1 Івана 3

1 Глядїть, яку любов дав нам Отець, щоб ми дїти Божі звались. Тим то не знає нас сьвіт, що не пізнав Його.

Vêde quão grande caridade nos tem dado o Pae, que fossemos chamados filhos de Deus. Por isso o mundo nos não conhece; porque o não conhece a elle.

2 Любі, ми тепер дїти Божі; та ще не явилось, що ми будемо; знаємо ж, що, коди явить ся, подібні Йому будемо, бо побачимо Його, яко ж єсть.

Amados, agora somos filhos de Deus, e ainda não é manifestado o que havemos de ser. Porém sabemos que, quando se manifestar, seremos similhantes a elle; porque assim como é o veremos.

3 І всякий, що має сю надію на Нього, очищує себе, яко і Він чистий.

E qualquer que n'elle tem esta esperança, purifica-se a si mesmo, como tambem elle é puro.

4 Кожен, хто робить гріх, робить також беззаконнє, і гріх єсть беззаконнє.

Qualquer que commette peccado, tambem commette iniquidade; porque o peccado é iniquidade.

5 Знаєте ж, що Він явив ся, щоб гріхи наші взяти, і що гріха нема у Ньому.

E bem sabeis que elle se manifestou, para tirar os nossos peccados; e n'elle não ha peccado.

6 Кожен, хто у Ньому пробуває, не грішить; кожен, хто, грішить, не бачив Його, ні пізнав Його.

Qualquer que permanece n'elle não pecca: qualquer que pecca não o viu nem o conheceu.

7 Дїточки, нехай нїхто вас не обманює: хто робить правду, той праведний, яко ж Він праведний,

Filhinhos, ninguem vos engane. Quem obra justiça é justo, assim como elle é justo.

8 хто робить гріх, той від диявола, бо від почину диявол грішить. На се явив ся Син Божий, щоб зруйновати дїла диявола.

Quem commette o peccado é do diabo; porque o diabo pecca desde o principio. Para isto o Filho de Deus se manifestou, para desfazer as obras do diabo.

9 Кожен, хто родив ся з Бога, гріха не робить, бо насїннє Його в ньому пробуває; і не може грішити, бо він з Бога родив ся.

Qualquer que é nascido de Deus não commette peccado; porque a sua semente permanece n'elle; e não-pode peccar, porque é nascido de Deus.

10 По сьому явні дїти Божі, і дїти дияволські. Кожен, хто не робить правди, не від Бога, так само й хто не любить брата свого.

N'isto são manifestos os filhos de Deus, e os filhos do diabo. Qualquer que não obra justiça, e não ama a seu irmão, não é de Deus.

11 Се бо віщаннє, котре ви чули від почину, щоб ми любили один одного,

Porque esta é a annunciação que ouvistes desde o principio: que nos amemos uns aos outros.

12 не яко ж Каїн, що від лихого був, і забив брата свого; та й за що забив його? тому, що дїла його лихі були, а (дїла) брата його праведні.

Não como Caim, que era do maligno, e matou a seu irmão. E por que causa o matou? Porque as suas obras eram más e as de seu irmão justas.

13 Не дивуйтесь, брати мої, коли ненавидить вас сьвіт.

Meus irmãos, não vos maravilheis, se o mundo vos aborrece.

14 Ми знаєм, що перейшли від смерти у життє, бо любимо братів; хто не любить брата, пробуває в смертї.

Nós sabemos que já passámos da morte para a vida, porque amamos os irmãos. Quem não ama a seu irmão permanece na morte

15 Кожен, хто ненавидить брата свого, той чоловікогубець; а ви знаєте, що жоден чоловікогубець не має життя вічнього, в ньому пробуваючого. (aiōnios g166)

Qualquer que aborrece a seu irmão é homicida. E vós sabeis que nenhum homicida tem a vida eterna permanecendo n'elle. (aiōnios g166)

16 У сьому пізнали ми любов, що Він за нас душу свою положив; і ми повинні за братів душі класти.

Conhecemos a caridade n'isto, que elle deu a sua vida por nós, e nós devemos dar a vida pelos irmãos.

17 Хто ж має прожиток у сьвітї, і видить брата свого, що в потребі, та й зачинить серце своє перед ним, то як любов Божа пробуває у ньому?

Quem pois tiver bens do mundo, e vir o seu irmão necessitado e lhe cerrar as suas entranhas, como estará n'elle a caridade de Deus?

18 Дїточки мої, не любім словом, анї язиком, а ділом і правдою.

Meus filhinhos, não amemos de palavra, nem de lingua, senão de obra e de verdade.

19 І по сьому пізнаємо, що ми від, правди, і перед Ним втихомирюєм серця наші;

E n'isto conhecemos que somos da verdade, e diante d'elle asseguraremos nossos corações;

20 бо коли винує нас серце, (то о скільки більше Бог); бо більший Бог, ніж серце наше, і знає все.

Que, se o nosso coração nos condemna, maior é Deus do que os nossos corações, e conhece todas as coisas.

21 Любі, коли серце наше не винуе нас, одвагу маєм перед Богом,

Amados, se o nosso coração nos não condemna, temos confiança para com Deus;

22 і, коли що просимо, приймаємо від Нього, бо хоронимо заповіді Його, і угодне перед Ним робимо.

E qualquer coisa que lhe pedirmos, d'elle a receberemos; porque guardamos os seus mandamentos, e fazemos as coisas agradaveis perante elle.

23 А се заповідь Його, щоб вірували в імя Сина Його Ісуса Христа, й любили один одного, яко ж і дав заповідь нам.

E o seu mandamento é este: que creiamos no nome de seu Filho Jesus Christo, e nos amemos uns aos outros, como nos deu mandamento.

24 І, хто хоронить заповіді Його, у тому Він пробуває, а той в Ньому. І по сьому пізнаємо, що пробуває в нас, - по Духові, котрого дав нам.

E aquelle que guarda os seus mandamentos n'elle está, e elle n'elle. E n'isto conhecemos que elle está em nós, pelo Espirito que nos tem dado.