1 до коринтян 11

1 Будьте послїдувателями моїми, яко ж і я Христів.

Be yee followers of mee, euen as I am of Christ.

2 Хвалю ж вас, браттє, що все моє памятаєте і, яко ж я передав вам, перекази держите.

Now brethren, I commend you, that ye remember all my things, and keepe the ordinances, as I deliuered them to you.

3 Хочу ж, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, голова жінці чоловік, голова ж Христу - Бог.

But I wil that ye know, that Christ is the head of euery man: and the man is the womans head: and God is Christs head.

4 Усякий чоловік, що молить ся або пророкує, покривши голову, осоромлює голову свою.

Euery man praying or prophecying hauing any thing on his head, dishonoureth his head.

5 Усяка ж жінка, що молить ся або пророкує, не покривши голови, осоромлює голову свою; одно ж бо воно й те саме, якби була й обголена.

But euery woman that prayeth or prophecieth bare headed, dishonoureth her head: for it is euen one very thing, as though she were shauen.

6 Коли бо не покриваєть ся жінка, нехай і стрижеть ся; коли ж сором жінцї стригти ся чи голити ся, нехай покриваєть ся.

Therefore if the woman be not couered, let her also be shorne: and if it be shame for a woman to be shorne or shauen, let her be couered.

7 Чоловік бо не має покривати голови, образом і славою Божою бувши, жінка ж славою чоловічою.

For a man ought not to couer his head: for as much as he is the image and glory of God: but the woman is the glory of the man.

8 Бо не чоловік од жінки, а жінка від чоловіка.

For the man is not of the woman, but the woman of the man.

9 І не сотворено чоловіка ради жінки, а жінку ради чоловіка.

For the man was not created for the womans sake: but the woman for the mans sake.

10 Тим і мусить жінка знак власті мати на голові ради ангелів.

Therefore ought the woman to haue power on her head, because of the Angels.

11 Однако ж нї чоловік без жінки, нї жінка без чоловіка, в Господї.

Neuertheles, neither is the man without the woman, neither the woman without the man in the Lord.

12 Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку, все ж від Бога.

For as the woman is of the man, so is the man also by the woman: but all things are of God.

13 Самі між собою судїть: чи личить жінці непокритій молитись Богу?

Iudge in your selues, Is it comely that a woman pray vnto God vncouered?

14 Або чи не сама ж природа навчає вас, що коли чоловік мав довге волоссє, то сором йому?

Doeth not nature it selfe teach you, that if a man haue long heare, it is a shame vnto him?

15 Жінка ж, коли має довге волоссє, се слава їй; бо волоссє замість покриття їй дано.

But if a woman haue long heare, it is a prayse vnto her: for her heare is giuen her for a couering.

16 Коли ж хто єсть сварливим, то ми такого звичаю не маємо, нї церкви Божі.

But if any man lust to be contentious, we haue no such custome, neither the Churches of God.

17 Се ж завіщаючи, не хвалю, що не на лучче, а на гірше збираєтесь.

Nowe in this that I declare, I prayse you not, that ye come together, not with profite, but with hurt.

18 Бо найперш, як сходитесь ви в церкву, чую, що буває роздїленнє між вами, й почасти вірю.

For first of all, when ye come together in the Church, I heare that there are dissentions among you: and I beleeue it to be true in some part.

19 Треба бо й єресям між вами бути, щоб вірні між вами явились.

For there must be heresies euen among you, that they which are approoued among you, might be knowen.

20 Як же сходитесь до купи, то не на те, щоб Господню вечерю їсти.

When ye come together therefore into one place, this is not to eate the Lords Supper.

21 Кожен бо свою вечерю попереду поїсть, і один голодує, другий ж впиваєть ся.

For euery man when they should eate, taketh his owne supper afore, and one is hungry, and another is drunken.

22 Хиба бо домів не маєте, щоб їсти й пити? чи церквою Божою гордуєте і осоромлюєте неимущих? Що ж вам сказати? чи похвалити вас у сьому? Не похвалю.

Haue ye not houses to eate and to drinke in? despise ye the Church of God, and shame them that haue not? what shall I say to you? shall I prayse you in this? I prayse you not.

23 Я бо прийняв од Господа, що й передав вам, що Господь Ісус тієї ночи, котрої був виданий, прийняв хлїб,

For I haue receiued of the Lord that which I also haue deliuered vnto you, to wit, That the Lord Iesus in the night when he was betrayed, tooke bread:

24 і, хвалу віддавши, переломив, і рече: Прийміть, їжте, се єсть тіло моє, що за вас ламлене; се робіть на мій спомин.

And when hee had giuen thankes, hee brake it, and sayde, Take, eate: this is my body, which is broken for you: this doe ye in remembrance of me.

25 Так само й чашу по вечері глаголючи: Ся чаша єсть новий завіт у крові моїй; се робіть, скільки раз пєте, на мій спомин.

After the same maner also he tooke the cup, when he had supped, saying, This cup is the Newe Testament in my blood: this doe as oft as ye drinke it, in remembrance of me.

26 Скільки бо раз їсте хлїб сей і чашу сю пєте, смерть Господню звіщаєте, доки (Він) прийде.

For as often as ye shall eate this bread, and drinke this cup, ye shewe the Lords death till hee come.

27 Тим же, хто їсти ме хлїб сей і пити ме чашу Господню недостойно, винен буде тїла і крови Господньої.

Wherefore, whosoeuer shall eate this bread, and drinke the cup of the Lord vnworthily, shall be guiltie of the body and blood of the Lord.

28 Нехай же розгледить чоловік себе і так нехай хлїб їсть і чашу пє.

Let euery man therefore examine himselfe, and so let him eate of this bread, and drinke of this cup.

29 Хто бо їсть і пє недостойно, суд собі їсть і пє, нерозсуджаючи про тіло Господнє.

For he that eateth and drinketh vnworthily, eateth and drinketh his owne damnation, because he discerneth not the Lords body.

30 Того-то многі між вами недужі та слабі, й заснуло доволі.

For this cause many are weake, and sicke among you, and many sleepe.

31 Бо коли б ми самі себе розсуджували, то не були б осуджені.

For if we would iudge our selues, we should not be iudged.

32 Бувши ж осудженими, від Бога караємось, щоб з сьвітом не осудились.

But when we are iudged, we are chastened of the Lord, because we should not be condemned with the world.

33 Тимже, браттє моє, зійшовшись їсти, один одного дожидайте.

Wherefore, my brethren, when ye come together to eate, tary one for another.

34 Коли ж хто голодний, дома нехай їсть, щоб на суд не сходились. Про остальне ж, як прийду, дам порядок.

And if any man be hungry, let him eate at home, that ye come not together vnto condemnation. Other things will I set in order when I come.