До римлян 15

1 Ми, сильні, повинні нести немочі слабких, а не собі [лише] догоджати.

2 Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро, для [духовного] збудування.

3 Бо і Христос не догоджав Собі, але, як написано: «Зневага тих, хто ганьбить Тебе, впала на Мене».

4 Усе, що було написано в минулому, написано для нашого навчання, щоб через терпіння та підбадьорення, яке дає Писання, ми мали надію.

5 Нехай Бог, Який дарує терпіння та підбадьорення, дарує вам бути однодумними між собою, за прикладом Ісуса Христа,

6 щоб ви однією думкою й одним голосом прославили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.

7 Тож приймайте одне одного так само, як Христос прийняв вас до слави Божої.

8 Бо я кажу вам: Христос став слугою обрізання для Божої істини, щоб підтвердити обітниці, дані патріархам,

9 і щоб язичники прославили Бога за Його милість. Як написано: «За це я славитиму Тебе серед народів, Господи, та імені Твоєму співатиму [хвалу]».

10 І ще сказано: «Радійте, язичники, з Його народом!»

11 І знов: «Славте Господа, усі народи! Хваліть Його, усі племена!»

12 І знов Ісая каже: «Прийде Корінь Єссея і стане панувати над народами, на Нього народи покладуть усю надію».

13 Нехай Бог надії наповнить вас усією радістю й миром у вірі, щоб ви силою Святого Духа були наповнені надією.

14 Я переконаний, брати мої, що ви самі сповнені добра, наповнені всяким знанням і можете навчити одне одного.

15 І все ж я написав вам, подекуди сміливіше, щоб нагадати вам про деякі речі через дану мені Богом благодать

16 бути служителем Ісуса Христа для язичників, виконувати священницьке служіння й проголошувати Добру Звістку Божу, щоб язичники стали приношенням жертовним, приємним та освяченим Святим Духом.

17 Отже, я маю, чим похвалитися в Ісусі Христі щодо служіння Богові.

18 Я б не наважився говорити ні про що, крім того, що Христос зробив через мене, – словом і ділом, – щоб привести язичників до послуху перед Богом через мої слова та вчинки,

19 а також силою ознак та чудес і силою Божого Духа. Отже, з Єрусалима й повсюди аж до Іллірика я повністю проголосив Добру Звістку Христа.

20 Моєю метою завжди було проповідувати Добру Звістку там, де Христос не був відомий, щоб не будувати на основі, закладеній кимось іншим,

21 як і написано: «Ті, кому про Нього не казали, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють».

22 Тому я неодноразово стикався з перешкодами на шляху до вас.

23 Але тепер, не маючи більше [такого] місця в цих землях, я вже кілька років прагну відвідати вас.

24 Я планую зробити це, коли вирушу до Іспанії, і сподіваюся побачити вас під час проїзду, щоб ви допомогли мені в моїй подорожі туди, після того, як я деякий час насолоджуватимусь вашим товариством.

25 Однак тепер я їду до Єрусалима, щоб послужити там святим,

26 бо Македонія та Ахая були раді зібрати деяку пожертву для бідних серед святих в Єрусалимі.

27 Вони були раді це зробити, адже були їхніми боржниками. Як юдеї поділилися духовними благами з язичниками, так і язичники зобов’язані послужити їм матеріально.

28 Отже, коли я це владнаю й переконаюся, що вони отримали цей дар, то вирушу в Іспанію й дорогою відвідаю вас.

29 Я знаю, що коли я прийду до вас, то прийду в повноті благословення Христа.

30 Я закликаю вас, брати, через Господа нашого Ісуса Христа й через любов Духа, щоб ви разом зі мною молилися за мене до Бога,

31 щоб я був врятований від невіруючих в Юдеї і щоб моє служіння в Єрусалимі було до вподоби святим;

32 щоб я з радістю прийшов до вас, якщо на те воля Божа, і відпочив разом із вами.

33 Нехай Бог миру буде з усіма вами. Амінь.