi maphi marol koihai hairammi amasung nongthaklomda uphul chaikhatlammi.

24 звелїв тисячник вести його в замок, і казав бійкою допитуватись у него, щоб дознатись, чого так гукають на него.

Lanmi leiphamda Paul-bu pusinnaba lanmi makok aduna magi lanmisingda yathang pirammi. Aduga Jihudisingna mahakki mathakta asuk kanna laoribasi kari maramgi laoribano haiba khangnanaba Paul-bu phuduna hangnaba mahakna yathang pirammi.

25 Як же розтягнуто (вязано) його реміннєм, рече Павел до сотника стоячого: Хиба годить ся вам чоловіка Римлянина, та й несудженого, бити?

Makhoina mahakpu phunaba pullabada Paul-na manakta lepliba lanmi chamagi mapu aduda hairak-i, “Rome-gi mi amabu maral amagi wayendringeida phuba asi wayel pathapna yabra?”

26 Почувши ж сотник, приступивши до тисячника, сповістив, говорячи: Дивись, що хочеш робити; чоловік бо сей Римлянин.

Lanmi chamagi mapu aduna masi tabada, mahakna lanmi makokki manakta chattuna hairammi, “Nahakna touribasi karino? Nupa adu Rome-gi mi amani.”

27 Прийшовши тисячник промовив до него: Скажи мені, чи Римлянин єси ти? Він же рече: Так.

Maram aduna lanmi makok aduna laktuna Paul-da hanglak-i, “Nahak Rome-gi mi amara haibadu eingonda haiyu?” Paul-na khumlak-i, “Hoi, manni.”

28 І відказав тисячник: За велику суму здобув я се горожанство. Павел же рече: Я ж і родивсь (у йому).

Lanmi makok aduna hairak-i, “Eina sel yamna piduna Rome-gi mi oiba phangjakhi.” Adubu Paul-na khumlak-i, “Adubu eidi pokpadagi oiraklabani.”

29 Зараз тоді відступили від него ті, що мали в него допитуватись; і тисячник злякав ся, довідавшись, що се Римлянин, і що він його закував.

Khudak aduda Paul-bu wa hangnaba touramba mising adu mangondagi chatthokkhre. Aduga Paul Rome-gi mi amani haiba mahakna khanglakpa matamda amasung mahakpu pullubagi maramna lanmi makok adu kirammi.

30 Назавтра ж, хотівши довідатись певно, за що винуватять його, зняв з него кайдани, і звелїв прийти архиєреям і всій раді їх і, вивівши Павла, поставив перед ними.

Lanmigi makok aduna Jihudisingna Paul-bu kari maramda maral siribano haiba mahakna chap chana khangningladuna mathanggi numitta Paul-bu thadoklammi. Aduga athoiba purohitsing amasung Sanhedrin-gi mi pumnamak tinnanaba yathang pirammi. Adudagi mahakna Paul-bu puthoraktuna makhoigi mamangda lep-hallammi.