Псалми 9
1 Керівнику хору. На мотив «Смерть сина». Псалом Давидів. Славитиму [Тебе], Господи, від щирого серця, сповіщатиму всі чудеса Твої.
Au chef des chantres. Sur “Meurs pour le fils”. Psaume de David. Je louerai l’Éternel de tout mon cœur, Je raconterai toutes tes merveilles.
2 Радітиму й веселитимусь Тобою, співатиму імені Твоєму, Всевишній!
Je ferai de toi le sujet de ma joie et de mon allégresse, Je chanterai ton nom, Dieu Très-Haut!
3 Коли вороги мої відсахнулися назад, то спіткнулися й загинули перед обличчям Твоїм.
Mes ennemis reculent, Ils chancellent, ils périssent devant ta face.
4 Бо Ти підтримав мене на суді у позові моєму [проти них]; Ти сів на престолі, судив по правді.
Car tu soutiens mon droit et ma cause, Tu sièges sur ton trône en juste juge.
5 Ти звинуватив народи, згубив нечестивих, імена їхні стер навіки [із пам’яті].
Tu châties les nations, tu détruis le méchant, Tu effaces leur nom pour toujours et à perpétuité.
6 Руйнування ворога завершене навіки; його міста Ти викорінив, [Господи], навіть пам’ять про них згинула.
Plus d’ennemis! Des ruines éternelles! Des villes que tu as renversées! Leur souvenir est anéanti.
7 А Господь перебуватиме вічно, Він встановив для [праведного] суду престол Свій.
L’Éternel règne à jamais, Il a dressé son trône pour le jugement;
8 Він судитиме всесвіт за правдою, вершитиме суд народам справедливо.
Il juge le monde avec justice, Il juge les peuples avec droiture.
9 І буде Господь сховищем пригніченому, притулком у часи скорботи.
L’Éternel est un refuge pour l’opprimé, Un refuge au temps de la détresse.
10 Надію покладатимуть на Тебе [всі], хто знає ім’я Твоє, адже Ти не покинеш тих, хто прагне Тебе, Господи.
Ceux qui connaissent ton nom se confient en toi. Car tu n’abandonnes pas ceux qui te cherchent, ô Éternel!
11 Співайте Господеві, Що мешкає на Сіоні, звіщайте народам Його звершення.
Chantez à l’Éternel, qui réside en Sion, Publiez parmi les peuples ses hauts faits!
12 Бо Він вимагає [розплати] за кров [невинних], пам’ятає про них, не забуває волання пригнічених.
Car il venge le sang et se souvient des malheureux, Il n’oublie pas leurs cris.
13 Змилуйся наді мною, Господи, поглянь, [як] гнітять мене мої ненависники, підніми мене, [віддали] від воріт смерті,
Aie pitié de moi, Éternel! Vois la misère où me réduisent mes ennemis, Enlève-moi des portes de la mort,
14 щоби звіщав я хвалу Тобі у воротах Доньки Сіону, радіючи порятунку Твоєму.
Afin que je publie toutes tes louanges, Dans les portes de la fille de Sion, Et que je me réjouisse de ton salut.
15 Народи попадали в яму, яку [самі ж і] викопали, упіймалися їхні ноги в сіть, яку вони ж таємно розставили.
Les nations tombent dans la fosse qu’elles ont faite, Leur pied se prend au filet qu’elles ont caché.
16 Виявив Себе Господь, вчинивши суд: нечестивий потрапив у пастку вчинків своїх рук! Гіґайон. (Села)
L’Éternel se montre, il fait justice, Il enlace le méchant dans l’œuvre de ses mains. Jeu d’instruments. (Pause)
Les méchants se tournent vers le séjour des morts, Toutes les nations qui oublient Dieu. (Sheol h7585)
18 Але вбогий не назавжди буде забутий, [і] надія пригнічених не зникне навіки.
Car le malheureux n’est point oublié à jamais, L’espérance des misérables ne périt pas à toujours.
19 Повстань, Господи! Нехай не перемагає людина! Нехай стануть народи на суд перед обличчям Твоїм!
Lève-toi, ô Éternel! Que l’homme ne triomphe pas! Que les nations soient jugées devant ta face!
20 Наведи жах на них, Господи, нехай пізнають народи, що вони – лише [смертні] люди. (Села)
Frappe-les d’épouvante, ô Éternel! Que les peuples sachent qu’ils sont des hommes! (Pause)
