2 Петра 1
1 Симон Петр, слуга і апостол Ісуса Христа, тим, що з нами однаку дорогу віру приняли по правдї Бога нашого і Спаса Ісуса Христа:
Simon Petrus servus et apostolus Iesu Christi his qui coaequalem nobis sortiti sunt fidem in iustitia Dei nostri et salvatoris Iesu Christi
2 благодать вам і впокій нехай умножить ся в познанню Бога й Ісуса, Господа нашого.
gratia vobis et pax adimpleatur in cognitione Domini nostri
3 Яко ж усе до життя і побожности дароване нам Божою силою Його, через познаннє Покликавшого нас славою і чеснотою (милостю),
quomodo omnia nobis divinae virtutis suae quae ad vitam et pietatem donata est per cognitionem eius qui vocavit nos propria gloria et virtute
4 чим найбільші і дорогі обітницї даровані нам, щоб через них були ви спільниками Божої природи, ухиляючись від тлїнного хотіння, що в сьвітї,
per quae maxima et pretiosa nobis promissa donavit ut per haec efficiamini divinae consortes naturae fugientes eius quae in mundo est concupiscentiae corruptionem
5 то доложіть до сього усе ваше стараннє, і подайте у вірі вашій чесноту, а в чеснотї розум,
vos autem curam omnem subinferentes ministrate in fide vestra virtutem in virtute autem scientiam
6 а в розумі вдержаннє, а у вдержанню терпіннє, а в терпінню побожність,
in scientia autem abstinentiam in abstinentia autem patientiam in patientia autem pietatem
7 а в побожності братню любов, а в братній любові любов (для всїх).
in pietate autem amorem fraternitatis in amore autem fraternitatis caritatem
8 Коли бо се буде у вас і умножить ся, то не оставить вас лїнивими, анї безплодними в познаннї Господа нашого Ісуса Христа.
haec enim vobis cum adsint et superent non vacuos nec sine fructu vos constituent in Domini nostri Iesu Christi cognitione
9 У кого бо нема сього, той слїпий і коротко видющий, що забув на очищеннє давних своїх гріхів.
cui enim non praesto sunt haec caecus est et manu temptans oblivionem accipiens purgationis veterum suorum delictorum
10 Тим то, брати, старайтесь більше утвердити ваше покликаннє і вибраннє; се бо роблячи, ніколи не спотикнетесь.
quapropter fratres magis satagite ut per bona opera certam vestram vocationem et electionem faciatis haec enim facientes non peccabitis aliquando
11 Так бо щедро дозволить ся вам вхід у вічне царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа. (aiōnios g166)
sic enim abundanter ministrabitur vobis introitus in aeternum regnum Domini nostri et salvatoris Iesu Christi (aiōnios g166)
12 Тим і не занехую завсїди пригадувати вам сї речи, хоч ви й знаєте, і утверджені у сїй правдї.
propter quod incipiam vos semper commonere de his et quidem scientes et confirmatos in praesenti veritate
13 Видить ся ж менї право, доки я у сїй оселї, розбуджувати вас у наповіданню;
iustum autem arbitror quamdiu sum in hoc tabernaculo suscitare vos in commonitione
14 знаючи, що скоро оставлю оселю мою, яко ж і Господь наш Ісус Христос обявив менї.
certus quod velox est depositio tabernaculi mei secundum quod et Dominus noster Iesus Christus significavit mihi
15 Старати му ся ж, щоб ви і всюди, по моєму розстанню, робили спомин сїх річей.
dabo autem operam et frequenter habere vos post obitum meum ut horum memoriam faciatis
16 Не за байками бо, хитро придуманими, йдучи, обявили ми вам силу і прихід Господа вашого Ісуса Христа, а бувши самовидцями величчя Його.
non enim doctas fabulas secuti notam fecimus vobis Domini nostri Iesu Christi virtutem et praesentiam sed speculatores facti illius magnitudinis
17 Бо Він приняв від Бога Отця честь і славу, коли зійшов до Него од величньої слави такий голос: "Се Син мій любий, що я вподобав Його."
accipiens enim a Deo Patre honorem et gloriam voce delapsa ad eum huiuscemodi a magnifica gloria hic est Filius meus dilectus in quo mihi conplacui
18 сей голос чули ми, як сходив з неба, бувши з Ним на горі сьвятій.
et hanc vocem nos audivimus de caelo adlatam cum essemus cum ipso in monte sancto
19 Ще ж маємо певнїше слово пророче, і ви добре робите, вважаючи на него, як на сьвітильника, що сьвітить в темному місці, аж День засияє, і денниця зійде в серцях ваших;
et habemus firmiorem propheticum sermonem cui bene facitis adtendentes quasi lucernae lucenti in caliginoso loco donec dies inlucescat et lucifer oriatur in cordibus vestris
20 се найперш знаючи, що жадне книжне пророцтво не дїєть ся своїм розвязаннєм.
hoc primum intellegentes quod omnis prophetia scripturae propria interpretatione non fit
21 Бо ніколи із волі чоловіка не виповідано пророцтво, а від Духа сьвятого розбуджувані, промовляли сьвяті люде Божі.
non enim voluntate humana adlata est aliquando prophetia sed Spiritu Sancto inspirati locuti sunt sancti Dei homines
