1 до коринтян 10

1 Не хочу ж, браттє, щоб ви не знали, що отці наші всі під хмарою були, і всі через море переходили;

Now I would not have you ignorant, brothers, that our fathers were all under the cloud, and all passed through the sea;

2 і всї в Мойсея хрестили ся в хмарі і в морі;

and were all baptized into Moses in the cloud and in the sea;

3 і всі ту саму їжу духовну їли;

and all ate the same spiritual food;

4 і всї той самий напиток духовний пили; бо пили з духовної скелї, що йшла за ними, скеля ж була Христос

and all drank the same spiritual drink. For they drank of a spiritual rock that followed them, and the rock was Christ.

5 Та многих з них не вподобав Бог, бо поражені були в пустині.

However with most of them, God was not well pleased, for they were overthrown in the wilderness.

6 Се ж стало ся нам прикладом, щоб не бажали лихого, яко ж і вони бажали.

Now these things were our examples, to the intent we should not lust after evil things as they also lusted.

7 Анї ідослужителями не робіть ся, яко ж деякі з них, яко ж писано: Посідали люде їсти й пити і встали грати.

Do not be idolaters, as some of them were. As it is written, “The people sat down to eat and drink, and rose up to play.”

8 Анї робім перелюбу, як деякі з них робили, та й полягло їх за один день двайпять три тисячі.

Let’s not commit sexual immorality, as some of them committed, and in one day twenty-three thousand fell.

9 Анї спокутуймо Христа, яко ак деякі з тих спокутували, та й погинули від гадюк.

Let’s not test Christ, as some of them tested, and perished by the serpents.

10 Анї нарекаймо, яко ж деякі з них нарекали, та й погинули від губителя.

Do not grumble, as some of them also grumbled, and perished by the destroyer.

11 Усе ж се прикладами стало ся їм, прописано ж на науку нашу, на котрих конець віку прийшов. (aiōn g165)

Now all these things happened to them by way of example, and they were written for our admonition, on whom the ends of the ages (aiōn g165) have come.

12 Тимже, хто думає стояти, нехай гледить, щоб не впав.

Therefore let him who thinks he stands be careful that he does not fall.

13 Не яка спокуса настигла на вас, тільки чоловіча; вірен же Бог, котрий не допустить, щоб ви були спокушені більш, нїж що здолїєте (знести); а зробить із спокусою й вихід, щоб ви здолїли знести.

No temptation has taken you except what is common to man. God is faithful, who will not allow you to be tempted above what you are able, but will with the temptation also make the way of escape, that you may be able to endure it.

14 Тим, любі моі, втікайте від ідолського служення.

Therefore, my beloved, flee from idolatry.

15 Яко мудрим глаголю; судіть, що я глаголю:

I speak as to wise men. Judge what I say.

16 Чаша благословення, котру благословляємо, хиба не єсть общеннє крови Христової? хлїб, що переломлюємо, хиба не єсть общеннє тїла Христового?

The cup of blessing which we bless, is not it a sharing of the blood of Christ? The bread which we break, is not it a sharing of the body of Christ?

17 Бо один хлїб, одно тїло ми многі; всї бо від одного хлїба причащаємось.

Because there is one loaf of bread, we, who are many, are one body; for we all partake of the one loaf of bread.

18 Погляньте на Ізраїля по тїлу; хиба ті, що їдять посьвяти, не спільники жертівнї?

Consider Israel according to the flesh. Do not those who eat the sacrifices participate in the altar?

19 що ж я кажу? що ідол що-небудь єсть? або посьвят ідолський що-небудь всть?

What am I saying then? That a thing sacrificed to idols is anything, or that an idol is anything?

20 Нї, а що посьвячують погане, бісам посьвячують, а не Богові. Не хочу ж, щоб ви були спільниками бісів.

But I say that the things which the Gentiles sacrifice, they sacrifice to demons and not to God, and I do not desire that you would have fellowship with demons.

21 Не можете чашу Господню пити і чашу бісовську, не можете трапезї Господнїй причащати ся і трапезї бісовській.

You cannot both drink the cup of the Lord and the cup of demons. You cannot both partake of the table of the Lord and of the table of demons.

22 Чи нам же роздражати Господа? хиба ми дужчі Його?

Or do we provoke the Lord to jealousy? Are we stronger than he?

23 Все менї можна, та не все на користь; все мені можна, та не все збудовує.

“All things are lawful for me,” but not all things are profitable. “All things are lawful for me,” but not all things build up.

24 Нїхто свого нехай не шукає, а кожен (того) що другого.

Let no one seek his own, but each one his neighbor’s good.

25 Все, що на торгу продасть ся, їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.

Whatever is sold in the butcher shop, eat, asking no question for the sake of conscience,

26 Бо Господня земля і повня її.

for “the earth is the Lord’s, and its fullness.”

27 Коли ж хто з невірних запрошує вас і схочете пійти, то все поставлене перед вами їжте, нічого не сумнячись задля совісти.

But if one of those who do not believe invites you to a meal, and you are inclined to go, eat whatever is set before you, asking no questions for the sake of conscience.

28 Коли ж хто вам скаже: Се ідолський посьвят, тодї не їжте задля того, хто вам сказав, і задля совісти; бо Господня земля і повня її.

But if anyone says to you, “This was offered to idols,” do not eat it for the sake of the one who told you, and for the sake of conscience. For “the earth is the Lord’s, with all its fullness.”

29 Про совість же я кажу, не про свою, а про другого; чого бо вілність моя судити маєть ся від совісти другого?

Conscience, I say, not your own, but the other’s conscience. For why is my liberty judged by another conscience?

30 Коли ж я благодаттю причащаю ся, на що мені хулу приймати (за те), за що дякую?

If I partake with thankfulness, why am I denounced for something I give thanks for?

31 Оце ж, чи то їсте, чи пете, чи що инше робите, все на славу Божу робіть.

Whether therefore you eat or drink, or whatever you do, do all to the glory of God.

32 Не будьте спотиканнєм нї Жидам, нї Грекам, нї церкві Божій,

Give no occasion for stumbling, whether to Jews, to Greeks, or to the assembly of God;

33 яко ж і я у всьому всїм годжу, не своєї шукаючи користи, а користи многих, щоб спасли ся.

even as I also please all men in all things, not seeking my own profit, but the profit of the many, that they may be saved.