2 до коринтян 8

1 Даємо ж вам знати, браттє, про благодать Божу, дану церквам Македонським,

But we make known to you, brethren, the grace of God bestowed in the assemblies of Macedonia;

2 що у великому допустї горя наддостаток радощів їх, і до глибини убожество їх достаткувадо багацтвом щирости їх.

that in a great trial of affliction the abundance of their joy and their deep poverty has abounded to the riches of their [free-hearted] liberality.

3 Бо вони по силї - се я сьвідкую - і над силу доброхітні.

For according to [their] power, I bear witness, and beyond [their] power, [they were] willing of their own accord,

4 З великим благаннєм благали нас прийняти дар і товаришуваннє (спілність) в служенню сьвятим.

begging of us with much entreaty [to give effect to] the grace and fellowship of the service which [was to be rendered] to the saints.

5 І не, яко ж ми надіялись, а оддали себе перш Господеві, та й нам, волею Божою;

And not according as we hoped, but they gave themselves first to the Lord, and to us by God's will.

6 тим то ми вблагали Тита, щоб, яко ж перше почав, так і скінчив у вас благодать сю.

So that we begged Titus that, according as he had before begun, so he would also complete as to you this grace also;

7 А ви, яко ж у всьому достаткуєте вірою, і словом, і знаннєм, і всяким дбаннєм, і любовю вашою до нас, щоб і в сїй благодатї достаткували.

but even as ye abound in every way, in faith, and word, and knowledge, and all diligence, and in love from you to us, that ye may abound in this grace also.

8 Не повеліваючи глаголю, а через дбаннє инших хочу допевнитись в щирості вашої любови.

I do not speak as commanding [it], but through the zeal of others, and proving the genuineness of your love.

9 Знаєте бо благодать Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас з'убожів, бувши багатим, щоб ви убожеством Його збагатились.

For ye know the grace of our Lord Jesus Christ, that for your sakes he, being rich, became poor, in order that ye by his poverty might be enriched.

10 І в сьому даю раду: се бо вам на користь, котрі не тільки робити, та й хотіти перш почали від торішнього літа.

And I give [my] opinion in this, for this is profitable for you who began before, not only to do, but also to be willing, a year ago.

11 Тепер же і кінчіть роботу, щоб яко ж була охота хотїти, так щоб і скінчили по спромозї.

But now also complete the doing of it; so that as [there was] the readiness to be willing, so also to complete out of what ye have.

12 Бо коли в кого в охота, то вона приятна по тому, як хто мав, а не по тому, як хто не мав.

For if the readiness be there, [a man is] accepted according to what he may have, not according to what he has not.

13 (Нехай) бо не (буде) иншим одрада, а вам горе, а по рівнотї:

For [it is] not in order that there may be ease for others, and for you distress,

14 в теперешнїй час ваш достаток про їх недостаток, щоб і їх достаток був про ваш недостаток, щоб була рівнота,

but [on the principle] of equality; in the present time your abundance for their lack, that their abundance may be for your lack, so that there should be equality.

15 яко ж писано: хто (назбирав) багато, не надто мав, і хто мало, не мав недостатку.

According as it is written, He who [gathered] much had no excess, and he who [gathered] little was nothing short.

16 Дякуємо ж Богові, що дав таке щире дбаннє про вас у серце Титу.

But thanks [be] to God, who gives the same diligent zeal for you in the heart of Titus.

17 Бо благаннє таки прийняв, та й, бувши прихильнішим своєю охотою, вийшов до вас.

For he received indeed the entreaty, but, being full of zeal, he went of his own accord to you;

18 Послали ж ми з ним і брата, котрого похвала в євангелию по всіх церквах.

but we have sent with him the brother whose praise [is] in the glad tidings through all the assemblies;

19 Не тільки ж се; а він і вибраний від церков товариш наш з сією благодаттю, що нею служимо на славу самого Господа й на одраду вашу,

and not only [so], but [is] also chosen by the assemblies as our fellow-traveller with this grace, ministered by us to the glory of the Lord himself, and [a witness of] our readiness;

20 остерегаючись того, щоб хто не дорікав нам достатком сім, котрим ми служимо,

avoiding this, that any one should blame us in this abundance [which is] administered by us;

21 промишляючи про добре не тільки перед Богом, та й перед людьми.

for we provide for things honest, not only before [the] Lord, but also before men.

22 Послали ж з ними брата нашого, про котрого ми допевнились, що він у многому дуже пильний, тепер же він ще пильнїший, у великій надїї на вас.

And we have sent with them our brother whom we have often proved to be of diligent zeal in many things, and now more diligently zealous through the great confidence [he has] as to you.

23 Що до Тита, то він мій товариш і помічник про вас; що до братів наших, вони посланники церков, слава Христова.

Whether as regards Titus, [he is] my companion and fellow-labourer in your behalf; or our brethren, [they are] deputed messengers of assemblies, Christ's glory.

24 Покажіть же доказ любови вашої і хвалення нашого вами перед ними й перед лицем церков.

Shew therefore to them, before the assemblies, the proof of your love, and of our boasting about you.