2 до коринтян 12
1 Не користь же мені хвалитись, та перейду до видіння і одкриття Господнього.
si gloriari oportet non expedit quidem veniam autem ad visiones et revelationes Domini
2 Я знаю чоловіка в Христї перед чотирнайцятьма літами (чи в тїлї, не знаю, чи без тіла, не знаю; Бог знає), підхопленого аж до третього неба.
scio hominem in Christo ante annos quattuordecim sive in corpore nescio sive extra corpus nescio Deus scit raptum eiusmodi usque ad tertium caelum
3 І знаю такого чоловіка (чи в тїлї, чи без тїла, не знаю; Бог знає),
et scio huiusmodi hominem sive in corpore sive extra corpus nescio Deus scit
4 що був підхоплений у рай, і чув він слова невимовні, що не можна чоловікові промовити.
quoniam raptus est in paradisum et audivit arcana verba quae non licet homini loqui
5 Таким хвалити мусь; собою ж не хвалити мусь, а тільки немощами моїми.
pro eiusmodi gloriabor pro me autem nihil gloriabor nisi in infirmitatibus meis
6 Коли бо я схочу хвалитись, не буду безумний, бо говорити му правду; та вдержуюсь, щоб хто мене не вважав над те, чим бачить мене або чує що від мене;
nam et si voluero gloriari non ero insipiens veritatem enim dicam parco autem ne quis in me existimet supra id quod videt me aut audit ex me
7 І, щоб превеликими відкриттями надто не величатись менї, дано мені колючку в тіло, ангела сатану, нехай бє мене в лице, щоб не величав ся.
et ne magnitudo revelationum extollat me datus est mihi stimulus carnis meae angelus Satanae ut me colaphizet
8 Про него тричі Господа благав я, щоб відступив від мене.
propter quod ter Dominum rogavi ut discederet a me
9 Та Він сказав мені: Доволї з тебе благодати моєї, сила бо моя в немощі звершуєть ся. Найлюбіше ж оце лучче хвалитись менї немощами моїми, щоб вселилась у мене сила Христова.
et dixit mihi sufficit tibi gratia mea nam virtus in infirmitate perficitur libenter igitur gloriabor in infirmitatibus meis ut inhabitet in me virtus Christi
10 Тим любо мені в немочах, докорах, нуждах, гоненнях, тїснотах за Христа, коди бо я немочний, тоді я сильний.
propter quod placeo mihi in infirmitatibus in contumeliis in necessitatibus in persecutionibus in angustiis pro Christo cum enim infirmor tunc potens sum
11 Я зробивсь безумним хвалячись; ви мене примусили; бо треба, щоб я був хвалений од вас; нїчим бо я не гірший од найперших апостолів, хоч я й ніщо.
factus sum insipiens vos me coegistis ego enim debui a vobis commendari nihil enim minus fui ab his qui sunt supra modum apostoli tametsi nihil sum
12 Справді ознаки апостола стались між вами у всякому терпінню, в ознаках, чудесах і силах.
signa tamen apostoli facta sunt super vos in omni patientia signis et prodigiis et virtutibus
13 Що бо єсть, чим вас упосліджено перед иншими церквами? хиба тим, що я сам не був вам важким? Простіть мені сю кривду
quid est enim quod minus habuistis prae ceteris ecclesiis nisi quod ego ipse non gravavi vos donate mihi hanc iniuriam
14 Ось утрете готов я прийти до вас, і не буду важким вам, бо не шукаю вашого, а вас, бо не дітям треба для родителїв скарбувати, а родителям для дітей
ecce tertio hoc paratus sum venire ad vos et non ero gravis vobis non enim quaero quae vestra sunt sed vos nec enim debent filii parentibus thesaurizare sed parentes filiis
15 Менї ж найлюбіш буде втрачуватись і втрачувати себе за душі ваші; хоч вельми вас люблячи, я менше люблений вами
ego autem libentissime inpendam et superinpendar ipse pro animabus vestris licet plus vos diligens minus diligar
16 Нехай же буде так, що я не отягчив вас; та може, бувши хитрим, підступом обдирав вас?
sed esto ego vos non gravavi sed cum essem astutus dolo vos cepi
17 Хиба кого посилав я до вас і через него покористувавсь од вас?
numquid per aliquem eorum quos misi ad vos circumveni vos
18 Ублагав я Тита, й разом з ним послав брата. Хиба покористувавсь чим од вас Тит? Чи не тим же духом ходили ми? не тими ж слїдами?
rogavi Titum et misi cum illo fratrem numquid Titus vos circumvenit nonne eodem spiritu ambulavimus nonne hisdem vestigiis
19 Хиба думаєте знов, що оправдуємось перед вами? Перед Богом у Христї глаголемо; усе ж, любі, на ваше збудуваннє.
olim putatis quod excusemus nos apud vos coram Deo in Christo loquimur omnia autem carissimi propter vestram aedificationem
20 Боюсь бо, щоб иноді прийшовши, не знайшов вас не такими, як хочу, і щоб ви не знайшли мене таким, якого не хочете, щоб инодї (не було) змагання, зависти, досад, сварок, пересудів, нашептів, пихи, безладу,
timeo enim ne forte cum venero non quales volo inveniam vos et ego inveniar a vobis qualem non vultis ne forte contentiones aemulationes animositates dissensiones detractiones susurrationes inflationes seditiones sint inter vos
21 щоб, як прийду знов, не принизив мене Бог мій між вами, і щоб не оплакував многих, що перше згріши ли, та й не покаялись у нечистоті, й блудї, й розпусті, що коїли.
ne iterum cum venero humiliet me Deus apud vos et lugeam multos ex his qui ante peccaverunt et non egerunt paenitentiam super inmunditia et fornicatione et inpudicitia quam gesserunt
